Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Відмінювання числівників.

1. Здебільшого в ділових паперах не обходяться без циф­рових даних. Вони вимагають спеціального оформлення. Так, однозначні числа, що не мають посилань на одиниці виміру, в ділових паперах записуються словами. Наприклад: Акці­онерне товариство «Нікос» планує закупити не більше двадцяти автомобілів. Коли ж число супроводжується найменуванням одиниць виміру, воно пишеться цифрами. Наприклад: До магазину терміново завезли 150 центнерів картоплі, 40 цен­тнерів яблук.

Складні чи складені числівники записуються цифрами. Наприклад: На історичний факультет прийнято 156 сту­дентів.

Порядкові числівники вводяться в документи з відпо­відним відмінковим закінченням. Наприклад: Сьогодні ми виконали своє перше виробниче завдання.

Складні слова, де перша частина позначається цифрою, можуть бути написані так: 50-процентний і 50 %; 100-кіло-метровий і 100 км.

Іноді виникають труднощі у вживанні форм однини та множини числівників. Наприклад: Більшість спеціалістів ви­рішила. Більшість спеціалістів вирішили. Більшість спеціалістів вирішило. Тут усі три варіанти відповідають нормам сучасної української мови.

Форма однини рекомендується, якщо у складі речення є слова такого типу: більшість, меншість, решта, частина, ряд, група, безліч, багато, мало і т. д. Наприклад: Решта пацієнтів теж обстежена; Більшість американських бізнесменів прибула в Україну.

Форма множини рекомендується при однорідних членах речення. Наприклад: І вже не один, а безліч планерів оперізують (а не оперізує) небо.

Якщо ж використовуються числівники на позначення великої кількості (а також іменники: сто, тисяча, мільйон, мільярд), то переважає однина. Наприклад: Чотириста вісімдесят підприємців прибуло (а не прибули) на виставку; В село повернулось (а не повернулись) сімдесят дев'ять молодих спеціалістів.

Якщо вживаються числівники до десяти, то пишеться форма множини. Наприклад: чотири брати, два керівники, три менеджери. І

Велике значення має використання числівників в усному мовленні. Готуючи доповідь чи звіт, числівники треба за­писувати прописом і проставляти наголос. Краще будувати речення так, щоб числівники вживалися у називному від­мінку.

Слід запам'ятати наголошення числівників одинадцять, чотирнадцять.

Займенник — це самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх. Своє конкретне лексичне значення займенник набуває лише в контексті, коли його співвідносять з певними частинами мови.

Так, особові, питально-відносні, за­перечні, неозначені займенники можуть заступати іменник і в реченні відігравати роль підмета чи додатка.

Наприклад: я, ти, ніхто, ніщо тощо.

Присвійні, означальні й вказівні зай­менники частіше заступають прикметники й у реченні вико­нують роль означення.

Наприклад: наш, кожний, інший, такий, весь та ін.

За українською мовною традицією дійова особа в реченні, виражена займенником, стоїть переважно у називному від­мінку, а не в орудному, як у російській мові.

Наприклад: Основну увагу ми звернули на виготовлення предметів широкого вжитку; Весь свій час вони зосередили на переробці високоякісних лаків та фарб.

Характерна ознака займенників — це те, що вони не зберігають, як правило, своєї основи в непрямих відмінках. І в цім вони відрізняються від інших частин мови, у яких основа залишається незмінною.

Наприклад: я —мене; ти — тебе; він — його: вона — її; ми — нас; ви — вас; вони — їх; хто— кого; що —чого.

Під час відмінювання змінюється й основа займенників: ямені; титобі; хтокому; щочим та ін.

Важливо пам'ятати, що в основі багатьох займенників відбувається чергування і, й, оміймого, моєму; твійтвого, твоєму.

В особових займенниках третьої особи після прий­менників у, до, біля, натощо з'являється приставний приго­лосний н.

Наприклад: У нього є угода... До нас завітали пред­ставники... З ними укладена угода... тощо.

У діловому спілкуванні надається перевага використанню різних форм та розрядів займенників множини, зокрема особових.

Наприклад: ми запланували; ми підписали; нас повідомили; вони використали.

Слід зазначити, що російським прислівникам по-моєму, по-вашему, по-нашемув українській мові відповідають особо­ві займенники, що стоять у знахідному відмінку з приймен­ником на.

Наприклад: На нашу думку; На ваш розсуд; Як на мене.

Конкретне лексичне значення займенники набувають контекстуально, якщо співвідносяться з іменниками, прикмет­никами, числівниками. Наприклад: За Галич почав воювати князь Данило. Йому вдалося перемогти усіх суперників і він став князем Галицько-Волинської держави.

У першому реченні іменник Данилоназиває особу; у другому — слова йому, вінтеж указують на особу. Учора службовці зеленого господарства висадили двісті кущів. Сьогодністільки ж. У першому реченні числівник двісті називає кількість предметів; у другому — займенник стількипише вказує на кількість. Я люблю сонячні дні. В такі дні легко и затишно. У першому реченні прикметник сонячніназиває ознаку предметів; у другому — займенник такітільки вказує на ознаку предмета, про яку йшлося.

