МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||
Метод клініко-анатомічного аналізу. Патологоанатомічний діагноз, принцип його конструкції. Структура і логіка клінічного і патологоанатомічного діагнозів.
Клініко-анатомічний аналіз.
Дані, отримані під час розтину, підлягають клініко-анатомічному аналізу, який включає виявлення окремих нозологічних форм, виділення з них основного захворювання з його проявами і ускладненнями, супутньої патології, визначення безпосередньої причини та механізму смерті. Патологоанатом повинен володіти вмінням: - синтезувати виявлення на розтині патологоанатомічні зміни і співставля-ти їх з клінічними спостереженнями і симтомами; - складати клінічні і патологоанатомічний діагнози і клініко-анатомічний епікриз; - виявляти помилки клініко-анатомічної діагностики і дефекти лікування. Вище перераховані вміння лежать в основі клініко-анатомічного аналізу. Тільки при комплексному вивченні всіх прижиттєвих і посмертних фактів прозектор, синтезуючи їх, може правильно формулювати патологоанатомічний діагноз, вияснити динаміку розвитку хвороб, безпосередню причину смерті і судити про патогенез захворювання. Клініко-анатомічний аналіз є методом пізнання обставин виникнення захворювань, особливостей їх перебігу, а також безпосередніх причин та механізмів настання смерті. Головною методологічною умовою проведення клініко-анатомічного аналізу є дотримання принципів єдності морфологічних та функціональних змін. При цьому, на основі вивчення клінічних відомостей про скарги хворого, характер симптомів, що мали місце при його житті, фізикальних, клініко-лабораторних та інших даних в їх співставленні з патологоанатомічними змінами. Патологоанатом виявляє ступінь відповідності клінічних проявів хвороби і їх морфологічним та функціональним змінам. Результати клініко-анатомічного аналізу, що проводиться разом з патологоанатомом і клініцистом, знаходить своє відображення в клініко-патологічному епікризі, в акті комісії при вивченні смертельних наслідків (ЛКК) та протоколі патологоанатомічної комісії.
Переглядів: 1517 |
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google: |
© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове. |
|