Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Лабораторна робота 6.

Тип Членистоногі (Arthropoda). Клас Павукоподібні (Arachnoidea). Характеристика, класифікація, медичне значення.

Кліщі - збудники хвороб, переносники та природні резервуари збудників хвороб. Кліщі акариморфні та паразитоморфні. Морфологічні особливості, цикли розвитку, заходи боротьби з кліщами та профілактика укусів.

Об’єкти дослідження: свербун коростяний (Sarcoptes scabiei), залозниця вугриста (Demodex folliculorum). Іксодові кліщі (Ixodidae): тайговий кліщ (Ixodes persulcatus), собачий кліщ (Ixodes ricinus); Аргазові кліщі(Argasidae): селищний кліщ (Ornithodorus papillipes).

Матеріальне і методичне забезпечення: методичні вказівки; навчальні таблиці; кодограми; мікроскопи, препарувальні лупи; постійні препарати кліщів: коростяного свербуна, іксодових кліщів (тайгового та собачого), селищного кліща; личинкові та німфальні стадії їх розвитку.

Обгрунтування теми:

Членистоногі (Arthropoda) - самий багаточисельний тип тварин (більше 1 млн. видів, які мають сегментовано тіло і членисті кінцівки).

Практичне значення паразитичних членистоногих велике. Деякі види представляють серйозну небезпеку для здоров’я людини. В медичній арахноентомології мають практичне значення наступні групи членистоногих:

1. Збудники паразитарних захворювань людини (наприклад, корости, демодекозу, міазів).

2. Переносники різних захворювань людини (інфекційних, трансмісивних, нематодозів).

3. Механічні переносники інвазійних стадій (цист, яєць і ін.) паразитів людини.

4. Представники, які є гематофагами (комарі, москіти).

5. Отруйні членистоногі (скорпіони, павуки, перетинчастокрилі).

Мета заняття:

Знати загальну характеристику, систематику типу Членистоногі та характеристику класу Павукоподібні; морфологію і біологію паразитичних кліщів. Розглянути цикли розвитку, локалізацію на (в) організмі людини, шляхи зараження і патогенну дію на організм людини. Знати основні захворювання, які передають і розповсюджують кліщі та отруйних членистоногих, які зустрічаються на Україні.

Вміти працювати зі збільшувальними приладами (препарувальними лупами, мікроскопами) для діагностики членистоногих екто- і ендо паразитів. Вміти визначати на макро- і мікропрепаратах личинкові стадії,німфи і дорослі форми паразитичних кліщів і комах.

Набути навички у вирішенні тестів, ситуаційних задач по арахноентомології різного ступеню складності.

Зміст заняття:

Вихідний рівень знань студентів викладач перевіряє за слідуючими теоретичними питаннями:

1. Загальна характеристика типу Членистоногі (Arthropoda), систематика.

2. Клас Ракоподібні (Crustacea), медичне значення.

2. Характеристика класу Павукоподібні (Arachnoidea).

3. Морфологія, життєвого циклу коростяного кліща, залозниці вугристої), іксодових, аргазових і гамазових кліщів.

4. Латинські назви, розповсюдженість паразитичних кліщів.

5. Кліщі - збудники захворювань (коростяний кліщ, залізниця).

6. Кліщі - переносники трансмісивних захворювань, епідеміологічне значення.

Клас Павукоподібні (Arachnoidea) налічує близько 35 тис. видів. Ці членистоногі пристосовані до життя на суші. Характерною особливістю павукоподібних є тенденція до злиття члеників тіла, з утворенням головогрудей і черевця.

Найважливішими рядами павукоподібних, які мають медичне значення є фаланги (Solіpugae), скорпіони (Scorpiones), павуки (Аrаnеі), кліщі (Acarina).

З класу павукоподібних найбільше медичне значення має ряд кліщів. Серед кліщів виділяють декілька груп, практичне медичне значення мають паразитиформні (Parasitiformis) і акариформні (Acariformis) кліщі. Тіло кліщів не розчленоване на відділи і не сегментовано, овальної або кулястої форми. Ротові органи: пара верхніх щелеп - хеліцер і педипальп, які утворюють хоботок. Ротовий апарат кліщів колючо - сисного і ріжучо -гризучого типів.

Коростяний свербун (Sarcoptes scabiei)—збудник хвороби людини - корости (scabies).

Морфофізіологічні особливості. Дрібний кліщ: самка — близько 0,4 мм, самець — близько 0,3 мм завдовжки. Ноги вкорочені, що пов’язано з пристосуванням до паразитизму всередині шкіри. Очі відсутні, дихання здійснюється через усю поверхню тіла. Для проникання у шкіру свербуни вибирають найніжніші ділянки (між пальцями, під пахвами, на животі).

Розвиток кліщів відбувається з метаморфозом.Життєвий цикл розвитку відбувається на і в шкірі. Свербун проходить слідуючи стадії розвитку: яйця - личинки -протонімфи і телеонімфи (для самок) - імаго. У ходах самки відкладають яйця (20 і більше яєць за життя). Довжина ходу, який може пробуравити самка за день, досягає 2 мм (самці ходів не роблять). Живиться свербун клітинами епідермісу. Тут же здійснюється репродуктивна частина метаморфозу, личинки, німфи покидають ходи і поселяються на шкірі (метаморфичний період), увесь метаморфоз триває 1—2 тижні, тривалість життя дорослих кліщів —45 днів. Діяльність кліщів посилюється вночі, коли зігрівається поверхня тіла; людина відчуває при цьому свербіння. При розчісуванні розкриваються ходи кліщів.

