Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Учбові цілі.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 23

З пропедевтики ортопедичної стоматології

для студентів

ІІ курсу

Тема: «Показання та вимоги до виготовлення мостоподібних протезів.»

Тривалість заняття – 4 години.

Запорiзький державний медичний унiверситет

Кафедра оториноларингології та пропедевтичної стоматології

«Затверджено»

на Ц.М.К стоматологiчних дисциплiн

голова д.мед.н. _____ О.В.Возний

“_____”___________20___р

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 23

З пропедевтики ортопедичної стоматології

для студентів

ІІ курсу

Тема: «Показання та вимоги до виготовлення мостоподібних протезів.»

Тривалість заняття – 4 години.

Склав: Асистент Сапальов С.О.

ТЕМА 23. Показання та вимоги до виготовлення мостоподібних протезів.

Актуальність теми

Перш ніж приступити до заміщення дефектів зубних рядів мостоподібними протезами, необхідно визначити показання. Об'єктивне обстеження клінічних проявів часткових дефектів зубних рядів забезпечує безпомилковий вибір конструкції протеза.
Консольний протез, "Бруклінський міст " - сучасні ортопедичні конструкції, але вони мають обмежене застосування. Тому знання показань, протипоказань та етапів виготовлення необхідно для лікаря-стоматолога з метою попередження виникнення лікарських помилок.

2. Цілі заняття:

Учбові цілі.

- Ознайомити студентів з етіологією, патогенезом, клінікою і лікуванням часткових дефектів зубних рядів з використанням мостоподібних протезів – 1 рівень.

- Студенти повинні знати:

• етіологію і патогенез, класифікації дефектів зубних рядів,
• види мостоподібних протезів, показання до застосування,
• клініко-лабораторні етапи виготовлення паяних мостоподібних протезів,

• особливості отримання відбитку, пайка та моделювання проміжної частини мостоподібного протезу,
• основні та допоміжні матеріали, що застосовуються при виготовленні мостоподібних протезів – 2 рівень.

- Дати можливість студентам опанувати навики:

• визначення показань до виготовлення мостоподібних протезів,
• проведення препарування твердих тканин опорних зубів при виготовленні мостоподібних протезів,

• отримання відбитку – 3 рівень.

2.2. Виховальні цілі пов'язані з:

- Формування у студентів професійної компетентності та уміння логічно мислити.

- Формування у студентів принципів медичної етики та деонтології.

Матеріали доаудіторної самостійної підготовки (міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліна	Знати	Вміти
Попередні дисципліни: 1. Біохімія. 2. Зуботехнічне матеріалознавство	Ембріогенез, анатомію і фізіологію зубів	Проведення препаровки твердих тканин зуба. Визначати показання для ортопедичного лікування стоматологічних хворих.
Подальші дисципліни, що забезпечуються даною дисципліною: 1.Терапевтична стоматологія 2.Хірургічна стоматологія.	Етіологію і патогенез втрати зубів і твердих тканин зуба.	Проводити диференціальну діагностику патологій зубів.
Внутрішньонаочна інтеграція: 1. Мікропротезування 2. Незнімні ортопедичні конструкції. Знімні ортопедичні протези 3. Лікарські помилки в ортопедичній стоматології. Можливі ускладнення при протезуванні. Лікарська відповідальність.	Вплив індивідуальних особливостей будови коронкової частини зубів і виду прикусу на вибір ортопедичного лікування стоматологічних хворих.	Визначати показання для ортопедичного лікування стоматологічних хворих.

Вміст теми, граф логічної структури.

Додаток № 1. Граф логічна структура теми: «Класифікація мостоподібних протезів»

Додаток № 2. Граф логічна структура теми: «Класифікація дефектів зубних рядів по

Бетельману А.І.»

Вміст теми:

Мостоподібні протези.

