Основні клінічні форми

Група І.Туберкульозна інтоксикація в дітей і підлітків.

Група II. Туберкульоз органів дихання.

Первинний туберкульозний комплекс.

Туберкульоз внутрішньогрудних лімфовузлів.

Дисемінований туберкульоз легень.

Вогнищевий туберкульоз легень.

Інфільтративний туберкульоз легень.

Туберкульома легень.

Кавернозний туберкульоз легень.

Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень.

Циротичний туберкульоз легень. Туберкульозний плеврит.

Туберкульоз верхніх дихальних шляхів, трахеї, бронхів.

Група III. Туберкульоз інших органів і систем.

Туберкульоз мозкових оболон та центральної нервової системи.

Туберкульоз кишок, очеревини та брижових лімфовузлів.

Туберкульоз кісток і суглобів.

Туберкульоз сечових і статевих органів.

Туберкульоз шкіри і підшкірної жирової клітковини.

Туберкульоз периферійних лімфовузлів.

Туберкульоз очей.

Туберкульоз інших органів.

Діагностика. Рання діагностика хвороби в дитячому віці ґрунтується на досконалому вивченні анамнезу, даних об'єктивного, лабораторного, рентгенологічного, функціонального та інструментального методів дослідження.

Основним методом установлення діагнозу "туберкульоз" є бактеріоскопічний. Він полягає в прямій бактеріоскопії мазків із патологічного матеріалу: мокротиння, плеврального і перитонеального ексудату, спинномозкової рідини, сечі, гною тощо. Обов'язково потрібно провести триразову мікроскопію мазків мокротиння на наявність МБТ за методом Ціля—Нільсена, який вважається найдешевшим і швидким, але ще не набув значного поширення в лікувально-профілактичних закладах.

Наявність МБТ у сечі свідчить про туберкульоз нирок і визначається методом висівання та інокуляції морських свинок. У спинномозковій рідині мікобактерії виявляють при туберкульомі мозку, їх можна виявити в плевральному ексудаті, у пунктатах, виділеннях із нориць.

Туберкулінодіагностику використовують для раннього виявлення туберкульозу в дітей, диференційного діагнозу і для профілактики туберкульозної хвороби. Тепер застосовують єдину внутрішньошкірну туберкулінову пробу Манту з 2 ТО ППД-Л. Стандартне розведення містить 2 туберкулінові одиниці в 0,1 мл розчину, тобто одну дозу ППД-Л (очищений білковий дериват) — вітчизняний сухий туберкулін, виготовлений за методом Лінникової. Пробу Манту призначають для відбору контингентів дітей, які підлягають ревакцинації проти туберкульозу, визначення інфікованості або стану чутливості до туберкульозу, для ранньої діагностики туберкульозу. Пробу Манту виконує спеціально навчена медична сестра, результати оцінює лікар через 48 і 72 год. Прозорою пластмасовою лінійкою вимірюють поперечний (відносно осі руки) діаметр папули; розмір гіперемії не враховують.

Реакцію вважають негативною, якщо немає інфільтрату або розмір його до 2 мм у діаметрі; сумнівною — якщо інфільтрат менший 5 мм; позитивною — якщо діаметр інфільтрата понад 5 мм. Гіперергічна реакція (великий інфільтрат і гіперемія) може супроводжуватися лімфангоїтом і лімфаденітом, іноді загальною реакцією — нездужанням, болем голови, підвищенням температури тіла.

Для раннього виявлення туберкульозу пробу Манту виконують дітям віком 1 рік, а далі щороку (краще восени) незалежно від результату попереднього дослідження. Дітей віком до 12 міс. обстежують на туберкульоз за показаннями (наявність контакту або підозра на туберкульоз).

Протипоказаннями до проведення реакції Манту є хвороби шкіри, гострі й хронічні інфекційні хвороби в період загострення, включаючи період реконвалесценції (не менш як 2 міс. після зникнення клінічних симптомів), алергійний стан (бронхіальна астма), епілепсія, ревматизм в активній фазі.

Не допускається вакцинація в дитячих колективах під час карантину при інфекційних хворобах. Проба Манту передує ревакцинації проти різних інфекцій.

Рентгенологічне дослідження. Застосовують рентгеноскопію, рентгенографію, томографію, томофлюорографію, прицільну рентгенографію, фістулографію, бронхографію, кімографію і полірентгенографію. Ці методи мають свої показання. Завдяки рентгенологічному дослідженню можна визначити наявність, характер і розміщення патологічних змін у легенях, плевральній порожнині, бронхах, кістках, органах черевної порожнини та сечової і статевої систем. Дослідження здійснюють у динаміці, щоб проконтролювати ефективність застосовуваної терапії.

Зокрема, метод пошарового рентгенологічного дослідження (томографія) дає змогу робити знімки на різній глибині, точніше визначати локалізацію вогнищ і порожнин розпаду в легеневій тканині, що неможливо виявити звичайною рентгенографією. Флюорографію широко використовують під час масових профілактичних оглядів дитячих колективів (шкіл, інтернатів, садків).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.