Ефективний спосіб реалізації інтересів - координація та їх узгодження

Глосарій до курсу

Дезорганізація - це такий стан управлінської взаємодії, при якому існуючі групові норми, адміністративно-бюрократичні правила приходять в невідповідність з новими умовами і факторами управлінського процесу.

Дії сторін конфлікту. Дії кожної зі сторін конфлікту спрямовані на реалізацію власних інтересів, при цьому створюються умови для перешкоджання іншій стороні у реалізації своєї мети, тому оцінюються обома сторонами як негативні або некоректні.

Економічна медіація може існувати у вигляді засобу впливу та стимуляції подолання конфлікту інтересів між суб'єктами горизонтального та вертикального ринку, між соціальною та економічною складовою, між потребами національної економічної безпеки та глобалізацією ринків, між екпорто та імпорто орієнтованими напрямками розвитку.

Економічні відносини суспільства – це прояв інтересів

Економічні інтереси держави – направлені на реалізацію потреб суспільства у цілому

Економічні інтереси домашніх господарств –направлені на максимізацію загальної корисності з урахуванням існуючих і доходів

Економічні інтереси підприємців – спрямовані на максимізацію прибутку, зниження витрат та підвищення конкурентоспроможності

Економічний конфлікт -це протиборство суб'єктів соціально - економічних відносин з приводу дефіциту економічних ресурсів, для подолання якого необхідно використовувати економічні, соціальні або політичні способи

Ефективний спосіб реалізації інтересів - координація та їх узгодження

Зона розбіжності - предмет, факт, проблема. Найбільш складним для виявлення є елемент конфлікту, який в ході конфлікту може неодноразово видозмінитися, відкривати нові зони, виявляти нові проблеми.

Інструмент медіації може виступати у вигляді окремого напрямку економіки права, корпоративного управління, економічної політики на державному рівні.

Інцидент - це певна подія або дія, що різко уразила інтерес однієї зі сторін, що призвело до активної протидії

Конфлікт - це накопичення незадоволених потреб та процес руйнації можливостей розвитку

Конфліктність в суспільстві та корпоративному секторі -це прояв відсутності рівноваги між державним управлінням, потребами розвитку суспільства та методами досягнення економічної ефективності, що використовує корпоративний сектор

Конфронтація - це найгостріша форма управлінського конфлікту, що веде до розколу і ліквідації існуючої системи управління.
Конфронтація характеризується жорсткою конкуренцією на ґрунті кар'єрних устремлінь певних суб'єктів управління і застосуванням крайніх засобів і методів протиборства: організації групових протестів, цькування «інакомислячих», підсиджувань, звільнення суперників.

Концепція сталого економічного розвитку -створення умов для ефективного, соціально орієнтованого розвитку економіки, стратегічним завданням котрого є збереження природного довкілля

Корпоративна медіація – це досягнення узгоджених та безконфліктних позицій у трудових колективах між менеджментом та працівниками, менеджментом та власниками, мажоритарними та міноритарними власниками, учасниками корпоративних відносин за межами організаційної конструкції, державою та корпоративним сектором, корпоративним сектором та суспільством.

Метод «збалансованої оцінки показників» (The Balanced Scorecard) -використовується як ефективний засіб кількісної оцінки та управління цінностями компанії для акціонерів. Означена модель ґрунтується на врахуванні чотирьох факторів: фінансових показників, відносин з клієнтами, внутрішніх бізнес-процесів, інновацій та підвищення кваліфікації. Цей метод дозволяє врівноважити вплив короткострокових та довгострокових цілей компанії, а також балансу між фінансовими та нематеріальними оцінками.

Метод порівняльного аналізу - розробленo Лондонською групою порівняльного аналізу (London Benchmarking Group - LBG), яким обрано у якості головного чинника оцінки філантропічний напрямок діяльності компанії – благодійність. Модель порівняльного аналізу базується на показниках корпоративного інвестування у місцеві та регіональні спільноти.

Мотиви конфліктів розглядаються як внутрішні, суб'єктивні причини вступу сторін у конфлікт. Мотиви є в кожного учасника конфлікту, інша справа, що вони можуть бути різними, а часто протилежними, однак усі вони зводяться до бажання задоволення власних інтересів.

Напруженість - більш гостра форма управлінського конфлікту, що зачіпає підвалини існуючої системи управління. Напруженість, як форма управлінського конфлікту характеризується різким зростанням свідомих порушень в управлінських діях з боку різних суб'єктів управління.

Національна модель ринку -це спосіб забезпечувати цілісність виробництва благ для задоволення потреб

Незгода - це відмова певних суб'єктів або об'єктів управління від запропонованих шаблонів і норм поведінки. Це невиконання в тій чи іншій мірі своїх обов'язків, легітимність яких в умовах, що змінилися піддається сумніву.

Об'єкт економічного конфлікту - ринки збуту, споживачі, фінанси, заробітна платня, тобто все, що має відношення до ринку.

Об'єкт конфлікту - це завжди який-небудь дефіцитний ресурс

Об’єкт економічних інтересів – це економічні блага: ресурси, товари, послуги

Політичний конфлікт - зіткнення протилежних суспільних сил, обумовлене різноспрямованими політичними цілями та інтересами. Політичні конфлікти діляться на: зовнішньополітичні (міждержавні) і внутрішньополітичні.

Принцип компетентності - втручання в природний розвиток конфліктної ситуації повинне здійснюватися компетентними людьми, які володіють теоретичною підготовкою або багатим життєвим досвідом.

Принцип співпраці і компромісу - бажано не міняти радикальним чином зміст розвитку подій, а зробити так, щоб форма дозволу назрілого протиріччя була конструктивною, а спосіб - не конфліктними.

Припинення конфлікту - це закінчення активних дій сторонами конфлікту з різних причин.

Склад системи медіації - система колективних договорів між працедавцем та трудовим колективом, відносини партнерства між державою та корпоративним сектором, угоди і кодекс корпоративного менеджменту, на рівні місцевості та регіону – це можуть бути угоди про регіональні пріоритети та сприяння, дво- та багатосторонні угоди про співпрацю й партнерство, в тому числі, і з долученням нерезидентів та міжнародних наддержавних організацій, і таке інше.

Сторони конфлікту - це, насамперед, суб'єкти соціальної дії, які можуть бути представлені окремими людьми або групами, що знаходяться в стані протиборства.

Суб’єкти економічних інтересів -особистості (громадяни та іноземці), домогосподарства (сім’ї), колективи (асоційовані членства: публічні, виробничі тощо), держава та суспільство.

Уявлення про ситуації. Кожний з учасників конфлікту має своє уявлення про конфлікт, що і породжує підставу для їх зіткнень. Реальність розуміння конфлікту приводить до реальності конфліктних наслідків.

Управління конфліктом -це свідома діяльність по відношенню до нього, здійснювана на всіх етапах його виникнення, розвитку і завершення учасниками конфлікту або третьою стороною.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.