Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Міжнародно-правова охорона промислової власності

Охорона об’єктів права промислової власності забезпечується розгалуженою системою міжнародно-правової охорони промислової власності. Так, в систему міжнародно-правової охорони промислової власності входять міжнародно-правові акти та діяльність міжнародних органів і організацій.

Необхідність в міжнародній охороні промислової власності стала очевидна, коли іноземні учасники відмовилися взяти участь в міжнародній виставці винаходів у Відні в 1873 р., з метою попередження можливості викрадення ідей іншими країнами.

В цьому ж році була прийнята Паризька конвенція по охороні промислової власності - перший основний міжнародний договір, направлений на допомогу громадянам однієї країни в отриманні охорони на території інших країн. Сьогодні її учасниками стали більше 140 держав світу, які утворюють Міжнародний союз з охорони промислової власності, метою якого є забезпечення одержання правової охорони громадянами і юридичними особами країн-учасниць Конвенції у зарубіжних країнах.

Серед інших важливих універсальних міжнародних угод, прийнятих у сфері охорони промислової власності, слід назвати Договір про патентну кооперацію, підписаний 19 червня 1970 року у Вашингтоні, Мадридську конвенцію про міжнародну реєстрацію фабричних і товарних знаків від 14 квітня 1891 року, в якій на даний час беруть участь біля 50 держав світу(СРСР ратифікував її в 1976 році).

В 1973 році була підписана нова міжнародна угода в цій сфері – Віденський договір про реєстрацію товарних знаків.

Важливими є Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків, Лісабонська угода про охорону місць походження та їх міжнародної реєстрації та інші акти.

Так, на думку Богуславського М.М., договори в сфері міжнародно-правової охорони промислової власності поділяються на три великі групи.

Перша група договорів створює міжнародну систему охорони, тобто це договори, які є джерелами юридичної охорони, узгодженої між державами на міжнародному рівні. Наприклад, три договори у сфері промислової власності: Паризька конвенція, Мадридська угода про прийняття неправдивих або вводячи в оману розпоряджень щодо походження на товар і Лісабонська угода про охорону найменувань місць походження і їх міжнародної реєстрації, Берлінська конвенція та інші.

До другої категорії відносяться договори, метою яких є практичне забезпечення міжнародної охорони. Сюди можна віднести шість договорів у сфері промислової власності і договір про патентну кооперацію (РСТ), який забезпечує надання міжнародних заявок на патенти, Мадридську угоду про міжнародну реєстрацію знаків, Лісабонську угоду яка вже була згадана вище (вона відноситься як до першої так і до другої категорії), Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для патентної процедури і Гаазьку угоду про міжнародне депонування промислових зразків.

Третя група включає договори, які створюють класифікаційну систему, а також процедури для їх удосконалення і постійного оновлення. До цієї категорії відносяться чотири договори. Це Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію товарів, Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків, Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків і Локарнська угода про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків.

Ключовою організаційною структурою у сфері інтелектуальної власності є Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ).

До системи міжнародно-правових органів і організацій відносяться ті структури, які забезпечують охорону та захист прав промислової власності. Це Європейська патентна організація (ЄПО), Євразійська патентна організація (ЄАПО), Африканська організація інтелектуальної власності (ОАРІ), Африканська регіональна організація промислової власності (АРОПВ).

Європейська патентна організація заснована 1973 року заснована відповідно до підписання в Мюнхені Конвенції про видачу європейських патентів (Європейська патентна конвенція).

Метою Європейської патентної конвенції є спрощення діловодства з патентних заявок у країнах Європи (тобто замість кількох патентних заявок, різними мовами і подачі до патентних відомств різних країн, з’явилась можливість подати одну заявку однією мовою до одного патентного відомства – Європейського з метою отримання патентів у європейських країнах.

12 березня 1993 року 9-ма країнами СНД було підписано Угоду про заходи щодо охорони промислової власності і про створення Міждержавної ради (МДР) з охорони промислової власності. Потім, як наслідок, було підписано Євразійську патентну конвенцію у вересені 1994 року, відповідно до якої засновано Євразійську патентну організацію, що виконує адміністративні функції, пов’язані з діяльністю цієї організації і видачею євразійських патентів на винаходи.

З 1996 року функціонує створене в рамках ЄС Товариство товарних знаків (СТМ), метою якого є гармонізація національних законів країн ЄС з питань охорони знаків для товарів і послуг з метою встановлення правил для спрощення і полегшення процедури міжнародної реєстрації знаків для країн-учасниць.

Відповідно до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» будь-яка особа має право запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах. До подання заявки на одержання охоронного документа на винахід (корисну модель) в Відомство іноземної держави, заявник зобов'язаний подати заявку до Державного підприємства "Український інститут промислової власності". Одночасно йому необхідно повідомити Державний департамент інтелектуальної власності України про наміри здійснити таке патентування.

