Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Правова охорона результатів селекції, топографій інтегральних мікросхем та наукових відкриттів

Окремої уваги в системі об’єктів права інтелектуальної власності заслуговують результати селекції.

Селекція розробляє способи впливу на рослини і тварини з ціллю змінних спадкових якостей в потрійному для людини направленні. Вона являється одною із форм еволюції рослинного і тваринного світу, яка підкоряється тим же законам, що і еволюція видів в природі, але природній відбір тут частково замінений штучним відбором. З розвитком промислової і наукової селекції значно виросла продуктивність рослин і тварин. Сорт рослин і порода тварин стали засобами сільськогосподарського виробництва, важливими фактора-ми інтенсифікації рослинництва і тваринництва. Починаючи виведення рослин і розведення тварин, людина стала відбирати і розмножувати найбільш продуктивні сорти, що сприяло їх покращенню.

Завданням селекції є виведення нових і кращих існуючих сортів рослин, порід тварин і мікроорганізмів шляхом штучного мутагенезу і відбору, гібридизації, генної і клітинної інженерії.

В селекції рослин виділяється декілька напрямків. Селекція на врожайність, яка являється головним критерієм сорту, продовжує бути основним напрямком селекції. Все більшого значення набуває селекція на якість: високий вміст потрібних речовин (крохмалю в картоплі, білка в пшениці), більш низький вміст негативних складових (білка в пивоварному ячмені, азотистих речовин в цукрових буряках). Ведеться також селекція на вміст в білках зернових культур незамінних амінокислот, на хімічний склад масла.

У тваринництві ведеться селекція на продуктивність і якість продукції (жирномолочність, білковість і амінокислотний склад молока, довжина і товщина шерсті, великих яєць), плодовитість (особливо в овець і свиней), забарвлення шкір, пристосованість до місцевих умов.

Правова охорона селекційний досягнень здійснюється Законом України від 17 січня 2002 року “Про охорону прав на сорти рослин» в редакції і Законом України від 21 грудня 1999 року ”Про племінне тваринництво” та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Об’єктом права на сорт є селекційне досягнення в рослинництві, одержане штучним шляхом або шляхом відбору, і так, що має одну або кілька господарських ознак, які відрізняють його від існуючих сортів рослин. Виведення нового сорту будь-якої культурної рослин потребує значних затрат, наполегливих пошуків, тривалого часу і великих зусиль. Відповідно до Закону України «Про охорону прав на сорти рослин», сорт – це окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів, яка, незалежно від того, задовольняє вона повністю або ні умови надання правової охорони: може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності даного генотипу або комбінації генотипів; може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак; може розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту.

Назва сорту включає родове чи видове позначення і власну назву. Власна назва може бути представлена будь-яким словом, комбінацією слів, комбінацією слів і цифр або комбінацією літер і цифр. Назва сорту не повинна суперечити принципам гуманності і моралі; складатися тільки із цифр, за винятком випадків, коли це відповідає уставленій практиці найменування сортів, чи складатися виключно із знаків чи зазначень, які вказують на вид, групу стиглості, якість, призначення, цінність, походження або технологію вирощування; вводити в оману або давати хибне уявлення щодо характеристик, цінності, географічного походження сорту, а також про автора сорту чи іншу заінтересовану особу; бути тотожною чи настільки подібною, що її можна сплутати, щодо назви сорту права на який набуті в Україні чи іншій державі.

Сорт повинен пропонуватися в Україні та в іншій державі під однією і тією ж назвою. Сорт вважається придатним для поширення в Україні, якщо від придатний для правової охорони, може бути використаний для задоволення суспільства, не заборонений для поширення з підстав загрози життю і здоров’ю людей, нанесення шкоди тваринному і рослинному світу, збереження довкілля.

Об'єктами племінної справи у тваринництві є велика рогата худоба, свині, вівці, кози, коні, птиця, риба, бджоли, шовкопряди, хутрові звірі, яких розводять з метою одержання від них певної продукції.

Суб'єктами племінної справи у тваринництві є власники племінних (генетичних) ресурсів; підприємства (об'єднання) з племінної справи, селекційні, селекційно-технологічні та селекційно-гібридні центри, іподроми, станції оцінки племінних тварин; підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, та фізичні особи, які надають відповідні послуги та беруть участь у створенні та використанні племінних (генетичних) ресурсів; власники неплемінних тварин - споживачі племінних (генетичних) ресурсів та замовники послуг з племінної справи у тваринництві.

