Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Зміст і організація спостережень за явищами природи в 1-4 класах. Вимоги до ведення «Щоденника спостережень» та «Класного календаря природи»

З раннього дитинства у повсякденному житті діти зустрічаються з багатьма явищами і предметами природи. Проте в них не розвинені увага і спостережливість, діти не розуміють значення природи в житті людини. Це призводить до зневажливого ставлення до природи, до неправильного розуміння предметів і явищ, а деякі об'єкти викликають навіть огиду. Отже, з перших днів перебування дітей у школі вчитель повинен допомагати дітям пізнавати навколишнє середовище, навчати любити й оберігати природу, у доступній для розуміння дитини формі розкривати складну систему взаємозв'язку предметів і явищ, формувати матеріалістичний світогляд, атеїстичний погляд на природу, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Досягти мети можна тільки завдяки організації систематичних спостережень за предметами і явищами природи під керівництвом учителя.
К.Д. Ушинський зазначав, що основа розуміння суто людської мови полягає в правильному логічному мисленні, а правильна логіка мислення виникає з правильних і точних спостережень.

З перших днів занять у школі вчитель повинен організувати систематичні, цілеспрямовані спостереження за погодою, сезонними змінами в рослинному, тваринному світі та в праці людей. На спостереження не відводяться навчальні години, вчитель планує цю роботу щоденно.

Щодня в ті самі години на одному з уроків певний час відводиться на бесіду про спостереження, які учні проводять самостійно. Основні дані спостережень учні фіксують у щоденниках, а черговий занотовує в класний календар природи і праці людей. Самостійні спостереження учнів залишати без уваги і контролю вчителя не можна. Увага учнів початкових класів нестійка, і тому вони можуть забути про спостереження.
З перших днів навчання у І класі діти дістають безліч нових вражень. Щоб запобігти перевантаженню їх, у перші дні вересня щоденні спостереження організовувати недоцільно. До цієї роботи першокласників залучають поступово.

На одному з перших уроків учитель у бесіді виявляє ступінь розвитку спостережливості у дітей. Учні розповідають, що вони бачили влітку в лісі, у саду, на луках, у полі, на річці або морі, що бачать на вулиці, йдучи до школи і додому. Здебільшого діти бачать не все, що відбувається або знаходиться навколо них. Одне з перших завдань учителя - розвинути спостережливість і довільну увагу учнів, навчити не тільки бачити, а й уміти розповісти про бачене.

У II класі спостереження стають різноманітнішими. Учні вчаться аналізувати дані своїх спостережень, підбивати підсумки, виявляти причинні зв'язки між явищами природи, а також між ними і практичною діяльністю людини. Другокласники помічають менш яскраві і менш помітні явища природи, проводять більш точну деталізацію їх, ніж першокласники. Наприклад, діти спостерігають за сходом і заходом Сонця, за його висотою над горизонтом у різні пори року і протягом дня. Починають розрізняти силу вітру, розуміють причини утворення туману, інею, помічають поступове похолодання восени і потепління навесні; виявляють, що взимку при похмурій погоді теплішає, а сонячно буває у морозні дні.

За Сонцем другокласники спостерігають протягом року візуально. Вони відмічають раз на місяць зміни його положення опівдні відносно якогось високого предмета (одинокого дерева, стовпа, будинку) і встановлюють залежність: чим вище стоїть Сонце, тим довший день, більше тепла посилає воно на землю, і навпаки.

Діти спостерігають за вітром і дають його словесний опис (ласкавий, поривчастий, пронизливий, холодний, теплий). У зошитах наявність вітру відмічають стрілкою.
У II класі діти продовжують спостерігати за станом неба. Кількість хмар на небі визначають "на око", характеризуючи її словами "ясно" (небо чисте, безхмарне), "хмарно" (небо наполовину вкрите хмарами), "похмуро" (все небо затягнуте хмарами).
Продовжуються спостереження і за опадами та іншими явищами природи. Другокласники дають словесний опис спостережуваних явищ і відмічають їх за допомогою таких умовних знаків:

