Translate the following passages into English using the Topical Vocabulary “Juvenile Delinquency”.

а)

Зарубіжний досвідвпровадження ювенальної юстиції

Згідно з Кримінально-процесуальним кодексом Румунії, процедура розслідування і судового розгляду у випадках, коли обвинувачуваний є неповнолітнім,є такою ж, як і для повнолітніх, за деякими винятками. У випадку, якщо молодій особі ще не виповнилось 16-ти років, і якщо орган, який проводить слідство, вважає це за необхідне, на слухання справи абодля бесіди можуть бути викликані представники органу опіки або батьки. Крімтого, орган опіки має підготувати доповідь про соціальне обстеження неповнолітнього. Справи неповнолітніх слухаються в закритому засіданні.

Щодо неповнолітніх можуть бути призначені покарання і заходи виховного характеру. Покараннями є тюремне ув’язнення і штрафи. Єдина відмінністьполягає в тому, що за злочин, вчинений дитиною, строки ув’язнення скорочуються наполовину в порівнянні зі строками за такі ж злочини, вчинені повнолітніми.

Заходами виховного характеру є попередження, ордери на нагляд, ордери на відвідання навчального центру і тримання в спеціальній лікарні.Ордер на нагляд призначається строком на один рік, під наглядом батьківдитини, прийомних батьків або вчителя, в залежності від обставин.

Суд може постановити, щоб дитина виконувала одну або декілька з таких вимог: не наближатись до певних місць; не спілкуватись з певними особами; пройти від50 до 200 годин громадських робіт, не більше 3 годин на день, після школи, навихідних та в святкові дні.

З метою перевиховання дитини може бути призначений ордер на відвіданнянавчального центру – дитині надається можливість навчатись і отримати професійну підготовку відповідно до її здібностей. Тримання в навчальному центрізастосовується у випадку, коли інші виховні заходи виявляються недостатніми.

Покарання чи виховання? Введення ювенальної юстиції: за та проти

У світі не припиняються дискусії на тему: ювенальні суди — це добре чи погано? Прихильники ювенальних судів стверджують, що з дітьми неможливо працювати так само, як і з дорослими. Тому необхідне введення спеціалізованих судових складів, які в роботі керуватимуться принципами швидкого й неупередженого розгляду справ, відповідності покарання, захисту конфіденційних даних і неприпустимості спричинення шкоди дитині, уникати вироків, пов’язаних з позбавленням волі, замінюючи їх там, де тільки можливо, медіацією, штрафами, виховними заходами та громадськими роботами. Робиться це заради того, щоб не ламати підліткові, котрий один раз оступився, все життя.

Перший «дитячий» суд був створений у 1899 році в США на підставі прийнятого в штаті Іллінойс закону «Про дітей покинутих, безпритульних і злочинних і про нагляд за ними». Для розгляду справ стосовно неповнолітніх були введені й нові юридичні терміни, наприклад поняття «винуватий», «правопорушник», що відрізняються від поняття «злочинець». Був законодавчо закріплений статус неповнолітнього правопорушника, що став суб’єктом ювенальної юстиції.

У Росії перший суд у справах неповнолітніх був створений у Петербурзі в 1910 році. Потім після 1935 року функції судді у справах неповнолітніх здійснював спеціальний мировий суддя, до компетенції якого належав розгляд справ про злочини неповнолітніх, а також дорослих – підбурювачів підлітків.Уперше було сформульовано правило про неприпустимість розгляду справ неповнолітніх без участі захисту.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.