Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Метод клініко-анатомічного аналізу. Патологоанатомічний діагноз, принцип його конструкції. Структура і логіка клінічного і патологоанатомічного діагнозів.

 

Клініко-анатомічний аналіз.

 

Дані, отримані під час розтину, підлягають клініко-анатомічному аналізу, який включає виявлення окремих нозологічних форм, виділення з них основного захворювання з його проявами і ускладненнями, супутньої патології, визначення безпосередньої причини та механізму смерті.

Патологоанатом повинен володіти вмінням:

- синтезувати виявлення на розтині патологоанатомічні зміни і співставля-ти їх з клінічними спостереженнями і симтомами;

- складати клінічні і патологоанатомічний діагнози і клініко-анатомічний епікриз;

- виявляти помилки клініко-анатомічної діагностики і дефекти лікування.

Вище перераховані вміння лежать в основі клініко-анатомічного аналізу.

Тільки при комплексному вивченні всіх прижиттєвих і посмертних фактів прозектор, синтезуючи їх, може правильно формулювати патологоанатомічний діагноз, вияснити динаміку розвитку хвороб, безпосередню причину смерті і судити про патогенез захворювання.

Клініко-анатомічний аналіз є методом пізнання обставин виникнення захворювань, особливостей їх перебігу, а також безпосередніх причин та механізмів настання смерті.

Головною методологічною умовою проведення клініко-анатомічного аналізу є дотримання принципів єдності морфологічних та функціональних змін. При цьому, на основі вивчення клінічних відомостей про скарги хворого, характер симптомів, що мали місце при його житті, фізикальних, клініко-лабораторних та інших даних в їх співставленні з патологоанатомічними змінами. Патологоанатом виявляє ступінь відповідності клінічних проявів хвороби і їх морфологічним та функціональним змінам.

Результати клініко-анатомічного аналізу, що проводиться разом з патологоанатомом і клініцистом, знаходить своє відображення в клініко-патологічному епікризі, в акті комісії при вивченні смертельних наслідків (ЛКК) та протоколі патологоанатомічної комісії.

 




Переглядів: 1562

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.