Класифікація організаційно-правових форм підприємництва
ТЕМА 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Поняття та класифікація організаційно-правової форми підприємництва.
2.2. Господарські товариства як організаційна форма підприємництва.
2.3. Індивідуальне підприємництво.
2.4. Об'єднання підприємств: переваги й недоліки.
Ключові терміни
Підприємство, установа, організація, організаційно-правова форма, господарські товариства, індивідуальне підприємництво, об’єднання підприємств, асоціація, концерн, консорціум, корпорація, холдинг компанія, унітарне підприємство, корпоративне підприємство, мале підприємництво, акція, дивіденд.
Поняття та класифікація організаційно-правової форми підприємництва
Вибір організаційно-правової форми підприємництва є важливим і складним етапом на шляху започаткування підприємницької діяльності.
Організаційно-правова форма — це форма юридичної особи, що характеризує специфіку її створення, майнового статусу, її прав і прав засновників (учасників) на майно та особливості їхньої відповідальності за зобов'язання суб'єкта.
Організаційно-правова форма передбачає поєднання організаційних і правових ознак, що характеризують особливості як створення юридичної особи, так і її діяльності. Різноманітність організаційно-правових форм діяльності підприємців зумовлена багатьма факторами, відображеними на рис. 2.1.1, утому числі й тим, що кожна з форм має свої переваги та недоліки, які виявляються по-різному, залежно від сфери та масштабу діяльності суб'єкта.
Фактори, які впливають на вибір організаційно-правової форми підприємництва
Фінансові і кредитні можливості
Податкова політика
Вид діяльності
Правове регулювання
Мета створення
Форма власності
Характер та обсяг відповідальності
Інші (соціально-економічні, ринкові)
Рис. 2.1.1. Фактори, які впливають на вибір організаційно-правової форми підприємництва
Організаційно-правова форма встановлює особливості правового режиму діяльності певного суб'єкта, що має важливе значення і безпосередньо впливає на інтереси його контрагентів, оскільки визначає, зокрема, можливість стягнення за боргами суб'єкта та висунення звернення вимог до його учасників тощо. Ця особливість є визначальною для характеристики обсягу прав, обов'язків, меж відповідальності конкретного суб'єкта підприємництва.
На сучасному етапі розвитку ринкових відносин функціонують різні підприємницькі утворення, але з неоднаковим ступенем юридичного кодування.
Класифікація організаційно-правових форм підприємництва у загальному вигляді представлена в табл. 2.1.1 кожна з форм підприємницьких утворень розподілено в ту чи іншу групу згідно із класифікаційними ознаками.
Таблиця 2.1.1
Класифікація організаційно-правових форм підприємництва
Класифікаційна ознака
Вид підприємництва
1. За характером та змістом підприємницької діяльності
- Підприємства;
- організації;
- установи
2. За формою власності
- Приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);
- підприємство, що діє на основі колективної власності;
- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
- державне, що діє на основі державної власності;
- підприємство, засноване на змішаній формі власності
3. За способом утворення (заснування) та формування статутного фонду
- Унітарне підприємство;
- корпоративне підприємство
Підприємство — це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, а також іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГКУ та іншими законами.
Принципова відмінність підприємства від організації полягає в тому, що підприємства виробляють певну продукцію, а організації, як правило, виконують певні роботи (будівельні, науково-дослідні, проектні тощо) і надають послуги.
Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.
Кожне із підприємств відрізняється за способом формування майна (унітарне або корпоративне — див. на рис. 2.1.2), масштабами діяльності (рис. 2.1.3), ступенем відповідальності, формою власності, можливостями зростання.
Оскільки серед суб'єктів підприємництва переважають юридичні особи, то окремо розглянемо їх класифікацію, складену на основі нового Цивільного кодексу України (ЦКУ) та нового Господарського кодексу України (ГКУ). Зауважимо, однак, що нове законодавство поки що не має єдиного підходу до організаційно-правових форм, що видно з порівняння класифікацій, відображених на рис. 2.1.4 і 2.1.5.
Створюється одним засновником, який виділяє необхідне для цього майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки, затверджує статут, розподіляє доходи, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найняття, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.