Основним нормативним документом, що визначає порядок подання повідомлення до Держдепартаменту про наміри здійснити патентування в іноземних державах, є "Інструкція про розгляд заявки про наміри здійснити патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах", що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 червня 1995 р. за № 163/700.

Для цього до Держдепартаменту надсилається заявка, у якої зазначаються: заявник в Україні; держави патентування; процедура патентування; заявник в іноземних державах; мета патентування; наявність документа про передачу права на патентування винаходу (корисної моделі) в іноземних державах.

До заявки додаються: матеріали заявки на винахід (корисну модель) в обсязі, поданому до Укрпатенту; документ, який засвідчує подання заявки на винахід (корисну модель) до Укрпатенту (розписка про прийняття заявки, рішення про встановлення дати подання заявки, повідомлення про можливість проведення експертизи по суті); експертний висновок про можливість опублікування матеріалів щодо винаходу (корисної моделі) у пресі та інших засобах масової інформації згідно з Положенням про порядок підготовки матеріалів, призначених для відкритого опублікування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року № 419; документ, що засвідчує повноваження довіреної особи чи правонаступництво.

У разі відсутності заборони протягом трьох місяців від дати надходження цього повідомлення до Держдепартаменту заявку на одержання патенту на винахід (корисну модель) може бути подано в орган іноземної держави. В необхідних випадках Держдепартамент може дозволити запатентувати винахід (корисну модель) в іноземних державах раніше зазначеного строку.

Якщо національний заявник подасть заявку на видачу патенту на винахід (корисну модель) до Відомства іноземної держави без отримання дозволу на це Держдепартаменту, то патент України на той самий винахід (корисну модель) може бути визнано у судовому порядку недійсним.

Отже, загалом Україна є активним учасником міжнародно-правової охорони промислової власності.

Питання для обговорення:

1. Визначте об’єкти права промислової власності.

2. Розкрити статус суб’єктів промислової власності.

3.Проаналізуйте структуру права промислової власності.

4. Охарактеризуйте правову природу нетрадиційних об’єктів права промислової власності.

5.Охарактеризуйте особливості майнових і немайнових прав на об’єкти патентного права.

Вирішіть тестові завдання:

1. Виберіть вірну відповідь. До структури інституту права промислової власності відносяться:

а) об’єкти патентного права;

б) об’єкти суміжних прав;

в) об’єкти права інтелектуальної власності;

г) об’єкти авторського права.

2. Виберіть вірну відповідь. До суб’єктів права промислової власності відносяться:

а) виконавці;

в) автори компютерних програм;

б) винахідники;

г) автори літературних творів.

3. Виберіть вірну відповідь. Всесвітня Організація інтелектуальної власності є:

а) спеціалізованим закладом ООН;

б) спеціалізованим міжнародним структурним підрозділом;

в) структурним підрозділом Ради Європи;

г) самостійним структуриним підрозділом.

4. Виберіть вірну відповідь. Майнові та особисті немайнові відносини, які виникли у зв’язку зі створенням та використанням винаходів, корисних моделей та промислових зразків регулюються чинним:

а) Цивільним процесуальним кодексом України;

б) Господарським процесуальним кодексом України;

в) Цивільним кодексом України;

г) Господарським кодексом України.

5. Виберіть вірну відповідь. Строк дії виключного права на винахід обчислюється з дня подачі заявки на видачу патенту та складає:

а) 5 років; б) 10 років;

в) 15 років; г) 20 років.

6. Виберіть вірну відповідь. Строк дії виключного права на промисловий зразок обчислюється з дня подачі заявки на видачу патенту та складає:

а) 5 років; б) 10 років;

в) 15 років; г) 20 років.

7. Виберіть вірну відповідь. Після спливу строку дії виключного права, яке було засвідчено патентом, винахід, корисна модель, промисловий зразок можуть бути використані будь-якою особою:

а) без ніякого дозволу, але з виплатою винагороди;

б) без ніякого дозволу та без виплати винагороди;

в) з дозволу патентовласника та без виплати винагороди;

г) з дозволу патентовласника та з виплатою винагороди.

8. Виберіть вірну відповідь. Право визнаватися автором винаходу, корисної моделі, промислового зразку (право авторства) охороняється на протязі:

а) 20 років; в) 70 років;

б) 50 років; г) безстроково.

9. Виберіть вірну відповідь. До корисних моделей відносяться:

а) застосування речовини за новим призначенням;

б) конструктивне виконання засобів виробництва та предметів споживання;

в) штам культури клітин рослин або тварин;

г) спосіб, речовина.

10. Виберіть вірну відповідь. До об’єктів промислового зразка відносяться:

а) об’єкт промислової споруди;

б) об’єкт нестійкої форми з рідких або газоподібних речовин;

в) художньо-конструкторське рішення виробу, яке визначає його зовнішній вигляд;

г) рішення, яке обумовлене виключно технічною функцією виробу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.