Суб'єкти племінної справи у тваринництві мають право виконувати певні функції з племінної справи у тваринництві за умови отримання дозволу на їх виконання та використовувати племінні (генетичні) ресурси, що їм належать, на виконання загальнодержавних програм селекції.

Суб’єктом правовідносин, що виникають у процесі створення і використання сорту рослин, може бути будь-яка фізична і юридична особа. Суб’єктами прав на сорт рослин чи породу тварин можуть бути спадкоємці та інші правонаступники автора сорту, а також держава.

Іноземні громадяни та юридичні особи можуть бути суб’єктами прав на сорти рослин в Україні за принципом взаємності.

Суб’єктом права на сорт рослин може бути особа без громадянства, якщо вона постійно проживає в Україні.

Автором сорту визнається громадянин, творчою працею якого створено чи виявлено, виведено, поліпшено сорт. Якщо сорт створено спільною творчою працею кількох осіб, усі вони визнаються співавторами виведеного нового сорту. Проте, не вважаються співавторами ті особи, які не внесли особистого творчого вкладу у створення сорту. Особи, які надавали автору (співавторам) лише технічну допомогу, матеріально чи організаційно сприяли виведенню сорту, оформленню матеріалів для одержання права на сорт, не визнаються співавторами. Якщо кілька осіб вивели сорт незалежно одна від одної, то право на одержання патенту на сорт належить тій особі, чия заявка надійшла раніше до відповідного структури України. Право на одержання патенту може мати, будь-яка особа, якій автор передав своє право на одержання патенту.

Автор сорту може вказати про це безпосередньо в заявці або в окремій заяві, але за умови, що заява про це надійшла до Держсортслужби до прийняття рішення про видачу патенту.

До органів, які забезпечують правове регулювання в системі правовідносин по правовій охороні результатів селекції відносяться наступні: державна служба з охорони прав на сорти рослин (Держсортслужба), яка є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінагрополітики і йому підпорядковується.

Держсортслужба і підпорядковані їй Український інститут експертизи сортів рослин, інспекції з охорони прав на сорти рослин, державні сортодослідні станції, лабораторії та інші заклади експертизи, підприємства складають державну систему охорони прав на сорти рослин.

Державний контроль у галузі племінної справи у тваринництві здійснюється Головдержплемінспекцією, державними племінними інспекціями Автономної Республіки Крим, областей та районів, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Спори, що виникають між суб'єктами племінної справи у тваринництві, розглядаються у встановленому законом порядку.

Права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять: особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією; майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом; майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією.

Так, майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідченими патентом є: право на використання сорту рослин, породи тварин, придатних для поширення в Україні; виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин; виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законодавством.

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин належать володільцю патенту, якщо інше не встановлено договором чи законодавством.

Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин спливає через тридцять років, а щодо дерев та винограду - через тридцять п'ять років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав.

Іншим нетрадиційним об’єктом права інтелектуальної власності є топографії інтегральних мікросхем.

Інтегральна мікросхема (далі - IMC) - мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи і з'єднання якого неподільно сформовані в об'ємі і (або) на поверхні матеріалу, що становить основу такого виробу, незалежно від способу його виготовлення.

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» топографія інтегральної мікросхеми це - зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з’єднань між ними (ст. 1 Закону).

У ст. 471 ЦК України зазначено, що компонування інтегральної мікросхеми вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо воно є оригінальним.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми є автор компонування інтегральної мікросхеми та інші особи, які набули прав на компонування інтегральної мікросхеми за договором чи законом. Щодо виникнення суб’єктивних прав на топографію ІМС, то проблема полягає у тому, що початок їх виникнення чітко не визначений.

Суб’єктивні права на топографію ІМС набувають чинності від дати внесення відомостей про топографію ІМС до Державного реєстру України (п. 1 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем»).

Особа, яка бажає зареєструвати топографію IMC і має на це право (заявник), подає заявку на її реєстрацію до Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (Укрпатент), який здійснює приймання, розгляд та проведення експертизи заявок.

Заявка - це сукупність документів, необхідних для реєстрації топографії IMC та видачі свідоцтва. Заявка повинна задовольняти вимогу єдиності - стосуватися тільки однієї топографії IMC.