За змінами у погоді другокласники спостерігають систематично. Щоб зацікавити їх цією роботою, вчитель роз'яснює значення досліджень у галузі передбачення погоди для народного господарства, організовує гру "Синоптики". Для виконання ролі "синоптиків" обирає кілька учнів, яких знайомить із місцевими ознаками поліпшення чи погіршення погоди. Вони періодично інформують про наслідки своїх спостережень усіх учнів класу.
Другокласникам доступні для спостережень такі ознаки:

а) поліпшення погоди: після негоди увечері з'являється Сонце, у другій половині дня - райдуга; вночі випадає роса; вранці з'являється туман; квітки нагідок розкриваються зранку та ін.;

б) погіршення погоди: дим стелиться по землі, Сонце заходить за хмару; ластівки і стрижі літають над самою землею; кульбаби закривають суцвіття та ін.

Діти повинні усвідомити, що від змін у неживій природі залежить розвиток рослин і життєдіяльність тварин. Другокласники продовжують вести спостереження за живою природою, які вони розпочали у першому класі, але кількість об'єктів для спостережень збільшується. Так, їм можна запропонувати такі спостереження за рослинами:
І. Восени: встановити, на яких деревах, кущах листя стає жовтим, червоним, багряним; коли розпочинається листопад у берези, осики, клена, дуба, акації, бузку, коли він закінчується, які дерева не скидають листя на зиму.

II. Взимку: який вигляд мають листяні, хвойні дерева, на яких деревах і кущах залишаються плоди.

III. Навесні: коли розпочинається рух соку у берези, клена, коли починають бубнявіти і розпускатись бруньки у дерев і кущів найближчого оточення, коли з'являться перші весняні квіти, коли зацвітуть черемха, бузок.

Серед тварин найдоступніші для спостережень птахи і комахи. Залежно від пори року можна рекомендувати такі завдання для спостережень за птахами: чим живляться граки восени, взимку, навесні, влітку, де вони знаходять їжу, коли ластівки починають готуватися до відльоту? Відмітьте день, коли ластівок не стане, коли вперше побачите снігурів. Перевірте народну прикмету: снігурі приносять перший сніг. Коли біля ваших годівниць з'являться птахи? Яких із них ви впізнали? За якими ознаками? Як поводяться птахи біля годівниці? Коли перестають відвідувати годівницю? Коли повертаються у рідні краї шпаки, ластівки. Для спостережень за комахами можна запропонувати:

І. Восени: спостерігайте за поведінкою мурашок біля мурашника. Яку здобич вони приносять? Спостерігайте за метеликами – їх живленням, польотом. Яке забарвлення крил у них під час польоту і в стані спокою? Чи однакове воно? Чи бачимо ми комах у холодні осінні дні? А взимку? Спробуйте дізнатись, куди вони поділися з настанням холодів.

II. Навесні: коли навесні з'явилися метелики, мухи, бджоли, джмелі? У куточку живої природи проведіть спостереження за живленням жука-сонечка попелицями. Щоб діти не забули, за якими об'єктами і в якій послідовності вони мають вести спостереження, бажано скласти програму-пам'ятку на сезон чи якийсь період і вивісити її в класі.

Другокласники ведуть спостереження і за працею людей на селі та в місті: збиранням урожаю, снігозатриманням, очищенням вулиць і тротуарів від снігу та ін. Спостережувані зміни у живій природі та праці людей діти занотовують у зошиті з друкованою основою.
Отже, як ми чітко бачимо, спостереження в 2 класі відбуваються за такими напрямками:
спостереження за погодою та її змінами протягом року; спостереження за змінами в живій природі та працею людей.

У ІІІ-IV класах спостереження за природою поглиблюються: складнішим стає характер обробки результатів спостережень. Разом з тим учні систематично ведуть спостереження за погодою. Вони відмічають стан неба, опади, температуру повітря. Для цього діти повинні навчатись користуватися компасом, флюгером.

Учні ознайомлюються з життям рослин і тварин поля, лісу, водойм, тобто розширюється коло спостережень, а також вони використовують нескладні прилади: гномон, термометр, флюгер, снігомірну рейку. Свої спостереження вони фіксують у зошитах для самостійної роботи і класному "Календарі природи і праці людей" і вчаться більш доказово пояснювати причини виникнення тих або інших явищ, передбачати погоду.

