Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Класифікація та принципи проведення банківських операцій

Банківські операції – це ряд дій, спрямованих на реалізацію економічних завдань банку як суб’єкта ринкових відносин, предметом яких є рух грошових коштів, цінних паперів, дорогоцінних металів або зобов’язання із їх переміщення, що здійснюється на підставі укладених договорів згідно чинного законодавства.

Основною характерною ознакою діяльності саме банку є виконання ним у сукупності трьох основних операцій:

Ø залучення коштів на вклади (пасивні операції);

Ø видача кредитів (активні операції);

Ø комісійно-посередницькі операції (банківські послуги).

Дані операції дозволяють здійснювати емісію грошей в процесі депозитного і кредитно-розрахункового обслуговування всіх суб’єктів ринку.

Активні операції банків пов'язані з розміщенням коштів і проводяться з метою отримання доходу та для підтримки ліквідності. Активні операції обліковуються на активних балансових рахунках банку й мають дебетове сальдо. Отже активні операції передбачають розміщення банками сформованих ресурсів з метою отримання прибутку.

Усі види цінностей (об’єкти), в які вкладаються банківські ресурси, називають активами банку.

Усі активи можна поділити на чотири основні групи:

1) каса і прирівняні до неї кошти – це вкладення банку у безпосередньо ліквідні активи, що включають: а) залишок касової готівки в самому банку, що забезпечує його платежі в готівковій формі; б) залишки коштів на кореспондентському рахунку в центральному банку та кореспондентських рахунках в інших комерційних банках, що забезпечує його платежі у безготівковій формі.

2) кредитний портфель, що включає сукупність усіх наданих комерційним банком позичок клієнтам з метою задоволення виробничих і невиробничих потреб. Як правило, кредитний портфель є джерелом основної частки доходів банку.

3) інвестиції – це вкладення ресурсів банку у різні види цінних паперів з метою отримання доходу у формі дивідендів та забезпечення належного рівня платоспроможності шляхом вкладення коштів у високоліквідні цінні папери.

4) інші активи, що являють собою розміщення банківських ресурсів у формі оплати земельної ділянки, приміщень, споруд та обладнання, необхідних для функціонування банку. Дані види вкладень здійснюються, як правило, за рахунок власного банківського капіталу.

Залежно від рівня ліквідності активибанку можна класифікувати ще і у такий спосіб:

1) первинні резерви, тобто каса і прирівняні до неї кошти, що є джерелом коштів для підтримання ліквідності банку;

2) вторинні резерви, тобто високоліквідні цінні папери і позички до запитання, що є джерелом оперативного поповнення первинних резервів;

3) банківські кредити як основне джерело доходів банку;

4) інвестиції як джерело доходів або засіб підтримання ліквідності залежно від строків цінних паперів.

Основну частку в активах комерційних банків займає кредитування. Надання позичок як основний вид активних операцій комерційних банків може бути здійснене у вигляді наступних основних форм банківських кредитів:

Øокремі цільові кредити, що мають разовий характер і призначені на конкретні господарські операції;

Øкредитна лінія, що передбачає надання кредитів протягом певного періоду часу в межах заздалегідь встановленого ліміту;

Øконтокорентний кредит, що надається з єдиного кредитно-розрахункового рахунку у разі розриву в платіжному обороті клієнта;

Øкредит за овердрафтом, при якому в разі виникнення в клієнта потреби, банком допускається наявність дебетового сальдо на поточному рахунку;

Øоперації РЕПО – придбання у клієнта цінних паперів з обов’язковим їх зворотнім викупом;

Øврахування (дисконтування ) векселів – дострокова оплата держателю векселя належної за цим векселем суми боргу із наступним її стягненням з боржника;

Øіпотечний кредит, що надається під заставу нерухомого майна;

Øбланкові кредити, що надаються без забезпечення;

Øспоживчі кредити, що надаються населенню на задоволення споживчих потреб.

До пасивних операцій банку належать операції, пов'язані з формуванням ресурсної бази банку. Це операції із залучення основних депозитів та фондів грошового ринку, випуск акцій для збільшення власного капіталу чи емісія боргових зобов’язань для збільшення кредитного потенціалу банку.

При здійсненні пасивних операцій банки залучають тимчасово вільні грошові кошти для формування своїх ресурсів.

Ресурси комерційного банку – це сукупність грошових коштів, що перебувають у його розпорядженні і використовуються для виконання певних операцій. Ресурси поділяють на три групи:

1) власні;

2) залучені;

3) позичені.

Власні ресурси банку утворюють його власний капітал, до складу якого належать: статутний, резервний та інші фонди банку, які створюються для забезпечення фінансової стійкості, комерційної і господарської діяльності, а також нерозподілений прибуток поточного та минулих років.