Мостоподібні протези – це лікувальний апарат для заміщення часткової відсутності зубів та відновлення функції жування, мови, попередження деформації зубних рядів, патологій, стираэмості, перевантаження зубів, що залишилися, естетики. Це - найпоширеніша категорія протезів при часткових включених дефектах зубних рядів.
Зубна дуга складається з двох симетричних половинок і при втраті однієї з них, інша може взяти на себе її функцію. Виходячи з цього вважають, що пародонт кожного зуба, завдяки спеціальним резервним можливостям, здатний витримувати подвійне жувальне навантаження. На цьому принципі заснована будова дудь-якого мостоподібного протеза, коли дві і більше коронок несуть на собі проміжну частину, тіло, яке відшкодовує дефект відсутнього зуба чи зубів. Якщо занадто збільшити навантаження на зуби, тобто ширина проміжної частини буде більше резервних можливостей пародонту зубів, на яких знаходяться опорні коронки, виникне фізіологічне роздратування, травма, яка призведе до розхитування зубів.

Втрата зубів на одній з щелеп часто призводить до перебудови кісткових тканин альвеолярних відростків, висунення зубів-антагоністів на протилежної щелепи, сприяючи утворенню блоку в сагіттальному напрямку (феномен Попова-Годона). Для запобігання цих явищ необхідно якомога раніше виготовляти мостоподібні протези з відновленням втраченої функції зубних рядів.
Всі мостовидні протези можна розділити за матеріалом виготовлення на пластмасові, металеві, комбіновані. Металеві та комбіновані ми також ділимо на: паяні (спочатку виготовляються опорні коронки, потім проміжна частина, далі всі елементи спаюються припоєм) і суцільнолиті (всі частини протеза робляться спочатку з воску, потім віск методом точного лиття замінюють на метал). Паяні мостовидні протези відходять у минуле, зберігаючи за собою основні переваги - дешевизну, простоту виготовлення, зішліфовування незначної кількості твердих тканин зубів. Суцільнолиті протези з широким розповсюдженням точного лиття та його значного вдосконалення набувають все більшої популярності у лікарів і зубних техніків.

Показаннями до мостоподібного протезування є:
1. Відсутність одного або декількох передніх зубів на одній чи обох щелепах.
2. Відсутність менше двох бічних зубів на одній або обох сторонах щелепи при наявності медіальної та дистальної опори.

Мостоподібні протези застосовуються звичайно при заміщенні дефектів зубного ряду з метою відновлення функції жування і мови, попередження деформацій зубних рядів, патологічної стертості, перевантаження зубів, що залишилися.
Вибір конструкції визначається:

-величиною і топографією дефекту;

-локалізацією і характером;

-станом твердих тканин і періодонта;

-станом опорних зубів і їх антагоністів;
-оклюзійними взаєминами.

Протипоказаннями є:
1. Наявність змін в періапікальних (околоверхушечних) тканинах.
2. Запальні захворювання пародонту.
3. Злоякісні новоутворення органів порожнини рота.
4. Відсутність одного моляра чи премоляра, якщо опорні зуби не депульповані і не спостерігається висування зуба в бік, або за висотою (феномен Попова-Годона).

Недоліки мостовидних протезів:
1) необхідність препарування зубів під опорні елементи;
2) можливість функціонального перевантаження пародонту зубів при неправильному виборі конструкції;
3) подразнюючу дію штучної коронки на крайовий пародонт;
4) незадовільні естетичні якості;
5) утруднення гігієнічного догляду за протезом у зв'язку з незнімністю конструкції.

Основними вимогами до мостовидні протезів є:
1. Відновлення функції жувального апарату.
2. Відновлення порушеної оклюзійної поверхні.

Більш узагальненим формулюванням показань до мостовидного протезування є наступний постулат: часткові дефекти зубних рядів за умови, що сума коефіцієнтів жувальної ефективності по Агапову опорних зубів більше або дорівнює сумі коефіцієнтів жувальної ефективності відсутніх зубів.

Коефіцієнти жувальної ефективності по Агапову:
зуби 1 2 3 4 5 6 7 всього
верхня 2 1 3 4 4 6 5 25 од.
щелепа
нижня 2 1 3 4 4 6 5 25 од
щелепа

по Оксману:
зуби 1 2 3 4 5 6 7 8 всього
верхня 2 1 2 3 3 6 5 3 25 од
щелепа
нижня 1 1 2 3 3 6 5 4 25 од.
щелепа

Класифікація Кеннеді по класах:
1. Друхсторонній кінцевий дефект зубного ряду.
2. Односторонній кінцевий дефект зубного ряду.
3. Проміжний дефект в бічних відділах зубного ряду.
4. Проміжний дефект в області переднього відділу.

