Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Матеріали до аудиторної самостійної підготовки студентів.

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою.

Завдання	Вказівки до завдання	Самостійні записи
1. Ознайомтесь з організацією та обладнанням мікробіологічної лабораторії:	1.1. Санітарно- гігієнічними вимогами до приміщення. 1.2. Підрозділами, які входять до складу лабораторії. 1.3. Необхідним інструментарієм та устаткуванням. 1.4. Обладнанням робочого місця. 1.5. Правилами поведінки у лабораторії та технікою безпеки. 1.6. Класифікацією мікроорганізмів за ступенем небезпеки. 1.7. Принципами основних методів мікробіологічних досліджень.
2. Повторіть будову мікроскопа та правила мікроскопіювання:	2.1. Доповніть ГЛС: Будова мікроскопа ↓ ↓ ↓ механічна оптична освітлювана частина система система 2.2. Правила мікроскопування мазків- препаратів.
3. Вивчіть:	3.1. Правила взяття, оформлення та транспортування біологічного матеріалу.

Вивчення питання «Особливості взяття і транспортування матеріалу при інфекційних хворобах» пропонується для самостійної позааудиторної роботи студентів (див. Методичні рекомендації для псрс з навчальної дисципліни «Мікробіологія»), виконати запропоновані завдання для самоконтролю знань-умінь.

Питання для самоконтролю:

1. При яких медичних закладах організовуються мікробіологічні лабораторії?

2. Влаштування та призначення мікробіологічної лабораторії.

3. З яких структурних підрозділів складається лабораторія?

4. Санітарно - гігієнічні вимоги до лабораторної кімнати.

5. Обладнання лабораторії та робочого місця.

6. Правила роботи та техніка безпеки під час роботи в мікробіологічній лабораторії.

7. Як класифікуються мікроорганізми за ступенем небезпеки?

8. Складові частини мікроскопа.

9. Імерсійна система мікроскопування та її застосування для вивчення морфотинкторіальних властивостей мікроорганізмів.

10. Правила мікроскопування під імерсійною системою мікроскопа.

11. Яких правил слід дотримуватись під час взяття і транспортування матеріалу до лабораторії?

12. Які методи використовують для мікробіологічних досліджень?

Обсяг самостійної роботи на занятті:студенти знайомляться з організацією та обладнанням мікробіологічної лабораторії, оснащенням робочого місця, визначають основні санітарно-гігієнічні вимоги до приміщення, вивчають правила поведінки в лабораторії і техніку безпеки при дослідженні заразного матеріалу. Знайомляться з класифікацією мікроорганізмів за ступенем їх безпеки. Повторюють складові частини мікроскопа, вивчають правила мікроскопування мікропрепаратів під імерсійною системою, розглядають готові мікропрепарати. Одержують поняття про морфотинкторіальні властивості мікроорганізмів.

Вивчають правила взяття, оформлення та транспортування біологічного матеріалу до лабораторії. Знайомляться з принципами основних методів мікробіологічних досліджень. Роблять записи основних положень у щоденник.

Перелік практичних навичок:

1. Робота з мікроскопом (імерсійною системою).

2. Мікроскопія мазків – препаратів, визначення морфотинкторіальних властивостей.

3. Дотримання правил охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з інфікованим матеріалом, культурами мікроорганізмів, обладнанням, пальниками, дезінфекційними розчинами тощо.

Алгоритми виконання практичних навичок:

I. Правила роботи з імерсійною системою мікроскопа:

1. Підніміть конденсор до рівня предметного столика.

2. Відкрийте іріс-діафрагму.

3. Користуючись сухим об'єктивом х8, за допомогою плоского дзеркала, досягніть максимального освітлення поля зору.

4. Віднайдіть імерсійний об'єктив за його ознаками. Обертаючи «револьвер», надайте йому робочого положення.

5. Розмістіть на предметному столику мікропрепарат, нанесіть на нього краплю імерсійної речовини, закріпіть клемами.

Імерсійною речовиною може бути:

- дистильована вода;

- різні види олій - кедрова, вазелінова, рицинова

тощо.

Вибір імерсійної речовини залежить від виду об'єктива.

6. Під контролем зору опустіть імерсійний об'єктив у краплю імерсійної рідини.

7. Обертаючи макрогвинт, знайдіть контури зображення.

8. За допомогою мікрогвинта досягніть максимальної чіткості.

9. Після закінчення роботи підніміть тубус, зніміть мікропрепарат, обережно витріть серветкою об'єктив, переведіть його у неробоче положення.

II. Розгляд готових мікропрепаратів під імерсійною системою мікроскопа:

Завдання	Вказівки до завдання
1. Розгляньте готові мікропрепарати. 2. Зверніть увагу на: - форму мікроорганізмів; - їх розміщення; - забарвлення.	1.1. Розмістіть мікропрепарат на предметному столику. 1.2. Промікроскопуйте під імерсійною системою. 1.3. Замалюйте мікроскопічну картину у щоденник.

III. Принципи взяття матеріалу на мікробіологічні дослідження:

1. Матеріал береться стерильним інструментарієм, дотримуючись правил асептики та антисептики.

2. Вміщується у стерильний посуд (банки, пробірки, флакони), дотримуючись правил стерильності (над пальником):

- зразки крові, сироватки крові у флаконах. пробірках необхідно герметично закрити гумовими коркам;

- матеріал з довкілля вміщують у нові поліетиленові пакети або стерильний скляний посуд і ретельно упаковують.

3. Бажано, матеріал тут же після взяття посіяти на живильне середовище.