Для займенників характерне узагальнено-предметне, узагальнено-якісне, узагальнено-кількісне значення. Лексичне значення займенника змінюється залежно від предмета, на який вказує займенник.

Використовуючи займенники, прагнуть уникнути повто­рення тих самих слів, пам'ятаючи, що займенник узгод­жується з відповідним іменником, прикметником, числівником, замість якого вживається.

2. Відомість —це різновид документа, який найчастіше використовується в бухгалтерській справі, в банківській системі.

Відомості бувають платіжні, накопичувальні, на виплату пенсій, заробітної плати тощо.

Наводимо деякі зразки відомостей:

 

Підприємство У касу для оплати

______________у строк з________по________

Цех (відділ) у сумі______________________

До розрахункової Директор

відомості Головний бухгалтер

ПЛАТІЖНА ВІДОМІСТЬ № за______________2009 р.

За даною платіжною відомістю виплачено_________________

_____________________________________(___________гривень)

депоновано_________________________ (____________гривень)

Касир_____________________________

Перевірив бухгалтер______ 2009__р.

Касовий ордер ___від___2009__р.

№ Табельний Прізвище, ім'я та по батькові Сума Підпис _п/п______номер_______________________________________________

 

Відомість склав_________ Відомість перевірив______________

 

3. Числівники — це слова, що означають певну кількість або порядок предметів при лічбі.

1. За значенням, структурно-граматичними властивостями та характером вживання числівники поділяють на два розряди: кількісні й порядкові.

Кількісні відповідають на питання скільки? (дві біржі; п'ять комп'ютерів; два ваучери; чотири асоціації тощо).

Порядкові — відповідають на питання котрий за порядком? (шостий будинок; третій місяць; тринадцята аудиторія тощо).

Кількісні числівники поділяються на чотири групи:

власне кількісні позначають кількість предметів у цілих одиницях (п'ять акціонерних товариств; десять облігацій; дванадцять простих векселів; сто малих

підприємств);

неозначено-кількісні позначають загальну кількість, точно не вказану (безліч квітів; мало автомобілів; декілька днів; кілька годин). Ці числівники співвідносні з прислівниками, їх значення розрізняють за контекстом (ба­гато працює —присл.; багато комерсантів — числ.);

кількісно-збірні позначають кількість предметів у їх сукупності як одне ціле (двоє каченят; четверо ведмежат; шестеро онучат). Ці числівники легко субс­тантивуються, наприклад: Семеро на одного не чекають (нар. тв.); ...От уже їх двоє (укр. казка). В українській мові літературною нормою є вживання числівників двоє, троє, четверо, п'ятеро... десятеро, одинадцятеро, дванадцятеро, а також числівників, що виражають пар­ність: обидва, обидві, обоє;

кількісно - дробові позначають дробові величини: п'ять шостих , дві третіх ; сім восьмих. Ця група числівників функціонує у математиці, в різних математичних позначеннях, властивих науковому і частково офіційно-діловому стилям мовлення. Замість слів півтора, половина, чверть у цих стилях вживають інші назви дробових чисел: один і п'ять десятих (півтора); одна четверта (чверть). Слова: половина, чверть, третина, вжиті без чисельника одна, характеризують розмовну мову.

За будовою кількісні числівники діляться на три групи: прості, складні, складені. Прості — однослівні: один, п'ять, дев'ять, сто, тисяча. Складні — числівники, утворені з двох чисел, об'єднаних в одне слово: чотирнадцять, сімнадцять, тридцять, дев'яносто, двісті, дев'ятсот. Скла­дені — числівники, що складаються з двох і більше про­стих або складних, окремо взятих слів: двадцять п'ять, шіст­сот тридцять чотири, сорок сім, п'ятдесят вісім, сто двадцять чотири.

Порядкові числівники відмінюються за чис­лами, родами, відмінками й узгоджуються з іменниками, тобто стоять в одному роді, числі й відмінку, що й іменник, до якого вони відносяться. Наприклад: перший об'єктперші об'єкти; перший підприємецьперша фермаперше видавництво; перший уфолог, першого уфолога, першому уфоло­гу, першим уфологом тощо.

Відмінюються порядкові числівники як прикметники твердої групи (крім числівника третій, який приймає закінчення прикметника м'якої групи).

Складні порядкові числівники, що закінчуються на -тисячний, -мільйонний, мільярдний, пишемо одним словом: двохтисячний, трьохмільйонний, чотирьохмільярдний.

Примітка. Складні порядкові числівники, що закінчуються на -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, можуть мати понад два корені: стотридцятисемитисячний, п'ятсотдвадцятисемимільйонний.

У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово: п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят третій...третього...третьому тощо.

Порядкові числівники, що входять до різних фразео­логічних зворотів, можуть мати експресивне забарвлення: п'яте колесо до воза; перша висота.

