Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Класифікація рецепторів.

Лекція 6: Структурна і функціональна організація сенсорних систем.

Вищі психічні функції

Тема: Структурна і функціональна організація сенсорних систем.

Вищі психічні функції.

Мета: Ознайомитись із фізіологічними властивостями аналізаторів і їхньою роллю у повноцінному сприйнятті подразнень.

 

План

1. Загальна характеристика сенсорних систем

2. Класифікація рецепторів

3. Адаптація рецепторів

4. Смаковий аналізатор

5. Нюховий аналізатор

6. Шкірний аналізатор

7. Зоровий аналізатор

8. Вестибулярний аналізатор або орган рівноваги

 

Загальна характеристика сенсорних систем

Система, яка забезпечує сприйняття, передачу й обробку інформації про явища внутрішнього і зовнішнього середовища організму, називається аналізатором, або сенсорною системою. Вчення про аналізатори розробив Павлов (ввів термін у 1909 році).

Усю інформацію про навколишній світ і про власне тіло людина отримує за допомогою органів чуття. Отримані сигнали переробляють різні структури нервової системи. Усе, що сприймають наші органи чуття, перетворюється у відчуття і сприймання.

Кожен аналізатор складається з трьох основних частин:

· Периферичної (органи чуття, що містять чутливі рецептори).

· Провідної (чутливі нервові шляхи).

· Центральної або вищої (певні чутливі зони кори головного мозку,за участю яких здійснюється аналіз і синтез інформації, енергія подразнення перетворюється на відчуття).

Рецептори – це кінцеві спеціалізовані нервові, нейроепітеліальні чи епітеліальні утвори, призначені для трансформації енергії різних подразнень на специфічну активність нервової системи.

Органи чуття – це комплекс рецепторів з іншими нерецепторними клітинами чи тканинами, що виконують допоміжні функції, які сприймають подразнення певного виду (органи зору, слуху, смаку, нюху, дотику). Ті форми стимулів, на які орган чуття реагує оптимально, називають адекватними.

Термін аналізатор (сенсорна система) ввів Павлов. Аналізатори поділяються на: зорові, слухові, нюхові, смакові, вестибулярні, шкірні, скелетно – м’язові, внутрішні.

Діяльність будь- якого аналізатора відбувається таким чином:

1. Сприйняття рецепторами зовнішніх (по відношенню до мозку) подразників.

2. Трансформація енергії подразника у нервовий імпульс.

3. Передача нервового імпульсу у мозок через кілька рівнів нейронних ланцюгів.

4. Аналіз інформації.

5. Створення певного відчуття.

Класифікація рецепторів.

1. За місцем розташування:

ü Екстерорецептори – вони знаходяться на поверхні тіла і сприймають вплив зовнішніх подразників (органи зору, слуху, смаку тощо).

ü Інтерорецептори – розміщені всередині тіла, отримують інформацію від внутрішніх органів і тканин (барорецептори кровоносних судин, рецептори розтягання легень, шлунка, тканинні хеморецептори, пропріорецептори м’язів).

2. Залежно від відстані до подразника:

ü Контактні – сприймають дію подразника при безпосередньому контакті з ним (смакові, дотикові рецептори).

ü Дистантні – реагують на дію віддаленого подразника (слухові, зорові, нюхові рецептори).

3. За природою подразника розрізняють:

ü Механорецептори (дотикові рецептори шкіри, волоскові сенсорні епітеліоцити спірального органа, бароцептори, пропріорецептори);

ü Хеморецептори (нюхові, смакові, тканинні, судинні);

ü Терморецепиори (теплові, холодові рецептори шкіри, внутрішніх органів, центральної нервової системи);

ü Фоторецептори;

ü Больові рецептори.

4. За способом передачі інформації рецептори можна розподілити на дві групи:

ü Первинночутливі – до них належать рецептори, що є закінченнями відростків чутливих нейронів і дію адекватного стимулу сприймають безпосередньо. Ці нейрони розміщені переважно на периферії, є біполярними клітинами, один відросток яких – це дендрит з війкою, а другий – це аксон, через який збудження у вигляді потенціалів дії передається до відповідного центру.

ü Вторинночутливі – до них належать спеціалізовані рецепторні структури, які сприймаючи енергію зовнішнього подразника, генерують сигнал, що передається за допомогою медіатору через синапс на чутливий нейрон.




Переглядів: 6232

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.