Класифікація Кулаженко В.І.
1 клас. Дефект зубного ряду обмежений одним зубом - безперервний укорочений
зубний ряд без дистальної опори (по Кеннеді - П клас).
2 клас. Два дефекти, обмежені двома зубами - укорочений зубний ряд з
двосторонніми дефектами без дистальної опори (по Кеннеді - I клас).
3 клас. Два дефекти, обмежені трьома зубами - двосторонні дефекти,
обмежені трьома зубами, один дефект без дистальної опори (по Кеннеді - П клас, I
підклас).
4 клас. Два дефекти, обмежені чотирма зубами - двосторонні дефекти з
дистальними опорами (по Кеннеді - Ш клас, I підклас).
При наявності, крім основних, додаткових дефектів - ці випадки складають
підклас основного класу. Відсутність передніх зубів при наявності бічних є
також 2 класом, але з дистальної опорою, а отже, і конструкція протеза при
цьому буде іншою.
Всі запропоновані класифікації характеризують тільки топографію зубних рядів.

Місцевий і загальний вплив дефектів на організм.
Ця патологія призводить до порушення функції жування і є причиною косметичних недоліків, викликає зміну зовнішності людини, а втрата останньої пари антагоністів надає людині риси старості. Втрата навіть одного зуба призводить до змін всього зубного ряду: зуби, які обмежують дефект, зміщуються, не маючи антагоністів, піднімаються з альвеол. (В. О. Попов, 1862, Годон, 1865).
При інтактній зубній дузі і здоровому пародонті не виникає зміщення зубів, існує т.з. «Артикуляційна рівновага». Зсув зубів перешкоджає захисту кожного зуба з боку сусіда.
Часткові дефекти зубних рядів призводять до виникнення різних форм патології зубощелепної системи, які виявляються не тільки у зміні положення окремих зубів і зубних рядів, а в неправильному прикусі, видозміні альвеолярних відростків і слизової оболонки.
Альвеолярні відростки атрофуються на місці відсутніх зубів і гіпертрофуються на окремій частині із зубами, які мають антагоністи. У результаті підвищеної стираємості на великій площі виникають зміни висоти прикусу.
Зуби, які не мають антагоністів, можуть викликати травму і запалення слизової оболонки альвеолярних відростків протилежної щелепи. Повна або часткова адентія відбивається як на функціональних, так і на морфологічних змінах в скронево-нижньощелепному суглобі. Виникають атрофічно-дегенеративні процеси, відбуваються зміни в шлунково-кишковому тракті.
Порушення акту жування призводить до змін функціональної активності слинних залоз. Таким чином, протезування дефектів зубних рядів є профілактичним заходом для попередження різних змін місцевого або загального характеру.

Клініко-лабораторні етапи виготовлення паяних мостоподібних протезів з облицюванням і без неї.
КЛІНІЧНІ:
1. Препарування опорних зубів (тверді тканини зуба знімають як на звичайні штамповані коронки, додатково лікар створює паралельність апроксііальних поверхонь. Зняття часткових відбитків.
2. Примірка коронок, їх тимчасова фіксація воском для уникнення спотворення у відбитку. Зняття окклюзіойного відбитка з коронками.
3. Примірка мостоподібного протеза. Підбір кольору пластмасового облицювання.
4. Припасування та фіксація протеза на цемент.
ЛАБОРАТОРНІ:
1. Виготовлення штампованих коронок (коронки виготовляють за методиками, описаним вище).
2. Склеювання відбитка. Виготовлення гіпсового окклюдатора. Моделювання проміжної частини мостоподібного протеза. Заміна воску на метал. Підготовка до спаювання. Паяння. Обробка протеза після пайки.
3. Полірування протеза, нанесення захисних та декоративних покриттів.
Виготовлення пластмасового облицювання. Остаточна поліровка протеза (облицювання).

