- Гідрологія і Гідрометрія
- Господарське право
- Економіка будівництва
- Економіка природокористування
- Економічна теорія
- Земельне право
- Історія України
- Кримінально виконавче право
- Медична радіологія
- Методи аналізу
- Міжнародне приватне право
- Міжнародний маркетинг
- Основи екології
- Предмет Політологія
- Соціальне страхування
- Технічні засоби організації дорожнього руху
- Товарознавство продовольчих товарів
Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция
Порівняльна характеристика господарських товариств
| Основні ознаки і характеристики | Акціонерне товариство (АТ) | Товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) | Товариство з повною відповідальністю (ТзПВ) | Товариство з додатковою відповідальністю (ТзДВ) | Товариство зі змішаною відповідальністю (командитне) |
| Засновницькі документи | Установчий договір статут | Установчий договір, статут | Установчий договір | Установчий договір, статут | Установчий договір |
| Ступінь відповідальності | Обмежена в межах своїх часток акцій | Обмежена в межах вкладів у майно | Солідарна (необмежена) всім своїм майном | В межах вкладів і додаткових належним майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника | Солідарна для дійсних членів і обмежена вкладом у майно для членів вкладників |
| Система управління | Загальні збори акціонерів – вищий орган; рада акціонерів, правління – виконавчий орган | Збори учасників – вищий орган; дирекція - виконавчий | Органи управління не створюють; справи товариства ведуться за загальною згодою учасників | Збори учасників – вищий орган; дирекція - орган виконавчий | Органи управління не створюються, діє договір доручення, який поширюється для дійсних членів |
| Статутний фонд | Встановлюється у розмірі 1250 мінімальних заробітних плат | Встановлюється у розмірі суми 100 мінімальних зарплат | Самостійно встановлюється розмір СФ у засновницьких документах | Встановлюється у розмірі суми 100 мінімальних заробітних плат | Законодавчо не встановлюється розмір СФ, але обмежується розмір частки вкладників (не більше 50 % майна товариства) |
| Контроль учасників | Незалежно від своїх учасників; взаємовідносини на договірній основі | Незалежне від своїх учасників | Великий контроль учасників товариства | Незалежно від свої учасників | Великий контроль учасників товариства |
| Період функціонування | Необмежений; найбільш стабільне – смерть чи вихід одного із акціонерів не впливає на існування фірми | Необмежений, створюється на невизначений термін | 1. Обмежений (смерть чи вихід одного із партнерів означає припинення існування ТзПВ) 2. Необмежений, якщо це передбачено установчим договором | Обмежений – створюється на певний термін або для досягнення певної мети | 1. Необмежений, у випадках смерті чи виходу одного із членів-вкладників 2. Обмежений в аналогічних випадках з дійсними членами, якщо договором не обумовлено інше |
| Право передачі власності | Необмежені права; власники акцій мають велику свободу | Обмежені права, свою частку можна відпустити за згодою за згодою решти учасників одного або кільком учасникам цього ж товариства, або третім особам, якщо інше не передбачено договором | Обмежені права, передати свою частку іншим учасникам чи третім особам можна лише за згодою решти учасників | Обмежені права, передати свою частину іншим учасникам чи третім особам можна лише за згодою решти учасників | Необмежені права для членів-вкладників і обмежені для дійсних членів |
| Юридична форма | Об’єднання капіталів | Об’єднання осіб | Об’єднання капіталів | Об’єднання осіб |
Залежним господарським товариством можуть бути: товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю у разі, якщо двадцять або більше відсотків статутного капіталу такого товариства належить іншому (головному) господарському товариству; чи акціонерне товариство, двадцять або більше відсотків простих акцій якого належить іншому товариству. Отже, у самому понятті „залежне господарське товариство” передбачається залежність одного товариства від іншого.
Далі детально зупинимося на властивостях кожного з видів ГТ.
На рис. 2.2.1. подано коротку характеристику акціонерного товариства (АТ).
| Акціонерне товариство |
| Господарське товариство, статутний капітал якого розподілений на певну кількість акцій; учасники АТ (акціонери) не відповідають за його зобов’язання і несуть ризик збитків, що виникають у процесі діяльності товариства, лише в межах вартості належних їм акцій |
Рис. 2.2.1. Характеристика акціонерного товариства
АТ може бути створене як однією, так і кількома особами. Воно може діяти у складі лише одного учасника у разі, якщо він придбав усі акції цього товариства.
Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний капітал акціонерного товариства, розмір якого не може бути меншим від суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства. Грошові кошти та інші майнові цінності, що є внеском за придбання членства, повністю переходять у власність товариства як юридичної особи. Учасник утрачає безпосереднє право на майно, яке вніс при вступі до акціонерного товариства. Безпосередній стосунок учасника до свого внеску не може бути відновлений до моменту ліквідації товариства.
Система органів управління товариством включає: загальні збори акціонерів, раду акціонерів (спостережну раду), правління, голову правління, ревізійну комісію. Вищим органом управління товариства є загальні збори. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, із правом дорадчого голосу – члени виконавчих органів, які не є акціонерами.
Загальні збори визнаються дійсними, якщо в них беруть участь акціонери, які мають відповідно до статуту товариства більш як 60 % голосів.
Акціонери, які володіють більш ніж 10 % акцій, і Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку можуть призначати своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів щодо участі у зборах-акціонерів. Пропозиції акціонерів, які володіють більш ніж 5 % акцій, вносяться до порядку денного зборів акціонерів обов'язково. Акціонери, які володіють більш ніж 5 % акцій, мають право вимагати скликання позачергових зборів. Акціонери яким належить 10 % володіють значним пакетом акцій. На момент реєстрації АТ має бути оплачено 50 % статутного капіталу (СК). Резервний фонд АТ має становити не менше 15 % СК. Всі акції товариства є іменні. Акції бувають прості та привілейовані. Частина привелійованих акцій становить не більше 25 % СК. Доходом на акції є дивіденди. Дивіденди оплачуються у строк 6 місяців після рішення зборів. Джерелом виплати дивідендів є прибуток підприємства. В акціонерному товаристві, що налічує понад 50 акціонерів, створення спостережної ради акціонерного товариства обов'язкове. Спостережна рада створюється з акціонерів товариства і покликана стежити за дотриманням інтересів акціонерів між проведенням зборів.
Спостережна рада здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу товариства, тому члени спостережної ради не можуть входити до складу виконавчого органу та ревізійної комісії. Виконавчим органом є правління або інший орган, передбачений статутом, який здійснює керівництво поточною діяльністю товариства. Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту товариства.
Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління товариства здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів. Членами ревізійної комісії не можуть бути члени правління ради акціонерного товариства та інші посадові особи.
Згідно Закону України „Про акціонерні товариства”, акціонерні товариства бувають приватні та публічні. Акції публічного товариства розповсюджуються вільно шляхом підписки та продажу на фондовому ринку. Акції приватного товариства розповсюджуються тільки серед учасників та працівників товариства. В приватному товаристві може бути не більше 100 акціонерів.
| Товариство з обмеженою відповідальністю |
| Господарське товариство, що має СК, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства в межах своїх вкладів |
Рис. 2.2.2. Характеристика ТзОВ
Товариство з обмеженою відповідальністю може бути засноване одним або кількома особами, при чому воно не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа. Отже, особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника.
Мінімальна величина статутного капіталу має становити 1 мінімальну заробітну плату відповідно до Закону України „Про господарські товариства . До моменту державної реєстрації учасники товариства повинні оплатити не менше ніж 50 % суми своїх вкладів, решту доплачують протягом першого року діяльності товариства. Якщо таку оплату не здійснено, то товариство має оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства. Статутний капітал підлягає зменшенню, якщо вартість чистих активів товариства виявиться меншою від статутного капіталу після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року.
Корпоративні відносини (відносини між ТзОВ і конкретними учасниками) припиняються у випадках, відображених на рис. 2.2.3.
| Випадки припинення корпоративних відносин |
| Відчуження частки учасника у статутному капіталі ТзОВ |
| Вихід учасників з ТзОВ |
| Реорганізація юридичної особи |
| Звернення стягнення на частку учасника у ТзОВ |
| Виключення учасника з ТзОВ |
Рис. 2.2.3. Підстави для припинення корпоративних відносин
Виключення і вихід учасника часто вважають синонімами, хоч їх ототожнювати не можна. Принципові відмінності між виключенням і виходом учасника відображені в табл. 2.2.3.
