Історія кафедри «Кафедра соціальної медицини, організації та управління охороною здоров’я»

Кафедра соціальної гігієни та організації охорони здоров'я була заснована у Дніпропетровському медичному інституті у 1924/25 навчальному році.

У 20-30-ті роки XIX століття, в період становлення кафедри, головним напрямком її діяльності було вивчення соціальних факторів, що впливають на розвиток захворювань, та розробка методів їх профілактики, велика увага приділялась дослідженню професійних захворювань. Першим завідувачем кафедри був професорМ.В. Доніч.

У 1927-1928 навчальному pоцi завідувачем кафедри був академік АМН СРСР, професор Л.В. Гpомашевський, який значну увагу приділяв вивченню етіології захворювань та їх соціальної обумовленості.

З 1929 по 1931 рік кафедру очолював професор С.С. Каган, який водночас обіймав посаду ректора інституту. С.С.Каган - вчений, соціал-гігієніст, автор одного з перших підручників з соціальної медицини в Україні, відомого під назвою "Нариси соціальної гігієни" (1932). Велике значення для подальшого розвитку науки мали його роботи з демографії, санітарного законодавства та організації охорони здоров'я населення. Значна кількість досліджень була присвячена проблемам перебігу соціальних процесів на селі.

Тривалий час (з 1935 по 1956 рік) кафедрою завідував професор Б.М. Шкляр.

У 1940 році кафедри соціальної гігієни були перейменовані в кафедри організації охорони здоров'я, що визначало їх новий напрямок роботи: проведення досліджень з теорії та практики організації охорони здоров'я на відповідних етапах розвитку народного господарства. Головна увага стала приділятися формуванню організаційних засад для надання різноманітних форм медичної допомоги.

Б.М. Шкляр - відомий соціал-гігієніст та історик медицини, провідним науковим напрямком його діяльності було вивчення стану здоров'я населення. Його докторська дисертація "Санітарний стан і організація охорони здоров'я Дніпропетровської області за 150 років" є важливим фундаментальним дослідженням з історії охорони здоров'я населення великого промислового регіону.

У 1957 році, після 11 років завідування відділом охорони здоров'я міста Кривого Рогу, кафедру очолила Г.Ф.Ємельянова. Під керівництвом цього талановитого вченого і педагога проводилася велика робота наближення навчального процесу до практики охорони здоров'я.

Заслужений діяч Вищої школи України, професор, завідуюча кафедрою з 1957р. по 1988р. Г.Ф. Ємельянова - видатний вчений соціал-гігієніст, Заслужений діяч Вищої школи України талановитий організатор охорони здоров'я, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри протягом 32 років (1957-1989), яка протягом 7 років працювала і проректором з навчальної роботи інституту. Її праця відзначена почесним званням „Заслужений працівник вищої школи УРСР", низкою орденів та медалей. Основні наукові дослідження присвячені вивченню стану здоров'я населення, профілактиці захворювань та організації медико-соціальної допомоги, перш за все робітникам промислових підприємств. Значна кількість робіт Г.Ф.Ємельянової була присвячена вивченню соціально-гігієнічних проблем боротьби з травматизмом, удосконаленню організаційних форм планування спеціалізованої медичної допомоги робітникам провідних галузей промисловості: її кандидатська дисертація - "Травматизм у гірничорудній промисловості Криворізького залізорудного басейну та шляхи його зниження" (1961) і докторська дисертація "Виробничий травматизм в гірничорудній промисловості" (1969).

З 1958 року викладання дисципліни збагачується такими розділами, як планування та фінансування охорони здоров'я, диспансеризація населення. Провідним науковим напрямком того часу стало вивчення здоров'я населення, профілактика захворювань та організація медико-соціальної допомоги. Велике значення приділялося дослідженням різних аспектів теорії охорони здоров'я, викладанню наукових основ здорового способу життя. Детальне вивчення цих питань призвело до впровадження у практику охорони здоров'я нових науково-обґрунтованих, раціональних методів профілактичної роботи.

У 1966 році кафедри організації охорони здоров'я знову були перейменовані у кафедри соціальної гігієни і організації охорони здоров'я. Перед ними було поставлено відповідальне завдання підготовки спеціаліста з широким соціально-гігієнічним світоглядом, що володіє науковими підходами до профілактики та організації різних видів медичної допомоги. У центрі уваги було вивчення соціально-гігієнічних аспектів розвитку та поширення соціально-значущих захворювань, зокрема хвороб серцево-судинної системи, онкологічних та промислового травматизму.

Багато років науковим напрямком кафедри було вивчення здоров'я та організації медичної допомоги робітникам провідних галузей промисловості. Досліджувалися соціально-гігієнічні та соціально-економічні чинники, що впливають на захворюваність, травматизм, головним чином робітників металургійної та гірничої промисловості, основи лікувально-оздоровчих заходів, спрямованих на зниження захворюваності інвалідності та смертності. Результати досліджень допомагали визначити резерви зменшення трудових втрат та вдосконалити форми медичної допомоги на промислових підприємствах Придніпровського регіону.