Щоб учні краще зрозуміли існуючі в природі взаємозв'язки і залежність живої природи від факторів неживої природи, усвідомили, що основною причиною всіх змін, які нам доводиться спостерігати в природі, є Сонце, то з нього і треба розпочинати спостереження.
Учителі переконалися, що учням легше осмислити причини явищ, які їм доведеться спостерігати, коли спостереження і бесіда за ними проводяться в такій послідовності: зміни висоти Сонця на небосхилі, тривалість дня і ночі, температура повітря, вітер, опади, стан неба, замерзання ґрунту, водойм або розмерзання їх, зміни у стані рослин (підготовка до зими чи пробудження від зимової сплячки), зміни у поведінці тварин (комах, птахів, звірів), праця людей в різні пори року.

Правильно організовані спостереження за видимим рухом Сонця дають можливість учителю підвести дітей до розуміння такого важливого світоглядного поняття, як причина закономірності сезонних змін природи. А причиною, як відомо, є висота Сонця. Ось чому так необхідно раз на місяць у двадцятих числах в один і той самий час (наприклад, о 12 год 30 хв) учням вимірювати довжину тіні, яка падає від гномона. Зміна довжини тіні протягом року і є для них переконливим доказом, що Сонце змінює свою висоту.

З висотою Сонця пов'язана і тривалість дня і ночі. Причину цього явища теж доцільно розкрити дітям. Це цілком доступно їхньому розумінню. За допомогою схематичного малюнка третьокласникам слід пояснити, що, спостерігаючи за видимим рухом Сонця, ми помітимо, як протягом року змінюватимуться його точки сходу і заходу. Взимку найменша буде між ними відстань, і Сонце рухається низько, день короткий, а ніч довга. При низькому положенні Сонця його промені ледве торкаються поверхні і майже не нагрівають її. Та й світить воно не довго, бо день короткий. Пояснити дітям цікаву властивість повітря. Воно пропускає сонячні промені до поверхні Землі, а само від них не нагрівається. Сонячне тепло відбивається від поверхні Землі і нагріває повітря. Тому взимку і холодно. Зовсім інакше влітку. Точки сходу і заходу Сонця знаходяться на великій відстані. Сонце піднімається вище. Його промені більш прямо падають на Землю. День стає довгим, а ніч короткою. Тепер поверхня Землі довше освітлюється Сонцем і краще нагрівається його променями; температура повітря стає вищою.

Спостереження за видимим рухом Сонця дають вчителю можливість формувати в учнів поняття про сторони горизонту. Так, схід і захід їм вже відомі. Залишається пояснити, що опівдні, коли Сонце найвище буває над Землею, напрям його показує нам південь, протилежна сторона там, де ніколи не буває Сонця, є північ.

Знаючи сторони горизонту, учні зможуть під час спостережень за вітром розкривати ще одну важливу причину зміни температури повітря. Так, північні вітри сприяють її зниженню, а південні - навпаки. Згодом учні дізнаються, що західні вітри частіше приносять у нашу місцевість опади. Уявлення про силу вітру учні дістають за деякими місцевими ознаками. Наприклад, коли тихо, листя на деревах нерухоме; слабкий вітер - шелестить листя і рухаються дрібні гілки; помірний вітер - помірно рухаються великі гілки дерев; сильний вітер - хитаються великі дерева. У школах, де є географічний майданчик, спостереження за вітром краще проводити за флюгером. Діти охоче цю роботу виконують.

Крім цих елементів неживої природи учні спостерігають за станом неба і опадами. Як, наприклад, хмарність впливає на опади? У процесі спостережень вони доходять висновку, що восени небо частіше, ніж літом, вкривається хмарами, у результаті чого випадають тривалі дощі, на відміну від літніх короткочасних.