Розглянемо докладніше виготовлення паяних мостовидних протезів починаючи з другого лабораторного етапу:
Отриманий окклюзійний відбиток уважно оглядають, встановлюють коронки, стежачи за їх правильним положенням, склеюють частини відбитка. Коронки у відбитку зміцнюють воском. Внутрішню поверхню коронок заливають воском, щоб завжди можна було зняти протез з моделі. При використанні металевого окклюдатора моделі відливають звичайним способом і запаковують у окклюдаторі. Для більш швидкого і простого виготовлення коронок при невеликих мостовидних протезах можно використовувати гіпсовий окклюдатор. Він виготовляється в такий спосіб:

Склеєний оклюзійної відбиток занурюється в холодну воду на 5-10 хв, потім у нижню (звернену до нижньощелепному зубного ряду) частину відбитку заливають гіпс сметаноподібної консистенції. На гіпсовочний столик накладають порцію гіпсу за розмірами трохи довше відбитку і опускають останній в гіпс, нижньою частиною звертаючи до столу. Коли гіпс почне тверднути, в дистальних відділах моделі (адже гіпсу на столик ми поклали трохи більше) формують майданчик з насічками у вигляді ласточкиного хвоста. Після остаточного застигання гіпсу модель з відбитком знову замочують у воді і приступають до відливання верхньої частини відбитку. Для розкриття моделі по лінії змикання її верхньої та нижньої частин злегка постукують зуботехнічним молоточком і відокремлюють верхню модель від нижньої. Відбиток руйнують і отримують дві моделі, складені в центральній оклюзії. Ці складені моделі називають гіпсовим окклюдатором, хоча руху щелепи це пристосування не відтворює, а лише копіює стан зубних рядів в центральній оклюзії.

Коли моделі готові, приступають до моделіровки проміжної частини мостоподібного протеза. Для цього беруть паличку моделировочного воску довжиною у величину відстані між коронками. Розм'якшують віск і встановлюють на моделі. Шматочок воску повинен бути ширшим і вищим проміжку на 2-5 мм. Валик киплячим воском прикріплюється до коронок. Замикають окклюдатор, щоб отримати відбитки зубів антагоністів. Потім зрізують холодним шпателем надлишки воску по ширині. Далі шматочок воску ділять шпателем на частини, відповідні ширині відсутніх зубів. Розділеним ділянкам воску надають анатомічну форму зубів. Жувальні поверхні молярів і премолярів роблять на 2-5 мм вужчими, ніж у природних зубів, жувальні горбки роблять невисокими. З оральної поверхні, зверненої до альвеолярного відростку, роблять скіс для кращої гігієни протеза. Жувальні зуби моделюють за типом промивної проміжної частини, тобто залишають між яснами і зубом зазор в 1 -2 мм, фронтальні - за типом дотичної, тобто з вестибулярної поверхні проміжна частина касається ясен.

Якщо виготовляється суцільнолитий зуб моделювання на цьому закінчується, якщо фасетки - необхідно гострим шпателем вирізати заглиблення (нішу) з вестибулярної поверхні зуба і встановити в цій ниші петлю з воску для фіксації пластмаси.
Відмодельовані проміжні частини акуратно відокремлюються від моделей і відливаються з металу.
Відлиту з металу проміжну частину пріпасовують до коронок, зачищають місця приєднання літників, усувають шорсткості лиття. Стуляючи окклюдатор, перевіряють правильність виготовлення відлитої проміжної частини. Спаювані поверхні повинні бути чистими, знежиреними і сухими. Модель прогрівається до температури 70-80 ° С для кращого затікання припою. Після цього приступають до паяння.

Отже, підготовлені до пайки протези посипають бурої і прогрівають до температури 800 ° С. Бура спучується і стає склоподібною (попереднє флюсування). Шматочок припою (він випускається у вигляді дроту) опускають в буру і кладуть кінець дроту на місце спайки (остаточне флюсування). На припій направляють полум'я пальника і розподіляють його за місцем спаювання. Припій повинен добре розлитися між спаюваними поверхнями і пройти на зворотний бік моделі. Нагрівання підсилюють, доводячи температуру пальника до 1100 ° С. Після цього модель разом з протезом опускають у холодну воду для гартування, очищають протез від маси і залишків гіпсу. Проводять відбілювання протезу і передають його в клініку для примірки.

Після примірки протеза в клініці його полірують, наносять захисні і декоративні покриття. При виготовленні паяного мостоподібного протеза з пластмасовим облицюванням (фасетки) внутрішню поверхню ниші, відмодельованої на проміжній частині, покривають ізоляційним лаком. Пластмаса володіє певною прозорістю, і колір металу може проглядатися через пластмасу, погіршуючи косметичні якості протеза. Використовують лаки типу «ЕДА». Розведений лак пензликом наносять на внутрішні частини ниші і дужку, яка служить для кращої ретенції пластмаси. Дають лаку висохнути і виготовляють пластмасове облицювання одним з різних способів.

