Функції та джерела вітамінів

Вітаміни	Функції вітамінів	Гіповітаміноз	Основні джерела
Водорозчинні вітаміни
Аскорбінова кислота (вітамін С)	Бере участь у синтезі білків і утворенні органічної речовини кісток, підвищує імунітет	Цинга	Чорна смородина, шипшина, лимон
Тіамін (вітамін В1)	Бере участь в обміні білків, жирів і вуглеводів	Бері-бері	Чорний хліб, яєчний жовток, печінка
Рибофлавін (вітамін В2)	Бере участь в окисно-відновних реакціях, необхідний для синтезу ферментів	Виразки на слизових оболонках	Рибні продукти, печінка, молоко
Нікотинова кислота (вітамін РР)	Бере участь в окисно-відновних реакціях	Пелагра	Пташине м'ясо, яловичина, печінка, дріжджі
Піридоксин (вітамін В6)	Бере участь в обміні білків шкіри, нервової системи та кровотворенні	дерматити	Рисові висівки, зародки пшениці, нирки
Кобаломін (вітамін В12)	Бере участь у перенесенні пов’язаного з вуглеводом атома Гідрогену на сусідній атом Карбону	Анемія	Яловича печінка
Жиророзчинні вітаміни
Вітамін А	Бере участь у процесі світлосприйняття	Куряча сліпота, зниження імунітету	Морква, кропива, абрикоси, печінка, ікра, масло, молоко
Вітамін Д	Бере участь у регуляції обміну Кальцію	Рахіт	Риб'ячий жир, яєчний жовток, молоко

Якщо в організмі не вистачає вітамінів, розвивається захворювання гіповітаміноз, за їхньої повної відсутності – авітаміноз, а за надлишку – гіпервітаміноз.

Вітаміни мають різні фізико-хімічні властивості та зумовлюють різну фізіологічну дію на організми. вітаміни поділяють на дві групи залежно від того, розчиняються вони у воді або у жирах. До водорозчинних належать вітаміни групи В та вітамін С, а до жиророзчинних – вітаміни групи А, Д, К та вітамін Е.

3. Гормони – органічні сполуки, здатні включатися до циклу біохімічних реакцій і регулювати обмін речовин та енергії. Їх виробляють залози внутрішньої секреції та деякі нервові клітини. Характерними властивостями гормонів є:

1. Висока біологічна активність. Гормони діють на клітини, тканини та органи у дуже малих концентраціях. Під час секреції будь-якого гормону його концентрація у крові зростає у декілька сот разів і після закінчення його утворення швидко зменшується до вихідного рівня.

2. Висока специфічність. Гормони спричинюють тільки певні реакції клітин, тканин і органів. Розпізнають гормональні сигнали клітини-мішені, які мають специфічні молекули-рецептори.

3. Дистанційність дії. Гормони переносяться з плином крові далеко від місця їхнього утворення до клітин-мішеней. Вони впливають на відповідні чутливі саме до них клітини-мішені.

4. Відносно невеликий час існування в організмі – кілька хвилин чи годин. Як тільки необхідність у присутності гормону відпадає, він швидко втрачає активність під впливом певного ферменту.

Для підтримування життя нормальних клітин вищих організмів абсолютно необхідною є їх взаємодія з унікальною комбінацією специфічних факторів росту.

4. Факторами росту називають групу білкових молекул, що впливають на синтез ДНК у клітині, диференціювання клітин та їх поділ. Ефекти факторів росту, на відміну від гормонів, можуть тривати протягом кількох днів.

Вони зазвичай стимулюють поділ певних типів клітин. Фактори росту діють на свої клітини-мішені, що відрізняються від інших клітин характерними рецепторами.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.145 сек.