За погодою учні спостерігають щоденно, а за замерзанням ґрунту і водойм та розмерзанням їх - періодично. Періодично спостереження проводять і за компонентами живої природи. Щоб діти краще зрозуміли залежність живих організмів від неживої природи, бесіду за фенологічними спостереженнями проводять після того, як учні розкажуть про погоду. При цьому звертається увага саме на ті ознаки погоди, які вплинули на появу тих чи інших змін у рослин, у поведінці тварин тощо.

Говорячи з учнями про поведінку тварин, учитель зазначає, що їхнє життя залежить не тільки від погоди, а й від стану рослин, а також від самих тварин. Наприклад, з приходом весни теплішає повітря, пробуджуються рослини, а потім оживають комахи, які живляться рослинами. Пробудження комах зумовлює приліт птахів, які ними живляться.
Праця людей у сільському господарстві також залежить від погоди. Так, сівба починається тільки тоді, коли прогрівається ґрунт тощо.

Особливо велику увагу слід приділити спостереженням під час екскурсій і прогулянок. Бесіду за підсумками спостережень проводити не тільки на уроках природознавства, а й на інших і таким чином здійснювати міжпредметні зв'язки в навчанні.

Для розвитку пізнавальних інтересів учнів слід ширше проводити роботу з класним "Календарем" (див. мал.1), учням давати завдання добирати інформацію з дитячої художньої літератури (вірші, загадки, коротенькі повідомлення з життя рослин і тварин), газет, журналів про цікаві події у нашій країні і у рідному краї, які вміщують на "Календарі" в кишеньку "У світі цікавого" або "Це корисно знати" та ін.

Навчити учнів узагальнювати найзручніше на відомому і якоюсь мірою засвоєному ними матеріалі. Спочатку учні узагальнюють спостереження за минулий день, потім - за тиждень, місяць, певну пору року.

До кожного місяця бажано добирати і прикріплювати до "Календаря" певні народні прикмети, які діти повинні перевірити. Прикмети змінюються, і їхня новизна підтримує у дітей інтерес. До "Календаря" варто добирати загадки, прислів'я. Відображати на ньому і корисні справи школярів, кращі творчі роботи з описом природи даного місяця, малюнки.
Особливої привабливості "Календарю" надають кольорові малюнки, які учні добирають з різних джерел (старих журналів тощо), а також різноманітні натуральні об'єкти (живі квіти, кольорові листки, гілочки з плодами, бруньками та ін.).

У IV класі учні продовжують спостерігати за природою і працею людей. Свої спостереження, як і в III класі, вони фіксують у класному "Календарі природи і праці людей", занотовують їх у зошитах для самостійної роботи з природознавства. Звичайно, кількість об'єктів для спостережень необхідно збільшити, а головне, вимагати від учнів розкриття причин змін природних явищ, логічної розповіді, узагальнень. Коли будуть вивчатися природні зони нашої Батьківщини, треба намагатися, щоб учні порівнювали свої спостереження з даними місцевостей різних природних зон і пояснювали причини відмінностей між ними. Це не тільки сприяє поглибленню і розширенню знань школярів, а й викликає у них пізнавальний інтерес. Ширше застосовувати з учнями перевірку народних прикмет для передбачення погоди, звертати їхню увагу на зміни напрямку вітру. Саме він є однією з причин, яка викликає серед зими потепління, хоч Сонце все нижче і нижче піднімається над горизонтом, а навесні - навпаки. Сонце піднімається вище, вже зацвіли садки, і раптом пішов сніг. Причина одна - північний вітер приніс холодне повітря, але вітер змінює свій напрямок, і погода змінюється.

Четвертокласників слід більше залучати до роботи на географічному майданчику з різними приладами: флюгером, опадоміром, гномоном та ін.

При роботі з класним "Календарем природи і праці людей" можна ускладнювати завдання учням шукати цікаву інформацію до рубрики "В світі цікавого" з життя рослин і тварин, а особливо про працю людей своєї місцевості і в інших природних зонах.

Отже, спостереження є одним з методів здійснення краєзнавчого і сезонного принципів у навчанні, виховання у дітей спостережливості, естетичних почуттів, бережливого ставлення до природи і на цій основі формування елементів наукового світогляду.




Переглядів: 14361

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.