Найбільш вагомими науковими дослідженнями цього періоду були докторська дисертація Г.Ф.Ємельянової та ряд праць М.Д.Хелемендик, А.Ю.Романенка, П.В.Ломакіна, С.А.Шмегевського. Значна кількість наукових розробок була присвячена вивченню соціально-економічних проблем боротьби з травматизмом, зокрема це дослідження В.О.Павлова, В.Ф.Посного. У 1973 році була захищена докторська дисертація Я.Г.Ковровим "Соціально-гігієнічні дослідження сліпоти і слабозорості".

Все більшого значення набувало удосконалення організаційних форм планування спеціалізованої медичної допомоги робітникам провідних галузей промисловості. Цій проблемі були присвячені дослідження Л.Ф.Кириченко, М.С.Толубаєва, І.Г.Сенчіхіна, В.М.Гужевського, О.П.Татаровського, Л.С.Галенко, В.Г.Помойницького.

У 1971 році за ініціативою кафедри були створені курси для підвищення кваліфікації організаторів охорони здоров'я України, які у 1983 році були реформовані у кафедру соціальної гігієни і організації охорони здоров'я факультету удосконалення лікарів в м.Кривий Ріг. На початку 80-х років на кафедрі працював великий науковий колектив. У цей час були захищені кандидатські дисертації Л.Б.Огір, І.В.Кочина, Г.В.Горбунової.

Важливим науковим дослідженням того часу була докторська дисертація Т.О. Бажан "Розвиток охорони праці і медико-санітарна допомога робітникам промислових підприємств в Українській РСР" (1982) - історико-медичне дослідження розвитку фабрично-заводської медицини в Україні.

З 1978 року, після Алма-Атинскої конференції з первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), де була окреслена стратегія розвитку охорони здоров'я країн-членів ВООЗ, основним науковим напрямком діяльності кафедри стала оптимізація організації та управління медичної допомоги первинного рівня. Проведено ряд наукових досліджень (М.І.Заярського, В.Г.Лахтіонова, І.М.Кутузова, Т.В.Єрошкіної, Е.В.Борвінко), присвячених питанням опрацювання нових технологій у діяльності поліклінік, атестації робочих місць, удосконаленню диспансеризації, формуванню здорового способу життя.

У період з 1989 року до 1995 року кафедру очолював професор І.О. Логвіненко.

І.О.Логвіненко - вчений, соціал-гігієніст, організатор охорони здоров'я. У 1972 році захистив кандидатську дисертацію "Соціально-гігієнічні аспекти захворюваності на рак молочної залози в Дніпропетровській області". Основним напрямком наукової діяльності було удосконалення спеціалізованої медичної допомоги сільському населенню. Значним внеском у розвиток цього напрямку стало його докторська дисертація "Наукове обгрунтування нових форм організації спеціалізованої медичної допомоги сільському населенню в умовах великої промислової області" (1987).

Діяльність по впровадженню нових форм і методів управління на первинному рівні спонукала до інтеграції наукового потенціалу усієї країни. Важливою віхою на цьому шляху став з'їзд соціал-гігієністів та організаторів охорони здоров'я України, проведений у 1985 р. на базі кафедри соціальної гігієни Дніпропетровського медичного інституту.

На початку 90-х років було багато зроблено для удосконалення навчально-педагогічного процесу на кафедрі, його комп'ютеризації. Значна увага приділялась сучасним методикам наукових досліджень, зокрема моделюванню організації медичної допомоги робітникам промислових підприємств.

Радикальні зміни в суспільстві спонукали колектив кафедри до наукового обґрунтування реформ в охороні здоров'я. Особливої уваги потребувала перебудова системи управління галуззю на принципах пріоритетності економічних методів та демократизації управління. Вирішенню цих проблем присвячені масштабні дослідження В.М.Лехан "Наукові основи технології управління великою міською поліклінікою" (1992), О.П.Татаровського "Сучасні проблеми управління травматологічною допомогою у великому промисловому регіоні" (1992), Т.В.Єрошкіної "Наукові основи системи охорони здоров'я робітників промислових підприємств" (1994).

Робота лікувально-профілактичних закладів у нових економічних умовах поставила перед лікарями завдання - прийняття економічно обгрунтованих управлінських рішень, у зв'язку з чим на кафедрі з 1993 р. було введено курс економіки охорони здоров'я.

У 1995/1996 навчальному році кафедру очолював доктор медичних наук О.П. Татаровський. О.П.Татаровський - вчений, соціал-гігієніст. У 1975 році захистив кандидатську дисертацію "Соціал-економічні аспекти вивчення захворювань робітників деяких підприємств кольорової металургії". Основний напрямок наукових досліджень - вивчення стану здоров'я та організація медико-санітарної допомоги населенню інтенсивної промислової зони. У 1992 році захищена докторська дисертація на тему "Сучасні проблеми управління травматологічною допомогою у великому промисловому регіоні".