Таблиця 2.2.3
Відмінності між поняттями „виключення” і „вихід” учасника з ТзОВ
| Поняття | Зміст поняття |
| Виключення | 1. Примусове припинення участі у товаристві, ініціатива виходить від інших чинників. 2. Можливе лише за підстав, передбачених ст. 56 Закону України „Про господарські товариства”. 3. Здійснюється за рішенням вищого органу. 4. Породжує суб'єктивний обов'язок учасника припинити корпоративні відносини з товариством внаслідок прийняття такого рішення загальними зборами учасників товариства |
| Вихід | 1. Добровільне волевиявлення учасника. 2. Підстави не мають значення. 3. Здійснюється за рішенням самого учасника. 4. Є безумовним суб'єктивним правом учасника. Товариство є суб'єктом лише пасивного обов'язку – не перешкоджати. Це право не може бути обмежене установчими документами чи рішенням органів товариства |
Чинне законодавство визначає певні підстави для виключення учасника з ТзОВ, а саме:
- систематичне невиконання або виконання неналежним чином учасником своїх обов'язків;
- перешкоджання своїми діями досягненню мети ТзОВ;
- з інших причин, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до ст. 54 Закону виплата учаснику, який виходить з ТзОВ, вартості частини майна ТзОВ проводиться після затвердження звіту за рік, в якому вийшов учасник, але не пізніше 12 місяців з дня виходу. Виплата проводиться як в грошовій так і натуральній формі.
Вищим органом товариства є збори учасників. Збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники яким належить 60 відсотків голосів. Виконавчим органом товариства є директор (дирекція). Контроль за діяльністю директора (дирекції) здійснює ревізійна комісія.
Товариство з додатковою відповідальністю (ТзДВ) подібне до товариства з обмеженою відповідальністю: за правовим положенням, структурою управління, формуванням установчих документів, формуванням статутного капіталу.
Однак для товариства з додатковою відповідальністю законодавство встановлює підвищену відповідальність учасників, яка займає проміжне становище між повним товариством і товариством з обмеженою відповідальністю. Учасники товариства у разі, коли майна товариства для покриття боргу не вистачає, несуть додаткову відповідальність, яка перевищує величину їх вкладу у статутний капітал. Ця відповідальність встановлюється в однаковому для всіх учасників розмірі, кратному вкладу кожного учасника.
Таким чином, учасники крім свого вкладу, відповідають своїм майном. Характеристику ТзДВ подано на рис. 2.2.4.
| Товариство з додатковою відповідальністю |
| Господарське товариство, СК якого поділений па частки визначених установчими документами розмірів, і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників |
Рис. 2.2.4. Характеристика ТзДВ
| Товариство з повною відповідальністбю |
| Господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобо-в'язаннями товариства усім своїм майном |
Рис. 2.2.5. Характеристика ТзПВ
У разі недостатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі учасники повного товариства солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення. Зауважимо, що учасник відповідає за боргами товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу в товариство.
Заснованим на договорі є також командитне товариство.
| Командитне товариство |
| Господарське товариство, в якому один або кілька учасників здійснюють під імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відпові-дальність усім своїм майном, а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами |
Рис. 2.2.6. Характеристика командитного товариства
Господарські товариства різноманітні за своєю організаційною структурою та іншими ознаками, однак мають багато спільного між собою. Спільні риси господарських товариств відображено на рис. 2.2.7.
| Наявність права юридичної особи |
| Зміст і порядок державної реєстрації |
| Джерело формування права власності |
| Ризик випадкової втрати або пошкодження власного майна |
| Система оподаткування |
| Порядок використання чистого прибутку |
| Порядок припинення діяльності товариства |
 |
Рис. 2.2.7. Спільні риси господарських товариств
Усі вони є юридичними особами і внаслідок можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов'язання, виступати в судових органах від свого імені.
Спільними для них є зміст і порядок державної реєстрації. Право власності ГТ також виникає з однакових джерел. Товариство є власником майна, переданого йому засновниками й учасниками у власність; продукції, виробленої товариством у результаті своєї діяльності; одержаних доходів, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Усі ГТ несуть ризик випадкової втрати або пошкодження майна, яке є їх власністю.
Прибуток ГТ утворюється з надходжень від підприємницької діяльності після покриття всіх витрат на її здійснення. Усі ГТ сплачують передбачені законодавством податки та інші платежі до бюджету та позабюджетних фондів. Чистий прибуток залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання. Спільним є також порядок припинення діяльності товариства.
Переваги та недоліки господарських товариств порівняно з іншими підприємницькими утвореннями представлено в табл. 2.2.4
Таблиця 2.2.4
Переглядів: 20936