Унітарними є державні і комунальні підприємства, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника
Створюється двома або більше засновниками за їх спільним рішеннями (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав (у т. ч. через органи, що ними створюються) участі засновників у розподілі доходів та ризиків підприємства. Сюди належать корпоративні підприємства, господарські товариства, а також інші підприємства, засновані на приватній власності двох або більше осіб
Унітарне підприємництво
Корпоративне підприємництво
Рис. 2.1.2. Порівняльна характеристика унітарного і корпоративного підприємництва
Цивільний кодекс має статус акта вищого порядку як основного акта цивільного законодавства, тому розглянемо класифікацію, складену на основі нового ЦКУ. Стаття 88 ЦКУ передбачає такі організаційно-правові форми юридичних осіб, як товариство, установа, а також інші форми, передбачені законом. Цей перелік не можна вважати вичерпним, тому що сучасний ринок пропонує значно ширший спектр юридичних осіб. За новим ЦКУ, вводиться поняття товариства, яким є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), котрі мають право участі у діяльності цього товариства. Поняття господарського товариства поглинається поняттям підприємницького товариства.
Згідно з класифікацією юридичних осіб за метою їх діяльності товариства поділяються на підприємницькі й непідприємницькі.
Підприємства, в яких середньо-облікова чисельність працюючих за звітний рік не перевищує 50 осіб; річний обсяг валового доходу від реалізації не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні
Підприємства, в яких середньо-облікова чисельність працюючих за звітний рік перевищує тисячу осіб. Річний обсяг валового доходу від реалізації продукції перевищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні
Всі інші підприємства
Малі
(не залежно від форми власності)
Великі
Середні
Рис. 2.1.3. Групування підприємств за масштабами діяльності за Господарським кодексом України
Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність із метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть утворюватися лише як господарські товариства або виробничі кооперативи. Непідприємницькими товариствами (споживчі кооперативи, об'єднання громадян тощо) є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
За новим Господарським кодексом України, юридичні особи поділяються на підприємства, інші організації та об'єднання підприємств (асоціація, корпорація, консорціум, концерн та іп. Підприємства поділяються: на комунальне, підприємство колективної власності, державне підприємство, підприємство змішаної форми власності, приватне підприємство і господарське підприємство, види якого буде розглянуто далі.
Юридичні особи
Товариство
Установа
Інші форми, встановлені законом
Підприємницькі товариства
Непідприємницькі товариства
Господарське товариство
Виробничий кооператив
Споживчі кооперативи, об’єднання громадян
Повне товариство
Командитне товариство
Товариство з обмеженою відпові-дальністю
Товариство з додатковою відпові-дальністю
Акціонерне товариство
Рис. 2.1.4. Організаційно-правові форми юридичних осіб за новим Цивільним кодексом України
Часто в теорії і практиці використовують термін „підприємницька фірма”, під яким розуміється організаційно-правова форма підприємницької діяльності громадян (фізичних осіб) та організацій (юридичних осіб) або такий різновид підприємницької діяльності, що допускає використання праці найманих працівників. Термін „підприємницька фірма” значною мірою має умовний характер, оскільки в українському законодавстві немає визначення поняття „фірма”.
Юридичні особи
Підприємства
Інші організації
Об’єднання підприємств
Асоціація
Корпорація
Консорціум
Концерн
Інші
Комунальне
Підприємство колективної власності
Державне підпри-ємство
Підприємство змішаної форми власності
Приватні підпри-ємства
Госпо-дарські товари-ства
Підприємства з іноземними інвестиціями (спільні підприємства)
Іноземні підприємства
Сільське господарство
Орендне підприємство
Повне товариство
Командитне товариство
Товариство з обмеженою відповідальністю
Товариство з додатковою відповідальністю
Акціонерне товариство
Рис. 2.1.5. Організаційно-правові форми юридичних осіб за новим Господарським кодексом
Особлива роль в структурі сучасної економіки відіграють малі підприємства. Їх місце і роль відображено на рис. 2.1.6.
МАЛЕ ПІДПРИЄМСТВО
Це
Провідний та найменш бюджетомісткий сектор економіки
Становить
Основу дрібнотоварного виробництва
Впливає
Темпи економічного зростання, структуру та якісну характеристику ВВП
