Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Методика формування уявлень про множину у дітей дошкільного віку

Основні поняття: множина, властивості предметів, класифікація, ознака, серіація, кількісні характеристики множини, методичні прийоми порівняння множин (накладанням, прикладанням), рівність – нерівність множин.

Первинні уявлення про множину діти отримують при оперування з сукупностями, які складаються із однорідних чи неоднорідних предметів оточуючого середовища. Сприйняття сукупностей відбувається за допомогою різних аналізаторів: слухового, зорового, тактильного, кін естетичного.

На ранніх етапах оперування з множинами діти не виокремлюють кількісні характеристики множин, а в практичних діях перекладають, обстежують, групують предмети за формою, величиною, кольором. На другому році життя у дитини формується уявлення про однину (один) та множину (багато). Наприклад, дитина може показати яблуко, яблука, вибрати одну іграшку тощо. Вона здатна розрізняти значення слів багато – мало на сукупностях, що відрізняються у два предмети. Оскільки сукупності для дітей цього віку не мають чітких меж, то досить части поняття багато співвідноситься із словом великий, а мало – зі словом маленький. Така підміна значення слів говорить про те, що дитина не здатна диференціювати кількісні характеристики множини та просторові уявлення про неї. Так, на питання „Яких яблук більше?” у завданні на порівняння чисельності двох множин (одна множина – 5 маленьких яблука, інша – 1 велике яблуко) діти досить часто співвідносять слово мало з п’ятьма яблуками, тоді як багато з одним великим яблуком.

Завдання на порівняння множин можуть бути такими:

Яких кружечків більше?

Яких кубиків більше?

На третьому році життя діти розрізняють різні за чисельність множини за допомогою слів один, багато, мало. Вони роблять спроби оперувати з множинами: а) складати множини, починаючи з центру, а потім – докладають предмети зліва, справа; б) свідомо співвідносять слова „один – багато” з множинами у межах п’яти; в) в активному словнику закріплюються слова „більше”, „менше”, „однаково” у випадках порівняння множин накладанням, прикладанням; в) складають множини з „багато” предметів; г) лічити звуки у межах чотирьох та співвідносити множину звуків з множиною предметів. Однак, діти цього віку не помічають змін у множині, коли один елемент з множини непомітно вилучити (забрати один предмет з краю); не чітко сприймають всі елементи множини. Тому у ранньому дошкільному віці доцільно організовувати роботу з множинами таким чином, щоб фіксувати увагу дітей на сукупностях, ілюструвати складання множини, звертати увагу на елементи множини, досліджувати їх властивості та порівнювати чисельність множин за допомогою прийомів накладання чи прикладання, вказуючи на існування зайвих предметів.

Проілюструємо прийоми:

а) накладання

б) прикладання

У дітей раннього дошкільного віку формується не тільки уявлення про „один – багато” щодо кількісних характеристик множини, але і діти вчаться утворювати множини за однією, а потім і за двома ознаками – кольором, формою, величиною, призначенням тощо.

Подамо примірні завдання з множинами для дітей раннього дошкільного віку:

Знайти один, багато предметів навколо себе. (Шафа одна, а столів багато. Вихователь один, а дітей багато).

Назвати, чого мало, а чого багато? (Ляльок мало, а кубиків багато. Машинок мало, а м’ячів багато).

Порівняти контрастні за чисельністю множини предметів (іграшки, фрукти, листочки дерев, зображення предметів тощо).

Покласти перед собою предмети червоного кольору.

Вибери тільки великі предмети.

Чи однаково чашок та блюдець? (Ложок стільки ж, скільки і тарілок. Їх однаково. Або: Ложок менше, ніж тарілок).

У дівчинки одна іграшка, у хлопчика теж одна іграшка. У дівчинки стільки ж іграшок, скільки і у хлопчика. У них однаково іграшок.

Катруся взяла одне яблуко, а у кошику залишилося лежати багато яблук.

На поличці лежать ляльки. Там немає жодного м’яча.

У шафі на поличці лежить один кубик і багато машинок.

Катруся тримає в руках один кубик, а Петрик багато. У Петрика більше кубиків, ніж у Катрусі. У Катрусі менше кубиків, ніж у Петрика. У них кубиків неоднаково.

У Петрика багато кубиків. Він поклав на полицю один кубик. У нього стало менше кубиків. Хлопчик поклав на поличку ще один кубик. Кубиків у хлопчика стало ще менше.

У молодшому дошкільному віці діти проводиться подальша робота з уточнення уявлень про множину та узагальнення знань про операції над множинами: порівняння двох множин (накладанням, прикладанням, на основі взаємно однозначної відповідності); називання ознак предметів множини; перегрупування елементів множини за вказаною ознакою (формою, кольором, величною, просторовим образом, позиційними характеристиками); виконання об’єднання множин, вилучення частини множини та формулювання висновку про те, що частина менше від цілого. Дітям цього віку важко здійснювати просторово-кількісний аналіз множини, а тому формування множини як структурно замкненої єдності слід надати увагу практичним завданням на: визначення спільної ознаки предметів множини; розвиток уявлень про рівність-нерівність двох груп предметів; закріплення м’язо-рухового, слухового та просторового образів множини; вилучення „зайвих” предметів із множини; доповнення множини новими предметами, які мають ті ж ознаки; встановлення відношень між елементами двох множин; виконання просторово-кількісного аналізу множини; вибір еквівалентних множин.

Для дітей молодшого дошкільного віку пропонуються завдання на наочності:

Порівняти дві множини яблучок : зелених та червоних.

Дітям пропонуються набори роздавальної наочності. Одна дитина викладає на верхній поличці набірного полотна зелені яблука, а на нижній інша дитина – червоні яблука таким чином, щоб під кожним зеленим було червоне яблучко. Діти мають зробити висновок про те, яких яблучок більше та прокоментувати свою відповідь.

Наприклад: Зелених яблучок на одне більше, ніж червоних.

Зелених яблучок стільки ж, скільки червоних, та ще одне.

Червоних яблучок менше на одне.

У старшому дошкільному віці діти здатні до роботи з множинами, яка передбачає виокремлення спільних ознак елементів множини; відшукувати родові та видові ознаки сукупностей предметів; встановлювати відношення „ціле – частини” на множинах; вилучати предмети множини доти, доки не залишиться жодного; порівнювати множини предметів з їх зображеннями; відшукувати рівнопотужні множини; об’єднувати множини з видовими ознаками у нову множину з родовою ознакою; групування множин за однією ознакою, а потім – за іншою; розуміти просторовий образ множини (за Г. С. Костюком). Подамо послідовність завдань для формування просторового образу множини:

а) однорідні предмети розташовані лінійно (горизонтально, вертикально)

б) неоднорідні предмети, що мають початок відліку

в) предмети розташовані на площині у будь-якому порядку, але їх (предмети) можна розмістити у лінійному порядку

г) предмети не можна переміщувати, а отже образ множини має формуватися на основі зорового сприймання

д) предмети розташовані по колу, коли дитина має визначити початок відліку для обстеження та лічби.

Така поступова, цілеспрямована робота з формування у дошкільників уявлень про множину дозволяє підготувати дітей до ознайомлення дітей з лічбою, порівнянням чисел та обчислювальною діяльністю.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.026 сек.