У 1996 році у зв'язку зі структурними змінами в академії кафедра соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я була об'єднана з кафедрою управління охороною здоров'я факультету удосконалення лікарів і стала називатися кафедрою соціальної медицини, організації та управління охороною здоров'я, яку очолила професор В.М. Лехан. З цього часу на кафедрі почалась активна підготовка не тільки студентів, але й лікарів, організаторів охорони здоров'я України. Кафедра має дві складові частини: 1) навчання студентів всіх факультетів на I, IV-VI курсах (курси історії медицини, соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я) - додипломна підготовка; 2) підвищення кваліфікації лікарів-організаторів охорони здоров'я - післядипломна підготовка. В.М.Лехан - відомий вчений соціал-гігієніст, Заслужений діяч науки та техніки України, талановитий організатор охорони здоров'я. Провідний напрямок наукових досліджень - наукове обґрунтування структурної перебудови системи охорони здоров'я. Докторська дисертація на тему "Наукові основи технології управління великою міською поліклінікою" захищена у 1992 році. Виконані наукові розробки з проблем організації та управління первинною медико-санітарною допомогою, акредитації медичних закладів, забезпечення якості медичної допомоги, дослідження соціально-психологічних характеристик керівників медичних закладів. Активно співпрацює з ВООЗ, іншими міжнародними організаціями охорони здоров'я.

Післядипломну підготовку щорічно на кафедрі проходять близько 300 лікарів-організаторів охорони здоров'я, головна увага приділяється новим формам управління охороною здоров'я: менеджмент і маркетинг в охороні здоров'я, організація первинної медико-санітарної допомоги, актуальні проблеми економіки охорони здоров'я, психологічні аспекти управління та ділового спілкування. Зараз на кафедрі працюють 1 професор, 6 доцентів, 2 кандидати медичних наук, ведеться активна підготовка наукових кадрів через аспірантуру.

Починаючи з 90-х років ХХ століття на кафедрі велика увага стала приділятися обґрунтуванню організації і технології управління первинною медичною допомогою, вивченню економічних аспектів організації охорони здоров'я, удосконаленню взаємодії лікувально-профілактичних закладів. Продовжуючи розвивати наукові традиції, які склалися на протязі багатьох десятиліть, сьогодні кафедра працює над проблемами наукового обґрунтування структурної перебудови охорони здоров'я, управління якістю медичного обслуговування. Крім того, проводяться наукові дослідження зв'язків якості життя та здоров'я населення, вивчення успішності управлінської діяльності керівників медичних закладів та розробка соціально-психологічної моделі менеджера охорони здоров'я. Проводиться велика робота сумісно з Міністерством охорони здоров'я щодо запровадження соціального медичного страхування. Головними методичними підходами, що використовуються в наукових дослідженнях кафедри на сучасному етапі, є установка на доказове управління та порівняльний аналіз різних моделей організації, управління та фінансування систем охорони здоров'я у різних країнах.

Колективом кафедри вперше в Україні проведені дослідження розміру і структури потенційних втрат населенням років життя через передчасну смерть та інвалідність в одиницях ДАЛІ (рік втраченого і/або неякісно прожитого життя). Визначення втрат проведено за методикою, розробленою ВООЗ та Світовим банком, і міжнародно визнаною методикою обчислення глобального тягаря хвороб. Визначені пріоритетні напрямки розвитку системи охорони здоров'я, першочергово відповідальні за збереження/втрати населенням України років здорового життя. Обґрунтовано з використанням методу імітаційного моделювання, комплекс стратегічних підходів, який забезпечує підвищення структурної ефективності медичного обслуговування. Науково обгрунтувані підходи до розвитку системи організації паліативної допомоги в Україні на основі розробки концептуальної моделі організаційних форм обслуговування онкологічних хворих у термінальному періоді життя.

Проводяться розробки наукових підходів до стандартизації у вітчизняній охороні здоров'я. Матеріали досліджень знайшли відображення у низці дисертаційних робіт, зокрема докторській дисертації О.Л.Зюкова, кандидатських дисертаціях О.Г.Головахи, Л.С.Семенової, А.В.Іпатова, В.А.Піщикова, С.А. Крюкова, Г.С.Канюки, Д.Д.Дячука, Л.В.Крячкової, В.В.Волчек. Результати наукових робіт широко використовуються в охороні здоров'я як на державному, так і на регіональному рівнях. За останні роки значно розширились наукові контакти кафедри Європейською обсерваторією по системах охорони здоров'я, Європейським регіональним бюро ВООЗ, Європейською комісією, різними міжнародними фондами.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.