Власний капітал банку виконує в основному захисну функцію, тобто за його рахунок здійснюється страхування інтересів вкладників і кредиторів та покриття поточних збитків від банківської діяльності. Власний капітал комерційних банків поділяється на основний і додатковий.

До основного капіталу належать статутний і резервний фонди та нерозподілений прибуток минулих років. Додатковий капітал складається із загальних резервів за активними операціями і поточних доходів.

Залучені ресурси банку – це сукупність коштів клієнтів, що акумулюється банком на депозитах. Депозити – це грошові кошти, що розміщуються на зберігання у банку від імені юридичних і фізичних осіб на договірній основі.

Банки залучають грошові кошти шляхом здійснення депозитних операцій, тобто у процесі залучення коштів клієнтів на різні види депозитних рахунків. Усі вони можуть бути умовно поділені на дві групи: 1) до запитання; 2) строкові.

Депозити до запитання – це кошти клієнта, що розміщуються на поточному рахунку у банку і призначенні для здійснення розрахунків і платежів виробничого і споживчого характеру. На вимогу клієнта кошти з його поточного рахунку у будь-який час можуть вилучатися готівкою або використовуватися в безготівковій формі для оплати різних платіжних документів. Банківський процент за цими рахунками або не виплачується зовсім або виплачується у мінімальному розмірі.

Строкові депозити – це кошти клієнта, які розміщуються на рахунку в банку на певний визначений договором термін і які можуть бути зняті з цього рахунку тільки після закінчення даного терміну або після попереднього повідомлення банку. За цими депозитами сплачуються більш високий процент, рівень якого зазвичай диференціюється залежно від тривалості строку розміщення коштів, суми внеску, а також загальної динаміки кон’юнктури грошового ринку.

Позичені ресурси банку – це грошові кошти, акумульовані банком шляхом отримання кредитів від інших комерційних банків, центрального банку, а також розміщення позик на грошовому ринку, тобто через випуск власних боргових цінних паперів. Акумульовані у такий спосіб банківські ресурси дозволяють оперативно підтримувати ліквідність банку у разі неможливості отримання належних обсягів коштів у результаті здійснення інших видів пасивних операцій.

Основними видами комісійно-посередницьких операцій банку є наступні: розрахунково-касове обслуговування; валютні операції; трастові послуги; консультаційно-інформаційні та інші види операцій.

1) розрахунково-касові операції, що являють собою систему операцій

комерційних банків із обслуговування платіжного обороту його клієнтів у безготівковій та готівковій формах. Здійснюючи даний вид операцій, банк бере на себе зобов’язання проводити різні види розрахунків за дорученням клієнта і забезпечувати збереження усіх грошових коштів, що надходять на рахунок клієнта та їх повернення на першу вимогу клієнта, приймати від нього готівку, зарахуванні її на банківські рахунки та видавати за вимогою клієнта;

2) валютні операції – це операції банків, пов’язані із обміном однієї валюти на іншу, що передбачає купівлю і продаж банком іноземної валюти за національну. Комерційні банки, як правило, купують на внутрішньому валютному ринку іноземну валюту, що надходить у вигляді виручки від експортних поставок, та продають валюту тим суб’єктам господарювання, що здійснюють імпортні операції. Різниця в обмінних курсах купівлі та продажу валюти складає дохід комерційного банку (маржу);

3) трастові операції – це операції банків, пов’язані із управлінням майном та виконанням інших послуг за дорученням і в інтересах клієнта на правах його довіреної особи. Вони можуть надаватися як фізичним так і юридичним особам і передбачати управління майном клієнта за довіреністю; розпорядження спадщиною на основі заповіту; агентські послуги, при яких управління майном клієнта здійснюється відповідно до вказівок клієнта; обслуговування випуску і погашення облігацій та сплати процентів, зберігання різних цінностей; тимчасове управління справами підприємства в разі його реорганізації чи банкрутства.

4) інформаційно-консультаційні та інші види операцій являють собою сукупність банківських послуг, до складу яких можуть бути віднесені:

а) консультування клієнтів з питань організації і ведення бухгалтерського обліку, застосування законодавчих актів, здійснення операцій з іноземною валютою та цінними паперами;

б) підготовка і правова експертиза господарських договорів, зовнішньоекономічних контрактів, установчих документів, бізнес-планів;

в) надання інформації про поточну ринкову кон’юнктуру, обмінні курси іноземних валют, стан ринку цінних паперів, новітні законодавчі і нормативні акти;

г) гарантійні послуги, що передбачають видачу банком поручительств,

гарантій та інших зобов’язань, що виконуються в грошовій формі;

д) аудиторські послуги, що передбачають перевірку фінансово-господарської діяльності клієнтів;

е) маркетингові послуги, що включають пошук відповідних ринків для клієнта і оптимізацію його збутової політики;

ж) інженерно-економічна експертиза, що включає перевірку проектно-кошторисної документації і контроль за реалізацією відповідних проектів тощо.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.