Невербальна комунікація.

До форм усної комунікації відносяться:

- промови;

- групові дискусії;

- розмови по телефону;

- розповсюдження чуток тощо.

Формами письмової комунікації виступають:

- накази;

- розпорядження;

- листи;

- звіти і багато інших засобів комунікації, які використовують письмові символи.

Невербальна комунікація – це такий обмін інформацією, який здійснюється без використання слів (натомість застосовуються різні символи).

В рамках міжрівневих комунікацій виділяють:

Нисхідні комунікації – це передавання інформації з вищіх рівнів управління на нижчі.

Висхідні комунікації – це передавання інформації з нижчих рівнів управління на вищі.

Горизонтальні комунікації мають місце між членами однієї групи або співробітниками рівного рангу. Вони необхідні для того, щоб прискорити і полегшити обмін інформацією в організації, координувати і інтегрувати різні функції в організації.

Діагональні комунікації – це комунікації, які перехрещують функції і рівні управління організації, проходять крізь них. Вони важливі в ситуаціях, коли члени організації не можуть здійснювати ефективний обмін інформацією по іншим каналам.

Вибір типу комунікаційної мережі залежить від цілей, які ставить перед собою менеджер.

Використовується інформація за допомогою комунікаційного процесу - процесу обміну інформацією на засадах використання певних складових та реалізації відповідних етапів з метою розв'язання конкретної проблеми.

Схематична модель комунікаціонного процесу наведена на рис. 9.1.

Кодування (трансформація концепції в повідомлення)

Передача повідомлення через канал

Декодування (переклад повідомлення у форму, зрозумілу одержувачу)

Усвідомлення сутності ідеї відправника

Перешкоди

Формулювання концепції обміну

Декодування відповіді

Передача відповіді через канали зв’язку

Кодування відповіді

відправник

одержувач

Зворотній звязок

Рисунок 9.1 – Схематична модель комунікаціонного процесу.

Складено на основі [6, с. 132-142]; [10, с. 165-190]; [12, с. 64-69]; [15, с. 167-185]

Міжособисті бар’єри, що утруднюють комунікацію:

1. Перешкоди, зумовлені сприйняттям – у зв’язку з специфікою мислення люди реагують не на те, що дійсно відбувається, а на те, що сприймається як те, що відбувається. Перешкоди можуть виникати через невідповідність сфер компетенції, основ мислення відправника і одержувача. Крім того, люди по-різному інтерпретують ту саму інформацію, залежно від накопиченого досвіду та ін.

2. Семантичні бар’єри – це розуміння і використання різними людьми одного і того ж слова. (наука - семантика).

3. Невербальні перешкоди – міміка, жести, інтонація, модуляція голосу. Ці символи можуть бути невірно розшифрованими.

4. Невміння слухати – проблема для багатьох людей. Із-за цього втрачається багато інформації.

5. Неякісний зворотній зв’язок – не дає можливості визначити чи дійсно прийняте одержувачем повідомлення зрозуміле так, як цього бажає відправник.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.