Методи нарахування амортизації основних засобів

У процесі використання об’єктів основних засобів економічні вигоди, втілені в них, споживаються підприємством, внаслідок чого зменшується залишкова вартість основних засобів, що відображається шляхом нарахування амортизації.

Відповідно до П(С)БО 7 об’єктом амортизації є основні засоби підприємства (крім землі).

Амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується (первісна мінус ліквідаційна вартість), необоротних активів упродовж строку їх корисного використання (експлуатації).

Строк корисного використання (експлуатації) – період часу, впродовж якого підприємство планує використовувати необоротні активи, або час, протягом якого з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід враховувати:

- очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

- правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори, наприклад закінчення терміну оренди цього активу;

- очікуваний фізичний і моральний знос.

Знос основних засобів –сума амортизації об’єкта основних засобів з початку його корисного використання

Форми зношування основних засобів наведено на рис. 10.4

Рис. 10.4 – Форми зношування основного капіталу

Амортизація об’єкта основних засобів обирається підприємством самостійно і нараховується протягом всього строку корисного використання (експлуатації) враховуючи певні вимоги (правила) щодо її застосування (рис. 10.5).

Рис. 10.5 – Особливості нарахування амортизації основних засобів

П(С)БО 7 передбачає 5 методів нарахування амортизації (таблиця 10.2):

- прямолінійний;

- зменшення залишкової вартості;

- прискореного зменшення залишкової вартості (подвійного залишку, що зменшується);

- кумулятивний;

- виробничий.

Таблиця 10.2

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.