• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Порівняльна характеристика господарських товариств

Залежним господарським товариством можуть бути: то­вариство з обмеженою або додатковою відповідальністю у разі, якщо двадцять або більше відсотків статутного капіталу тако­го товариства належить іншому (головному) господарському товариству; чи акціонерне товариство, двадцять або більше відсотків простих акцій якого належить іншому товариству. Отже, у самому понятті „залежне господарське товариство” пе­редбачається залежність одного товариства від іншого.

Далі детально зупинимося на властивостях кожного з ви­дів ГТ.

На рис. 2.2.1. подано коротку характеристику акціонерного товариства (АТ).

Рис. 2.2.1. Характеристика акціонерного товариства

АТ може бути створене як однією, так і кількома особами. Воно може діяти у складі лише одного учасника у разі, якщо він придбав усі акції цього товариства.

Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний капітал акціонерного товариства, розмір якого не може бути меншим від суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства. Грошові кошти та інші майнові цінності, що є внеском за придбання членства, повністю переходять у власність товариства як юридичної осо­би. Учасник утрачає безпосереднє право на майно, яке вніс при вступі до акціонерного товариства. Безпосередній стосунок уча­сника до свого внеску не може бути відновлений до моменту ліквідації товариства.

Система органів управління товариством включає: загальні збори акціонерів, раду акціонерів (спостережну раду), прав­ління, голову правління, ревізійну комісію. Вищим органом управління товариства є загальні збори. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, із правом дорадчого голосу – члени виконавчих органів, які не є акціонерами.

Загальні збори визнаються дійсними, якщо в них беруть участь акціонери, які мають відповідно до статуту товариства більш як 60 % голосів.

Акціонери, які володіють більш ніж 10 % акцій, і Держав­на комісія з цінних паперів і фондового ринку можуть призна­чати своїх представників для контролю за реєстрацією акціо­нерів щодо участі у зборах-акціонерів. Пропозиції акціонерів, які володіють більш ніж 5 % акцій, вносяться до порядку ден­ного зборів акціонерів обов'язково. Акціонери, які володіють більш ніж 5 % акцій, мають право вимагати скликання поза­чергових зборів. Акціонери яким належить 10 % володіють значним пакетом акцій. На момент реєстрації АТ має бути оплачено 50 % статутного капіталу (СК). Резервний фонд АТ має становити не менше 15 % СК. Всі акції товариства є іменні. Акції бувають прості та привілейовані. Частина привелійованих акцій становить не більше 25 % СК. Доходом на акції є дивіденди. Дивіденди оплачуються у строк 6 місяців після рішення зборів. Джерелом виплати дивідендів є прибуток підприємства. В акціонерному товаристві, що налічує понад 50 акціонерів, створення спостережної ради акціонерного то­вариства обов'язкове. Спостережна рада створюється з акціо­нерів товариства і покликана стежити за дотриманням інтере­сів акціонерів між проведенням зборів.

Спостережна рада здійснює контроль за діяльністю вико­навчого органу товариства, тому члени спостережної ради не можуть входити до складу виконавчого органу та ревізійної комісії. Виконавчим органом є правління або інший орган, передбачений статутом, який здійснює керівництво поточною діяльністю товариства. Роботою правління керує голова прав­ління, який призначається або обирається відповідно до стату­ту товариства.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю правлін­ня товариства здійснюється ревізійною комісією, яка обираєть­ся з числа акціонерів. Членами ревізійної комісії не можуть бути члени правління ради акціонерного товариства та інші посадові особи.

Згідно Закону України „Про акціонерні товариства”, акціонерні товариства бувають приватні та публічні. Акції публічного товариства розповсюджуються вільно шляхом підписки та продажу на фондовому ринку. Акції приватного товариства розповсюджуються тільки серед учасників та працівників товариства. В приватному товаристві може бути не більше 100 акціонерів.

Рис. 2.2.2. Характеристика ТзОВ

Товариство з обмеженою відповідальністю може бути засно­ване одним або кількома особами, при чому воно не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа. Отже, особа може бути учасником лише од­ного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника.

