Розглянемо більш детально податок на додану вартість (ПДВ).

Податок на додану вартість – це непрямий податок, який створюється на всіх етапах виробництва та обігу у вигляді надбавки в ціну товару, робіт, послуг.

Основним нормативним актом з податку на додану вартість є Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про ПДВ» платниками податку є:

1) будь-яка особа, яка:

- здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним бажанням як платник цього податку;

- підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку;

- імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком;

2) будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалась платником податку.

Податок на додану вартість в Україні розраховується за двома ставками:

1) базова ставка – 20% бази оподаткування. Податок додається до ціни товарів (робіт, послуг).

2) нульова ставка – при експорті товарів (робіт, послуг).

Об’єктом оподаткування є операції платників податку щодо:

1) поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України в тому числі операції щодо передачі права власності на об’єкт застави кредитору для погашення заборгованості, а також по передачі об’єкта фінансового лізингу в користування орендатору;

2) ввозу товарів (супутніх послуг) в митному режимі імпорту та реімпорту;

3) вивозу товарів (супутніх послуг) в митному режимі експорту та реекспорту.

Базою оподаткування щодо доставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче звичайних цін з врахуванням акцизного збору ,ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів), за виключенням ПДВ який включається до ціни товару.

Датою виникнення податкових зобов’язань по поставці товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка приходиться на податковий період протягом якого відбувається будь-яка подія, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг) ,які підлягають поставці, а у випадку поставки товарів (робіт, послуг) за готівку-дата їх оприбуткування в касі платника податку.

- дата відвантаження товарів для робіт (послуг) – дата оформлення документа, який підтверджує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

При імпорті робіт (послуг) датою виникнення податкових зобов’язань є дата списання коштів з поточного рахунку платника податку в оплату (робіт, послуг), або дата оформлення документа, який підтверджує факт виконання робіт (послуг).

Податковий кредит - сума податку на яку платник податку має право зменшити своє податкове зобов’язання.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податку, нарахованого (сплаченого) платником податку протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

1) придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку.

2) придбанням (будівництвом) основних фондів, в тому числі при їх імпорті з метою подальшого їх використання у виробництві і (або) поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Платником податку на додану вартість є юридична або фізична особа за умови, що у нього обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню за календарний рік перевищує 300 тис. грн.

Реєстрація осіб як платників податку на додану вартість відбувається в державній податковій адміністрації за їх місцезнаходженням з метою отримання свідоцтва про реєстрацію та індивідуального податкового номеру. Зареєстрована як платник ПДВ особа отримує право на нарахування податку и складання податкової накладної під час продажу товарів (робіт, послуг).

За операціями з продажу товарів (робіт, послуг) звільнених від оподаткування або які не є об’єктом оподаткування відповідно ст. 3 і 5 Закону, суми податку відносяться до складу витрат та на збільшення вартості основних засобів та нематеріальних активів й в податковий кредит не включаються. Забороняється включення в податковий кредит сум, які не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями.

Податкові зобов’язання та податковий кредит
Юридична особа	Фізична особа
по першій події	касовий метод

Як зазначалося для відображення податкових розрахунків по податку на додану вартість передбачено ведення двох субрахунків 643 «Податкові зобов’язання» та 644 «Податковий кредит».

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення зобов'язання.

2. Дайте визначення складовим зобов’язань підприємства.

3. Перелічити поточні зобов’язання підприємства.

4. Перелічити критерії визнання поточних зобов’язань підприємства.

5. Як оцінюються в балансі поточні зобов’язання ?

6. Які зобов'язання є довгостроковими ?

7. Як оцінюються в балансі довгострокові зобов’язання ?

8. Як відображаються в бухгалтерському обліку непередбачені зобов’язання?

9. Що таке забезпечення і на які цілі воно створюється?

10. У яких випадках у підприємства виникає поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями?

11. Як здійснюється аналітичний облік поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями?

12. За якою вартістю відображаються довгострокові зобов'язання підприємства у Балансі?

13. Як відображається на рахунках бухгалтерського обліку отримання і використання короткострокових кредитів банку?

&Рекомендована література: 5, 6, 10, 21

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. – К.: “Знання”, КОО 2000.

ТЕМА 17: ОБЛІК ПРАЦІ, ЇЇ ОПЛАТИ ТА СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ПЕРСОНАЛУ (4 год.)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.