Локалізація. Внутрішньошкірний паразит, живе у роговому шарі епідермісу.

Географічне поширення —повсюдне.

Патогенне значення і діагностика. Хвороба проявляється у вигляді свербіння ділянок тіла, які уражені кліщами. Зараження відбувається при безпосередньому контакті з хворим або при користуванні його речами, на яких можуть бути кліщі. Діагноз ставиться при виявленні кліщів у пухирцях і ходах, які вони прокладають.

На людині також можуть факультативно паразитувати коростяні кліщі коней, собак, свиней, овець, кіз, верблюдів, вовків та інших тварин.

Профілактика. Особиста — підтримання чистоти тіла, білизни, житла, ретельне дотримання санітарних правил після контакту з хворими людьми і тваринами; громадська — санітарний нагляд за громадськими приміщеннями (гуртожитками, клубами, лазнями), а також санпросвітня робота серед населення.

Залозниця вугриста (Demodex folliculorum) – збудник демодикозу. Демодекс має довге червоподібне тіло, короткі ніжки, які розміщені на передньому кінці тіла, є форми довжиною 0,2- 0,5 мм та вкорочені –0,15-0,18 мм.

Паразит локалізується у шкіряних сальних залозах і волосяних мішечках обличчя, вушних раковин, шиї, рідше тулуба (груди). При хворобі розвиваються вугри, сип, запалення уражених ділянок шкіри, себорея, дерматит.

Кліщів — переносників збудників трансмісивних хвороб відносять до трьох родин: іксодові, аргасові, гамазові.

Р о д и н а І к с о д о в і ( Ixodidae ). Іксодові кліщі — тимчасові ектопаразити. Здобич кліщі очікують у відкритій природі, що спричинило появу у них особливих пристосувань. Кліщі можуть довго голодувати, але присмоктавшись до господаря, довго, іноді кілька днів, смокчуть кров. Самки деяких видів іксодових кліщів відкладають до 17 тис. яєць, з них статевої зрілості досягає незначна кількість. Яйця відкладаються у тріщини землі або у кору відмерлих рослин. Личинки, які вилупилися, живляться одноразово, звичайно на дрібних ссавцях (гризунах, комахоїдних).

 
Собачий кліщ (Ixodes ricinus) підтримує у природі осередки туляремії серед гризунів і передає людині й свійським тваринам збудника цієї хвороби, може бути переносником збудника весняно-літнього енцефаліту та інших енцефалітів (західного типу, шотландський). Присмоктування кліща викликає запальні процеси.

Місця поширення: зарості кущів лісової зони Європи.

Морфофізіологічні особливості. Тіло овальне, на спині є щиток. У самців він вкриває всю спину. У личинок і німф невеликий щиток знаходиться тільки у передній частині спини, решта частин тіла мають м'які покриви, що забезпечує можливість розтягування і збільшення об'єму тіла. Колір самців брунатний, довжина тіла близько 2,5 мм. Собачий кліщ може паразитувати на багатьох диких і свійських тваринах, а також на людині.

Тайговий кліщ (Ixodes persulcatus) — переносник тяжкої вірусної хвороби — тайгового весняно-літнього енцефаліту.

Місця поширення. Тайга, переважно на сході від Уралу, але виявлений і в Європі.

Морфофізіологічні особливості. Подібний до собачого кліща. Паразитує на багатьох ссавцях і птахах, підтримує серед них циркуляцію вірусу тайгового (кліщового) енцефаліту. Основним природним резервуаром енцефаліту є бурундуки; таку ж роль виконують їжаки, полівки та інші ссавці і птахи. Можлива передача вірусу енцефаліту самкою кліща своєму потомству трансоваріально, тобто через яйця.

Тайговий енцефаліт — тяжка хвороба, яка призводить у 20—З0 % випадків до смерті або інвалідності. У 30-х роках учасники спеціальних експедицій під керівництвом академіка Є. Н. Павловського з'ясували роль тайгового кліща в епідеміології енцефаліту і розробили заходи профілактики. Вірусологи, учасники цих експедицій під керівництвом Л. О. Зільбера, відкрили збудника тайгового енцефаліту. На підставі цих робіт була створена запобіжна вакцина. Відкриття осередків тайгового енцефаліту дало поштовх Є. Н. Павловському до створення учення про природну осередковість трансмісивних хвороб.

Профілактика. Особиста профілактика полягає у захисті від укусів кліщів (спеціальний одяг, застосування репелентів, систематичний огляд одягу і тіла з метою видалення кліщів, які прикріпилися, тощо), громадська — у раціональному освоєнні тайги і знищенні кліщів у місцях масового їх існування (біоценозах), які часто відвідуються людьми (застосування отрут — акарицидів), запобіжні щеплення.




Переглядів: 3311

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.