Мінімальна величина статутного капіталу має становити 1 мінімальну заробітну плату відповідно до Закону Украї­ни „Про господарські товариства . До моменту державної ре­єстрації учасники товариства повинні оплатити не менше ніж 50 % суми своїх вкладів, решту доплачують протягом першого року діяльності товариства. Якщо таку оплату не здійснено, то товариство має оголосити про зменшення свого статутного ка­піталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановле­ному порядку або прийняти рішення про ліквідацію товарист­ва. Статутний капітал підлягає зменшенню, якщо вартість чистих активів товариства виявиться меншою від статутного капіталу після закінчення другого чи кожного наступного фі­нансового року.

Корпоративні відносини (відносини між ТзОВ і конкретни­ми учасниками) припиняються у випадках, відображених на рис. 2.2.3.

Рис. 2.2.3. Підстави для припинення корпоративних відносин

Виключення і вихід учасника часто вважають синонімами, хоч їх ототожнювати не можна. Принципові відмінності між виключенням і виходом учасника відображені в табл. 2.2.3.

Таблиця 2.2.3

Відмінності між поняттями „виключення” і „ви­хід” учасника з ТзОВ

Чинне законодавство визначає певні підстави для виклю­чення учасника з ТзОВ, а саме:

- систематичне невиконання або виконання неналежним чином учасником своїх обов'язків;

- перешкоджання своїми діями досягненню мети ТзОВ;

- з інших причин, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ст. 54 Закону виплата учаснику, який виходить з ТзОВ, вартості частини майна ТзОВ проводиться після затвердження звіту за рік, в якому вийшов учасник, але не пізніше 12 місяців з дня виходу. Виплата проводиться як в грошовій так і натуральній формі.

Вищим органом товариства є збори учасників. Збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники яким належить 60 відсотків голосів. Виконавчим органом товариства є директор (дирекція). Контроль за діяльністю директора (дирекції) здійснює ревізійна комісія.

Товариство з додатковою відповідальністю (ТзДВ) подіб­не до товариства з обмеженою відповідальністю: за правовим положенням, структурою управління, формуванням установ­чих документів, формуванням статутного капіталу.

Однак для товариства з додатковою відповідальністю зако­нодавство встановлює підвищену відповідальність учасників, яка займає проміжне становище між повним товариством і то­вариством з обмеженою відповідальністю. Учасники товарис­тва у разі, коли майна товариства для покриття боргу не виста­чає, несуть додаткову відповідальність, яка перевищує величину їх вкладу у статутний капітал. Ця відповідальність встановлюється в однаковому для всіх учасників розмірі, кра­тному вкладу кожного учасника.

Таким чином, учасники крім свого вкладу, відповідають своїм майном. Характеристику ТзДВ подано на рис. 2.2.4.

Рис. 2.2.4. Характеристика ТзДВ

Рис. 2.2.5. Характеристика ТзПВ

У разі недостатності у повного товариства майна для задово­лення вимог кредиторів у повному обсязі учасники повного то­вариства солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення. За­уважимо, що учасник відповідає за боргами товариства не­залежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу в товариство.

Заснованим на договорі є також командитне товариство.

Рис. 2.2.6. Характеристика командитного товариства

Господарські товариства різноманітні за своєю організацій­ною структурою та іншими ознаками, однак мають багато спільного між собою. Спільні риси господарських товариств ві­дображено на рис. 2.2.7.

Рис. 2.2.7. Спільні риси господарських товариств

Усі вони є юридичними особами і внаслідок можуть набува­ти майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобо­в'язання, виступати в судових органах від свого імені.

Спільними для них є зміст і порядок державної реєстрації. Право власності ГТ також виникає з однакових джерел. Това­риство є власником майна, переданого йому засновниками й учасниками у власність; продукції, виробленої товариством у результаті своєї діяльності; одержаних доходів, а також іншо­го майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Усі ГТ несуть ризик випадкової втрати або пошкодження майна, яке є їх власністю.

Прибуток ГТ утворюється з надходжень від підприємниць­кої діяльності після покриття всіх витрат на її здійснення. Усі ГТ сплачують передбачені законодавством податки та інші платежі до бюджету та позабюджетних фондів. Чистий прибу­ток залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання. Спільним є також порядок припинення діяль­ності товариства.

Переваги та недоліки господарських товариств порівняно з ін­шими підприємницькими утвореннями представлено в табл. 2.2.4

Таблиця 2.2.4

Переглядів: 21119

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.