Принципи класифікації тканин.

Термін “тканина” вперше ввів у ботанічну науку відомий вчений –мікроскопіст Неємія Грю у 1671 р. Йому також належить перші спроби класифікації тканин, які він поділяв на паренхімні та прозенхімні. Такої ж класифікації дотримувався відомий гістолог Лінк (1807). Це, звичайно, була штучна класифікація, яка ґрунтувалась лише на співвідношенні довжини та ширини клітин. Пізніше Ван-Тігем (1891) запропонував принципіально нову класифікацію, виділивши функціонально різні групи тканин: відмерлі і живі. Більш детальну класифікацію запропонував фізіолог Сакс (1868), розділивши всі тканини на три групи:

покривні, які виконують захисні функції всіх органів рослин;

провідні тканини, серед яких виділені елементи ксилеми, що проводять воду і розчинені в ній мінеральні речовини по стеблу вверх до листків від кореня — “висхідна течія”, та елементи флоеми, по якій рухаються органічні речовини від листків до коренів — “низхідна течія”.Основні тканини, тобто такі, які становлять основну складову частину органів рослин.Таким чином, ця класифікація базується на морфологічних і фізіологічних принципах і тому її можна назвати морфолого – фізіологічною.За класифікацією російських ботаніків А.Васильєва та ін. (1988) всі рослинні тканини об’єднані в такі системи:

І. Твірні тканини (меристеми):

верхівкові (апікальні);

бокові (латеральні): а — первинні (прокамбій, перицикл);

вторинні (камбій, фелоген);

вставні (інтеркалярні);

раневі (травматичні).

ІІ. Асиміляційні тканини.

ІІІ. Запасаючі тканини.

ІV. Аеренхіма.

Пограничні тканини:

1) зовнішні, з переважаючою функцією газообміну і транспірації, а також функцією механічного захисту (покривні тканини):

а) первинні (епідерма), б) вторинні (перидерма), в) третинні (кірка або ритидом);

2) зовнішні з переважаючою функцією всмоктування:

а) ризодерма, б) веламен.

3) внутрішні з переважаючою функцією регуляції проходження речовин:

а)ендодерма, б) екзодерма, в) клітини, що отчують провідні пучки в листках.

Видільні тканини:

1) зовнішні: а) залозисті волоски (трихоми) і вирости (емергенци), б) нектарники, в) гідатоди;

2) внутрішні: а) видільні клітини (з ефірними маслами, смолами, кристалами, танінами тощо), б) багатоклітинні вмістилища виділень, в) молочники.

Механічні (опорні, скелетні) тканини:

коленхіма, склеренхіма:

а) волокна,

б) склереїди.

Провідні тканини:

ксилема (деревина);

флоема (луб).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.