Специфічну групу числових фразеологізмів, до яких вхо­дять порядкові числівники, становлять календарні і часові позначення: сьоме (сьомого) січня; о шостій ранку; на шосту ранку; за п'ятнадцять хвилин чотирнадцята; сімдесяті роки; на перше третє (на 01. 03).

Серед порядкових числівників виділяють числівник дру­гий (-а, -є, -і). В українській мові вживається також за­йменник другий, у значенні «інший». Наприклад: Воює другий день стоїть туман. (Тут другий —числівник.) У відрядження поїде хтось другий. (Тут другий — займенник, вжитий у значенні «інший».)

 

4. Числівники один, одна, одне (одно) в називному відміню мають форми коротких прикметників. У середньому род паралельно вживаються дві форми: одне й одно.

1. Прислівники від п'яти до десяти, від одинадцяти де двадцяти, тридцять, п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесяі відмінюються за таким зразком:

Н. п'ять сімнадцять

Р. п 'яти (п 'ятьох) сімнадцяти (сімнадцятьох)

Д. п 'яти (п ятьом) сімнадцяти (сімнадцятьом)

3. п'ять (п'ятьох) сімнадцять (сімнадцятьох)

О. п 'ятьма (п 'ятьома) сімнадцятьма (сімнадцятьома)

М. на п 'яти (п 'ятьох) на сімнадцяти (сімнадцятьох)

 

Н. п'ятдесят

P. n 'ятдесяти (п 'ятдесятьох)

Д. п 'ятдесяти (п ятдесятьом)

3. п’ятдесят (п 'ятдесятьох)

О. п 'ятдесятьма (п 'ятдесятьома)

М. на п 'ятдесяти (п 'ятдесятьох)

2. Числівники сорок, дев'яносто, сто в усіх відмінках, крім називного й знахідного, мають закінчення -а (сорока, дев 'яноста, ста).

3. Складні числівники на визначення сотень відміню­ються за зразком:

 

Н. двісті триста п 'ятсот

Р. двохсот трьохсот п 'ятисот

Д. двомстам трьомстам п'ятистам

3. двісті (двохсот) триста (трьохсот) п 'ятсот (п 'ятисот)

0. двомастами трьомастами п ятьмастами

(п 'ятьомастами) М. (на) двохстах (на) трьохстах (на) п 'ятистах

 

Числівник чотириста відмінюється як триста. Числівники шістсот, сімсот, вісімсот, дев'ятсот відмінюються як п'ятсот.

У них числівниках відмінюються обидві складові частини і пишуться вони разом.

У числівниках п'ять, шість, дев'ять, десять та в усіх чис­лівниках на -дцять зберігається пом'якшення після кінцевого приголосного т. Усередині такого складного числівника пом'якшення після т немає. Наприклад: п 'ятсот, п 'ятдесят, шістсот, п 'ятнадцятъ, дев 'ятсот. Але в орудному відмінку в числівниках: три, п'ять, шість, дев'ять, десять зберігається пом'якшення кінцевого приголосного основи. Наприклад: трьома, п 'ятьма (п 'ятьома), шістьма (шістьома). Зберігається пом'якшення в усіх числівниках на -дцять в орудному від­мінку: дванадцятьма (дванадцятьома), дев 'ятъма (дев 'ятьома) тощо.

4. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини:

Н. триста вісімдесят сім

Р. трьохсот вісімдесяти (вісімдесятьох) семи (сімох)

Д. трьомстам вісімдесяти (вісімдесятьом) семи (сімом)

3. триста (трьохсот) вісімдесят (вісімдесятьох) сім (сімох)

О. трьомастами вісімдесятьма (вісімдесятьома) сьома (сімома)

М. (на) трьохстах вісімдесяти (вісімдесятьох) семи (сімох).

5. У складених порядкових числівниках відмінюється ли­ше останнє слово: дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'я­тий...дев'ятого (дев'ятих), дев'ятому (дев'ятим), дев'ятий (дев 'яті), дев 'ятим (дев 'ятими), на дев 'ятому (дев 'ятих).

6. У дробових числівниках чисельник відмінюється як кількісний числівник, знаменник — як порядковий: дві п 'я-тих, двом п'ятим, двома п'ятими; три десятих, трьом десятим, трьома десятими і т. д.

7. Неозначені числівники багато, небагато, кілька, декілька —відмінюються як числівники п'ять, шість (але без паралельних форм):

Н. кілька, декілька, багато

Р. кількох, декількох, багатьох

Д. кільком, декільком, багатьом

3. Н. або Р.

О. кількома, декількома, багатьма

М. (на) кількох, декількох, багатьох

 

8. Збірні числівники обидва, обидві відмінюються у не­прямих відмінках так: обох, обом, обома, (на) обох.

Збірні числівники двоє, троє, п'ятеро та ін. — у непрямих відмінках мають форми кількісних числівників (два, три, п 'ять).




Переглядів: 1146

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.