Анатомо-фізіологічні особливості кишок

Кишки дитини грудного віку відносно довші, ніж дорослої людини, вони в 6 разів перевищують довжину її тіла (у дорослих лише в 4 рази). Довшими бувають кишки в дітей з надмірною масою тіла, у хворих на рахіт (унаслідок атонії). Слизова оболонка кишок ніжна, багата на ворсинки, кровоносні судини, клітинні елементи, добре розвинені лімфовузли. Сліпа кишка і червоподібний відросток рухомі, легко зміщуються, тому діагностувати апендицит у дітей важче. Низхідний відділ товстої кишки довший, аніж висхідний. У дітей перших місяців життя часто спостерігають закрепи. Пряма кишка відносно довга, має слабофіксовані слизову і підслизову оболонки, що спричинює випадання її в разі патологічних процесів.

Кишки дитини виконують травну, рухову і всмоктувальну функції. У них відбуваються порожнинне, мембранне (пристінкове) травлення і всмоктування. У процесі травлення беруть участь секрети підшлункової залози, печінки і кишкового соку. Останній містить ентерокіназу, ерипсин, амілазу, дисахаридази (лактазу, мальтазу, інвертазу), у старших дітей — ліпазу. Кишковий сік немовляти має слабокислу або нейтральну реакцію, згодом — лужну. Активність і сила перетравлювання ферментів кишкового соку з віком зростають.

Рухова функція (моторика, перистальтика) кишок у довжину нагадує маятникоподібні коливання. їжа в кишках переміщується і просувається в напрямку до відхідника (ануса). У товстій кишці відбуваються антиперистальтичні рухи, що формують калові маси. У немовлят енергійніша моторика кишок сприяє рефлекторній дефекації, яка з кінця 1-го року життя стає довільною.

Усмоктування харчових речовин у кишках є найважливішою функцією травного каналу. Білки всмоктуються у вигляді амінокислот, найінтенсивніше — у дванадцятипалій кишці. У новонароджених і дітей з алергійними захворюваннями можуть усмоктуватись і нерозщеплені білки. Вуглеводи засвоюються у вигляді моносахаридів.

Час проходження їжі через кишки в новонародженого становить 4 — 18 год, у старших дітей — близько 1 доби. Тривалість кишкового перетравлювання в разі штучного вигодовування становить майже 2 доби.

Кишковий епітелій у немовлят має підвищену проникність для мікроорганізмів, продуктів неповного розкладання їжі. Особливістю кишок дітей є відносно слабка, але довга брижа, що створює сприятливі умови для розвитку інвагінації.

Порожнина кишок новонародженої дитини стерильна, проте вже протягом 1-ї доби життя вони заселяються кишковою паличкою, ентерококом, дріжджовою флорою, рідше стрептококом. У разі грудного вигодовування в кишках переважають B.bifidus, B.lactis aerogenes, штучного — E.coli.

Випорожнення новонародженого називають меконієм. Він темно-зеленого кольору, гомогенний, іноді з дрібними кулькоподібними жовтуватими домішками, складається із залишків епітелію, слизу, кристалів білірубіну, жиру і жирних кислот, незначної кількості бактерій, секрету різних відділів травного каналу проковтнутих навколоплідних вод. Протягом перших 3 год після народження меконій стерильний, пізніше заселяється бактеріями. Меконій замінюється на брунатні, зеленувато-жовті, з 4—5-го дня — на золотавої жовті кашкоподібні випорожнення з кислим запахом. У дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні, випорожнення щільнішої консистенції, білувато-жовтого кольору, лужної реакції.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.