Дії дільничного інспектора міліції при розгляді заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу.

Визначені в законодавстві підстави розгляду органами внутрішніх справ випадків насильства в сім’ї та вживання заходів щодо його запобігання спрямовані на те, щоб узгодити політику держави у сфері протидії насильству в сім’ї з одним з основних прав людини – правом на приватність, тобто правом на таємницю приватного життя та невтручання в нього з боку будь-яких сторонніх осіб, у тому числі держави.

Традиційно питання стосунків у сім’ї належали до приватної сфери життя людини. Право на таємницю приватного життя гарантується та захищається Конституцією України.

Так, у ст. 32 Конституції України зазначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Гарантією невтручання в особисте і сімейне життя особи є забезпечення державою можливості з боку кожного контролювати інформацію про себе, про свою родину, припинити розголос небажаної інформації. Тобто у сфері особистого життя відносини між людьми та державою будуються на принципах моральності. Гарантія невтручання в особисте і сімейне життя – це гарантія на особисту і сімейну таємницю, на забезпечення можливості перебувати у стані відносної незалежності від держави і суспільства.

Посилання на те, що держава гарантує невтручання в особисте і сімейне життя особи, крім випадків, передбачених Конституцією України, цілком виправдане, оскільки заборона на втручання у приватне життя може призвести до порушення інших основних прав особи. Так, саме під прикриттям таємниці сімейного життя протягом багатьох сторіч вчинювалось насильство в сім’ї, яке призводило до порушення права на тілесну недоторканність, на честь та гідність, на нормальний розвиток дитини, на рівність майнових та особистих немайнових прав подружжя.

Нарешті, згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Держава зобов’язана захистити людину від насильства в сім’ї, при цьому не порушуючи право людини на невтручання в особисте та сімейне життя.

Втручання держави у сімейне життя відбувається виключно за ініціативою та бажанням особи, яка потребує допомоги та захисту з боку державних органів (виключення становлять неповнолітні чи недієздатні члени сім’ї, які за рівнем свого психічного чи фізичного розвитку не можуть повною мірою усвідомлювати небезпеку, яка їм загрожує, і відповідним чином на неї реагувати).

Дільничний інспектор міліції приймає та розглядає заяви (повідомлення) про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення відповідно до Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу (Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року № 616) та нормативно-правових актів МВС України.

При розгляді заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу дільничні інспектори міліції повинні виїхати (вийти) на місце конфлікту в кількості не менше двох працівників (або з громадським помічником дільничного інспектора міліції чи членом громадського формування з охорони громадського порядку), дотримуючись при цьому заходів особистої безпеки.

По прибутті на місце вживають передбачених чинним законодавством заходів щодо припинення насильства. У разі необхідності надання потерпілому або правопорушнику першої медичної допомоги викликають бригаду швидкої медичної допомоги.

При безпосередній загрозі життю та здоров’ю дитини або інших членів сім’ї, які постраждали від насильства в сім’ї, вживають заходів щодо ліквідації цієї загрози та надають необхідну допомогу у направленні до спеціалізованих установ для жертв насильства в сім'ї.

Якщо відносно потерпілої особи вчинено насильство в сім’ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, дільничний інспектор міліції:

- роз’яснює особі порядок розгляду її звернення;

- приймає заяву (якщо її не було);

- документує факт правопорушення (опитує учасників конфлікту та свідків);

- реєструє матеріал в установленому порядку;

- заповнює спеціальну картку обліку факту скоєння насильства в сім’ї, яку передає начальникові відділу (відділення) дільничних інспекторів міліції;

- у триденний термін направляє спеціальну картку обліку факту скоєння насильства в сім’ї до управління (відділу) у справах сім’ї та молоді місцевої держадміністрації, а у випадках скоєння насильства в сім’ї відносно неповнолітнього – ще й до служби у справах дітей місцевої держадміністрації;

- складає відносно кривдника адміністративний протокол за статтею 173² КУпАП;

- виносить особі, яка вчинила насильство в сім’ї (кривднику), офіційне попередження про неприпустимість учинення насильства в сім’ї;

- ставить кривдника на профілактичний облік в міськрайоргані;

- відомості про кривдника заносяться до інтегрованих інформаційно-пошукових систем органів внутрішніх справ;

- якщо кривдником повторно вчинено насильство в сім’ї після винесення йому офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, видає йому під розписку направлення на проходження корекційної програми та в триденний строк надсилає до відповідного кризового центру повідомлення про його направлення на проходження корекційної програми;

- якщо кривдник уже перебуває на обліку за вчинення насильства в сім’ї, йому виноситься захисний припис, який затверджується начальником міськрайоргану та погоджується з відповідним прокурором;

- приймає рішення по заяві відповідно до підпункту 4.2 наказу МВС України № 400-2004 (рішення за заявами і повідомленнями про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу приймається протягом 3 днів, а у разі потреби перевірки викладених фактів та з’ясування додаткових обставин – у строк не більше 7 календарних днів);

- доставляє (при необхідності) особу, яка вчинила насильство в сім’ї, до суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

У подальшому здійснює контроль та профілактичні заходи за місцем проживання.

Якщо потерпілій особі заподіяні легкі тілесні ушкодження:

- роз’яснює особі порядок розгляду її звернення;

- приймає скаргу встановленого зразка.

Скарга до суду оформлюється в порядку статті 27 КПК України та відповідно до ст. 251 (особливості досудового розгляду в справах, які порушуються за скаргою потерпілого) з урахуванням вимог ст. 223 (обвинувальний висновок) та ст. 224 (додатки до обвинувального висновку) КПК України;

- видає потерпілій особі направлення на судово-медичне освідування;

- документує факт правопорушення (опитує учасників конфлікту та свідків);

- виносить кривднику офіційне попередження про неприпустимість учинення насильства в сім’ї;

- ставить кривдника на профілактичний облік в міськрайоргані;

- якщо кривдник уже перебуває на обліку за вчинення насильства в сім’ї, йому виноситься захисний припис, який затверджується начальником міськрайоргану та погоджується з прокурором району;

- реєструє матеріал в установленому порядку;

- протягом 7 діб проводить збір інших необхідних для справи матеріалів (характеристика, довідка про судимість, ксерокопія паспорта тощо);

- у разі відсутності в діях кривдника ознак злочину (події або складу) виносить постанову про відмову в порушенні кримінальної справи;

- якщо кривдником повторно вчинено насильство в сім’ї після винесення йому офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, видає йому під розписку направлення на проходження корекційної програми та в триденний строк надсилає до відповідного кризового центру повідомлення про його направлення на проходження корекційної програми.

Практика свідчить, що при розгляді матеріалів за фактом насильства в сім’ї в діях кривдника, крім ознак ст.125 КК, можуть вбачатись ознаки інших злочинів, найбільш поширеними серед яких є хуліганство (ст. 296 КК), погроза вбивством (ст. 129 КК), умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК).

Тому в ході перевірки необхідно чітко з’ясовувати, на що був спрямований умисел кривдника. Якщо умисел кривдника був спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень і в його діях відсутні склади злочинів, передбачених зазначеними статтями, то необхідно за статтями 296, 129 та 194 КК виносити постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яка долучається до матеріалів;

- всі зібрані матеріали підшиваються до справи, складається опис, аркуші нумеруються;

- по закінченні перевірки справа за підписом начальника міськрайоргану надсилається до суду в порядку ст. 97 КПК України.

Якщо потерпілій стороні, згідно з актом СМЕ, заподіяні тяжкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження (статті 121-123, 128 КК України), матеріали передаються до слідчого підрозділу міськрайоргану.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.