Заявка на реєстрацію складається українською мовою і повинна містити: заяву про реєстрацію топографії IMC з зазначенням заявника (заявників) та його (їх) адресу, а також автора (авторів). Якщо заявників два і більше, то у заяві може бути зазначено, на адресу котрого з них належить надсилати свідоцтво; матеріали, що ідентифікують топографію IMC.

До заявки додають документ, що підтверджує сплату збору за реєстрацію топографії IMC. Таким документом є копія платіжного доручення на перерахування збору з відміткою установи банку або квитанція (форма №042005).

З метою ідентифікації топографії IMC, яка не використовувалася до дати подання заявки на реєстрацію, матеріали заявки повинні містити один примірник повного комплекту матеріалів, які сприймаються візуально і відображають кожний шар топографії (фотошаблони, збірне топографічне креслення, фотографії кожного шару топографії, зафіксовані в ІМС) та реферат; з метою ідентифікації топографії IMC, яка використовувалася до дати подання заявки на реєстрацію, разом із заявкою подаються додатково до зазначених вище документів, зразки IMC, що включають дану топографію, в такому вигляді, в якому її введено в обіг, у кількості чотирьох штук, а реферат повинен додатково містити відомості про дату першого використання й основні технічні характеристики зразка ІМС; заявка на реєстрацію топографії ІМС, яка використовувалася до дати подання заявки на реєстрацію, повинна також містити документ, який підтверджує дату першого використання топографії ІМС; конфіденційна інформація про який-небудь шар топографії ІМС може бути включена до складу матеріалів, що ідентифікують топографію IMC, у закодованій формі, і, відповідно, даний шар може бути вилучений з матеріалів, що сприймаються візуально.

Після встановлення дати подання заявки та за наявності документа про сплату державного мита за реєстрацію топографії ІМС Украпатент в тримісячний строк проводить експертизу заявки за формальними ознаками. Якщо встановлено, що матеріали заявки та документ про сплату державного мита за реєстрацію топографії ІМС відповідають встановленим вимогам, то Державного департаменту інтелектуальної власності приймає рішення про реєстрацію заявленої топографії ІМС. Після прийняття рішення про реєстрацію заявленої топографії IMC Держдепартамент вносить відповідний запис до Реєстру. Реєстрація топографії IMC здійснюється під відповідаль-ність заявника за її охороноздатність. Державний департамент інтелектуальної власності публікує відомості про реєстрацію топографії IMC у офіційному бюлетені. У місячний строк після реєстрації топографії IMC Держдепартамент видає заявнику свідоцтво, яке відповідно до п. 3 ст. 4 ЗаконуУкраїни «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» є чинне протягом десяти років від дати подання заявки до Державного департаменту інтелектуальної власності.

Майновими правами інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми є:

право на використання компонування інтегральної мікросхеми;

виключне право дозволяти використання компонування інтегральної мікросхеми;

виключне право перешкоджати неправомірному використанню компонування інтегральної мікросхеми, в тому числі забороняти таке використання;

інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми належать володільцю відповідного свідоцтва, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Чинність майнових прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених законодавством. У разі припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми воно може вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою, за винятком випадків, які встановлені законом.

Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на його використання, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Будь-яка особа, яка до дати подання заявки на компонування інтегральної мікросхеми або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала компонування інтегральної мікросхеми в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача). Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано компонування інтегральної мікросхеми або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.

Найменшого правового регулювання серед об’єктів права інтелектуальної власності зазнав такий об’єкт як наукові відкриття. Варто зазначити, що відкриття як об’єкт правової охорони було визнано Всесвітньою організацією інтелектуальної власності за наполяганням колишнього СРСР. Хоча відкриття не надає його авторам виключного майнового права, проте воно є значним надбанням всього людства. Відкриття - це вище досягнення науки і воно, безперечно, є результатом інтелектуальної діяльності.

В ст. 457 ЦК України сказано, що наукове відкриття - це встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.

В ст. 458 ЦК України зазначено, що автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву. Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому чинним законодавством.