4. Якщо матеріал доставляють до лабораторії, це необхідно зробити якнайшвидше (не пізніше 2 год після взяття)

- транспортувати матеріал у закритому посуді, щоб запобігти розповсюдженню мікроорганізмів у навколишньому середовищі;

- дотримуватись температурного режиму;

- запобігати впливу факторів навколишнього середовища (висушування, дії УФП, високих температур);

- при потребі додавати консервуюче (транспортне) середовище.

5. До кожної проби додається супроводжуюча документація.

Будь-який матеріал, що забирається для дослідження, розглядайте як потенційно небезпечний!

IV. Ознайомлення з класифікацією мікроорганізмів за ступенем небезпеки:

За ступенем небезпечності патогенні для людини мікроорганізми поділяються на 4 групи:

І-ІІ група мікроорганізмів – сюди відносяться збудники висококонтагіозних інфекційних хвороб. які характеризуються важкими та стійкими розладами здоров’я у значної кількості хворих, високим рівнем летальності та швидким поширенням серед населення. Їх називають особливо небезпечні інфекції. Дослідження матеріалу проводиться у режимних лабораторіях згідно регламентуючого документа «Інструкція про протиепідемічний режим роботи з матеріалом, зараженим або підозрілим на зараженість збудниками інфекційних хвороб І – ІІ груп»

ІІІ група – до неї відносять збудників інфекційних хвороб. що характеризуються важкими та стійкими розладами здоров’я в окремих хворих і становлять небезпеку для їх життя або здоров’я. Дослідження матеріалу проводиться у лабораторіях СЕС і лікувальних закладів.

До ІV групи належать збудники токсикоінфекцій, ентеритів, сепсису, представники нормальної мікрофлори людини, санітарно-показові мікроорганізми. Робота зі збудниками вимагає дотримання звичайного режиму, який забезпечує захист персоналу від внутрішньолабораторного зараження, надійне знезараження матеріалу, а також виключає можливість поширення інфекцій за межі лабораторії.

V. Принципи мікробіологічних досліджень основних методів:

Важливою умовою ефективності лабораторних досліджень є доцільний вибір методу. Методи, які використовують у сучасних мікробіологічних лабораторіях:

1. Мікроскопічний - виявлення збудника під мікроскопом у мазках, виготовлених із патологічного матеріалу.

2. Бактеріологічний – посів досліджуваного матеріалу на поживні середовища. Виділення чистої культури збудника та його ідентифікація.

3. Серологічний – виявлення антитіл у сироватці крові або антигенної структури збудника у патологічному матеріалі.

4. Шкірно – алергійний – в основі методу лежить інфекційна алергія.

5. Експериментальний – зараження лабораторних тварин патологічним матеріалом для моделювання інфекції або виділення та ідентифікації збудника.

6. Молекулярно- генетичні методи:

- метод гібридизації ДНК або РНК (метод ДНК або РНК - зондів);

- метод ланцюгової полімеразної реакції (ЛПР).

Рекомендована література:

1. Люта. В.А. Практикум з мікробіології [Текст]: посібник для вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації /.Люта В.А, Кононов О.В. – Київ: Медицина, 2008, 2011, с.9-25.

2. Ситник. І.О. Мікробіологія, вірусологія, імунологія [Текст]: підручник для вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації /Ситник І.О,. Климнюк С.І, Творко М.С. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1998., с.22-32.

3. Методичні рекомендації самостійної роботи студентів для підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни «Мікробіологія» [Електронна версія], 2013., т. №1.

4. Методичні рекомендації самостійної роботи студентів для підготовки до практичних занять з навчальної дисципліни «Мікробіологія» [Електронна версія], т.№2.

Тема № 2: „Мікроскопічний метод дослідження”.

Актуальність теми:Мікроорганізми - це найдрібніші живі істоти, невидимі неозброєним оком. У мікросвіті існує велика кількість різних форм, які різняться між собою морфологічними та біологічними особливостями.

Морфологічні ознаки характеризують форму, рухливість, спороутворення, наявність капсули у мікроорганізмів. Тинкторіальні ознаки відображають відношення до барвників; воно залежить від спорідненості структур клітини до барвників, унаслідок чого вони набувають певного забарвлення.

На мікробіологічне дослідження у пацієнтів відбирають матеріал з метою діагностики інфекційних захворювань, профілактичного обстеження; з навколишнього середовища – для виявлення патогенних мікроорганізмів або визначення його санітарного стану.

Визначення і дослідження морфології мікроорганізмів у заразному матеріалі важливе для діагностики інфекційних захворювань та наукових досліджень. З цією метою застосовують мікроскопічний метод лабораторної діагностики. Він базується на безпосередньому виявленні у матеріалі пацієнта морфологічних і структурних особливостей збудника для його ідентифікації. У переважній більшості, це орієнтовний метод діагностики і є першим етапом мікробіологічних досліджень. Хоча є захворювання (гонорея, епідемічний цереброспінальний менінгіт, малярія, бореліози, первинний сифіліс тощо) де цей метод діагностики є ведучим.

З цією метою молодший медичний спеціаліст повинен володіти навичками виготовлення мікропрепарату, його фарбуванням простим або складним методами, мікроскопії під імерсійною системою і визначенням виду мікроорганізмів.

Навчальні цілі:

Знати:

- особливості взяття матеріалу для мікроскопії;

- морфологічні критерії ідентифікації мікроорганізмів.

Вміти:

- виготовити мазки – препарати із біологічного матеріалу та мікробних культур;

- фарбувати препарати простим методом та за методом Грама;

- трактувати результат мікроскопічного дослідження

- дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з інфікованим матеріалом, обладнанням, пальниками, дезінфекційними зособами.

Ознайомитись з:

- методикою фарбування мазків для виявлення спор, капсул, включень, кислото-, спирто- і лугостійких бактерій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.