Лікування туберкульозу

Лікування хворих на туберкульоз має бути комплексним, тривалим, послідовним, за принципом етапного спостереження: стаціонар санаторій диспансер.

Велике значення має гігієно-дієтичний режим, який включає максимальне перебування на свіжому повітрі, повітряні й сонячні ванни, водні процедури, гігієнічні навички тощо. Правильне харчування — одна з головних умов успішного лікування хворого на туберкульоз. Денний раціон має містити 15—20 % білків, які легко засвоюються (м'ясо, риба, сир, молоко), жири (переважно вершкове масло), свіжі овочі і фрукти, енергетична цінність продуктів має бути вищою на 15—20 %. Доцільним є 4—5-разове споживання їжі, введення вітамінних добавок: сиропи шипшини, чорної смородини, натуральні соки, пивні дріжджі. Хворі діти навчаються в школах, розташованих у лісі, і школах-інтернатах, де одночасно проходять лікування.

У лікуванні хворого на туберкульоз провідну роль відіграє хіміотерапія. Тривалість лікування в стаціонарі і санаторії при різних клінічних формах становить від 4—6 міс. до 1 — 1,5 року. Всі хіміопрепарати чинять бактеріостатичну дію. Сьогодні використовують 11 протитуберкульозних препаратів та їхніх аналогів і похідних. Популярністю користуються препарати, що становлять 2 групи: 1-а — основні, життєво важливі, їх застосовують у лікуванні вперше виявлених хворих (ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, етамбутол і стрептоміцин); 2-а — резервні (решта протитуберкульозних препаратів), якими лікують хворих, яких уже лікували, але без видимого ефекту. Найвищу бактеріостатичну дію чинить ізоніазид (10—20 мг/ кг, але не більше 0,5 г), за ним іде ріфампіцин (8—10 мг/кг). Для лікування застосовують комбінацію з 3 препаратів (на І етапі), пізніше з 2 (на II етапі). Як протизапальні засоби використовують кортикостероїди (преднізолон). Призначають гіпосенсибілізувальні препарати (супрастин, діазолін, фенкарол тощо), вітамінотерапію (аскорбінову, нікотинову кислоти, вітаміни В₁, В₆), кокарбоксилазу, АТФ. препарати кальцію. Проводячи тривалу хіміотерапію, слід пам'ятати про побічну дію препаратів (токсичну й алергійну). Тому, щоб запобігти їй, призначають гепатопротектори: есенціале, гепабене, карсил, легалон, а також унітіол, метіонін. Один раз на місяць обов'язково досліджують функцію печінки, консультують дитину в офтальмолога та оториноларинголога (перевіряють слух). Для запобігання дисбактеріозу призначають ністатин, леворин, хілак, лінекс, для кращого розсмоктування — екстракт алое, склоподібне тіло, плазмол. За показаннями призначають фізіотерапевтичні процедури: електрофорез, ультразвукову терапію, індуктотермію. Санаторно-курортне лікування рекомендують у санаторіях за місцем проживання, а також у Ялті, Одесі, Алупці, Ворохті, Яремчі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.