Метали і сплави.
Основними конструкційними матеріалами в зубопротезній практиці є метали. Здавна золото та золотовмісні сплави служили для виготовлення зубних протезів. З появою високоякісних сталей стало можливим їх використання для виготовлення протезів. Винахід кобальтохромового і нікельхромових сплавів зробило можливим якісне лиття з низькою усадкою, що підняло ортопедичну стоматологію на сучасний рівень.
В ортопедичної стоматології практично застосовують тільки сплави, так як чисті метали не мають необхідних характеристик.

Сплавом називають суміш металів, взаіморозчинених один в одному або сполучених за іншим принципом (механічна суміш, хімічна сполука). Додавання в суміш якого-небудь металу змінює загальні властивості сплаву.
У ортопедичної стоматології можна виділити три групи сплавів:
1. Сплави для виготовлення знімних ортопедичних апаратів (бюгельні протези, кламерами знімних протезів, шинирующих апарати). Головні вимоги до таких виробів - висока міцність та жорсткість. Ідеальним матеріалом для задоволення таких вимог є кобальтохромового сплави. Протез зі сплаву дорогоцінних металів не буде таким міцним і довговічним. До того ж бюгельний протез з золотоплатінового сплаву в 2 рази важче і у багато разів дорожче. Найбільш оптимальним варіантом для пацієнта може бути кобальтохромовий протез з подальшим покриттям золотом.

2. Сплави для металлокераміческік протезів. Основна вимога до таких матеріалів - певний коефіцієнт термічного розширення для оптимального з'єднання з облицюванням. Ці сплави можуть бути на кобальтохромовій або нікельхромовій основі, а також на основі дорогоцінних матеріалів. Міцність і жорсткість сплавів для металокерамічних робіт можуть і не бути такими високими.
3. Сплави для виготовлення суцільнолитих, покритих нітридом азоту або облицьованих пластмасою коронок. Головна вимога до таких матеріалів - технологічність і невисока вартість. У нашій країні з цією метою застосовується нержавіюча сталь 20Х18Н9Т або 25Х18Н102С *. Для стоматологічних цілей бажано використовувати сплави з великим вмістом хрому - 21-23%.
* Таким символом позначають марку сталі. Ці дані несуть інформацію про складові сплаву. Так, у першому випадку абревіатура позначає, що до складу сплаву входить 20% хрому. 18% нікелю і 9% титану.

Нержавіючі сталі
В ортопедичній стоматології найбільш часто застосовують сталь марки Х18Н9 (хрому - 18%, нікелю - 9%). Іноді до складу сталі входить невелика кількість кремнію (2-2,5 ° / о). Кремній знижує температуру плавлення і підвищує текучість сплаву.
Корозійна стійкість сталі залежить від вмісту в ній хрому. Підвищення корозійної стійкості відбувається нерівномірно (спочатку повільно, а після перевищення вмісту хрому в сплаві понад 18% - різко).
Нержавіюча сталь використовується в ортопедичної стоматології в основному для виготовлення незнімних протезів. Після термічної обробки поверхня протеза з нержавіючої сталі покривається чорною плівкою - окалиною. Перед шліфуванням і поліруванням окалину необхідно видалити за допомогою відбілів.

Золото та серебровмісні сплави.
Золото - самий пластичний матеріал. З 1 г матеріалу можна витягнути дріт довжиною 2 тис. м. Золоті сплави - це багатокомпонентні системи. Крім золота в ці сплави можуть входити срібло, платина, паладій, індій, рутеній, родій, мідь і цинк. Такі сплави мають високу корозійну стійкість. Мідь і цинк, що входять до складу сплавів, надають їм необхідні фізичні властивості - точка плавлення сплаву, придатність до термічної обробки. Індій покращує змочуваність сплавів, знижує температуру плавлення. Мідь надає золотим сплавів міцність і твердість.
Золоті сплави маркуються за змістом чистого золота по пробах. Проба - масовий вміст золота, срібла або платини в одиниці сплаву.
В вітчизняній стоматології дозволено до застосування 3 проби золота: 900-я - для виготовлення коронок, 750-а - для лиття та виготовлення частин бюгельних протезів та 500-а - у вигляді припою.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.