З огляду на величезне значення наукових відкриттів для розвитку культури, науки і техніки, у кінці 19 століття світове співтовариство стало задумуватися про доцільності спеціальної охорони наукових відкриттів. Уперше це питання був сформульований на Лондонському конгресі Міжнародної літературної і художньої асоціації в 1879р. З тих пір приблизно раз у десятиліття в мирний довоєнний час це питання обговорювався на конгресах цієї асоціації. Але тільки в другій половині 20 століття в березні 1978 року країнами-учасницями Всесвітньої організації інтелектуа-льної власності (ВОІВ) був прийнятий Женевський договір про міжнародний реєстрації наукових відкриттів. Цей Договір припускав закріплення авторства і пріоритету відкриття, а також інформування світовий громадськості. Однак він так і не набрав сили.

Міжнародна охорона наукових відкриттів не відбулася, незважаючи на те, що вже існував подібний національний досвід у країнах, так називаного в ті часи, соціалістичного табору: СРСР — з 1947 року, ЧССР (Чехословакія) — з 1957 року, НРБ (Болгарія) — з 1961 року, МНР (Монголія) — с 1970 року й у Республіці Куба — з 1983 року.

Перше відкриття в СРСР було зареєстровано 26 червня 1957 року з пріоритетом від 15 березня 1947 року. За наступних 35 років у СРСР зареєстровані близько 400 відкриттів, при цьому кількість заявок на відкриття перевищило 12 тисяч. Очевидно, що добір був дуже строгий.

На жаль, з розпадом соціалістичного табору спеціальна охорона відкриттів у світі припинила своє існування. У 21 столітті відкриття знову, як і в 19 столітті, охороняються лише в рамках авторського права, як науково-літературні твори, що не забезпечує правової охорони сутності відкриття і його пріоритету.

В свій час визначення відкриття було дане в «Положенні про відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції», що затверджене РМ СРСР № 584 від 21 серпня 1973 року, яке практично повторене у ст.457 ЦКУ: «Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання».

Відкриттями в рамках даного Положення не визнаються географічні, археологічні, палеонтологічні відкриття, а також відкриття родовищ корисних копалин і відкриття в області суспільних наук.

З визначення відкриття випливають критерії його охороноздатності: відкриття повинне бути науковим положенням, обґрунтованим теоретично і, як правило, підтвердженим експериментально (у зв’язку з чим між датами пріоритету і реєстрації відкриття проходить іноді не одне десятиліття); відкриття повинне мати своїм об’єктом закономірність, властивість або явище матеріального світу; відкриття повинне бути новим, тобто раніше не відомим у світі науковим положенням; відкриття повинне вносити корінні зміни в рівень пізнання (що і доводиться десятиліттями).

Питання для обговорення:

1. Охарактеризуйте порядок оформлення прав на об’єкти промислової власності?

2. Визначте строки чинності майнових прав по окремим групам об’єктів інтелектуальної власності?

3. Дайте правову характеристику суб’єктам патентного права?

4. Проаналізуйте порядок патентування об’єктів патентного права, а саме винаходів, корисних моделей та промислових зразків?

5. Проаналізуйте зміст майнових та немайнових прав суб'єктів права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки?

Вирішіть тестові завдання:

1. Виберіть вірну відповідь. Компонування інтегральної мікросхеми вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо воно є:

а) новим; б) оригінальним;

в) промислово придатним; г) корисним.

2. Виберіть невірну відповідь. До особистих немайнових прав автора раціоналізаторської пропозиції належать:

а) право на винагороду;

б) право на псевдонім;

в) право на назву раціоналізаторської пропозиції;

г) право надавати назву раціоналізаторській пропозиції

3. Суб'єктами права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію є:

а) автор;

б) роботодавець;

в) юридична особа, якій ця пропозиція подана;

г) керівник підприємства.

4. Автор наукового відкриття має право:

а) надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву;

б) на майнову винагороду;

в) отримати відповідний диплом;

г) виключне право на використання.

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин засвідчується:

а) ліцензією;

б) свідоцтвом;

в) патентом;

г) немає правильної відповіді.

Строки чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин спливає через:

а) 10 років;

б) 20 років;

в) 30 років;

г) 40 років.

7. Встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання-це:

а) раціоналізаторська пропозиція; в) сорти рослин;

б) наукове відкриття; г) породи тварин.

8. Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю:

а) своє ім'я;

б) спеціальну назву;

в) національні символи;

г) вірні відповіді а) і б).

9. Право на наукове відкриття засвідчується:

а) ліцензією;

б) свідоцтвом;

в) патентом;

г) дипломом.

10. Що відноситься до об’єктів пород тварин:

а) клони;

б) штампи мікроорганізмів;

в) рогата худоба;

г) свині.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.