Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Типовий опис темно-сірих лісових ґрунтів, на яких зростають широколистяні ліси в околицях Полтави

Індекс Глибина (см) Опис горизонтів
Ао 0-1 Лісова підстилка слабо виражена, складається із залишків трав’янистої і деревної рослинності
А1 1-37 Темно-сірий, грудочкувато-зернистий, ущільнений, важкосуглинистий, густо пронизаний коренями рослин і переритий дощовими червами, із білесуватою присипкою SiO2, перехід до наступного горизонту ясний (чітко виражений)
А1А2 38-68 Темно-сіро-бурий, грудочкувато-горіхуватий, до низу – горіхуватий, щільний, легко-суглинистий, із коренями рослин, рідкими червоточинами, присипкою SiO2, перехід ясний
Ва 69-80 Бурий, із білесими нальотами кремнезему, крупно-горіхуватий, щільний, перехід поступовий
В 81-90 Бурий, призматичний, грані покриті червоно-бурим лакуванням, щільний, перехід поступовий
ВС 90-104 Червонувато-бурий, призматично-грудочкуватий, ущільнений, перехід ясний
Св 105-120 Палево-бурий, грудочкуватий, слабо ущільнений, перехід різкий
Ск 121-150 Буро-палевий лесоподібний суглинок, карбонати у вигляді псевдоміцелію, рідше – прожилків

Глибина залягання карбонатів ≈130 см (суцільна). Реакція ґрунту слабо кисла. Профіль незмитий.

Назва різновидності ґрунту: “Темно-сірий лісовий важкосуглинистий незмитий на лесовидних суглинках”.

Дерново-підзолисті ґрунти поширені на борових (перших надзаплавних) терасах річок лісостепу. Гумусово-акумулятивний горизонт А1 слабопотужний. Нижче розташований елювіальний (підзолистий горизонт А2 світло-сірого кольору, а ще нижче – ілювіальний червоно-бурий горизонт В. Під впливом кислот, що утворились при розпаді органіки, мінерали-алюмосилікати руйнуються. Сполуки кремнію залишаються в верхньому горизонті А2 , а заліза та алюмінію вимиваються в горизонт В. Колір цих сполук і зумовлює забарвлення горизонтів. За ступінню прояву підзолистого процесу виділяють дерново-слабопідзолисті (на глинисто-піщаних породах) ґрунти з нечітким профілем, та середньопідзолисті (на супісках) з більш чітким профілем:

А0=2...5см; А1=5...20см; А2=20...30см; А2 В=30...50см; В > 50см.

БЛАНК ОПИСУ ГЕОБОТАНІЧНОЇ ДІЛЯНКИ (ФІТОЦЕНОЗУ ЛІСУ)

Тип лісорослинних умов________________________________________ Формула деревостану__________________________

Тип лісу (за Д.В. Воробйовим):_____________________________________________________________________________

Деревостан: світлова повнота _____________________бали

№п/п Назви деревних порід Ярус Висота в м Діаметр в см Клас бонітету
         
         
         
         
         
           

Особливості росту деревостану_______________________________________________________________________________

Підлісок. Підріст: зімкнутість __________________________ бали

№ п/п Назви деревних порід Рясність Висота в м Життєвість Розподіл
         
         
         
         
         
         

Чагарники, : зімкнутість ________________ бали

         
         
         
         
         

Чагарнички: проективне покриття _________________ %

         
         
         

 

Трав’яний покрив: проективне покриття ____________%

№ п/п   Назви видів рослин Рясність Розподіл Життєз-датність Фенофаза Ярус і його висота в см
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
             

Середня висота травостою ___________ см

Мохово-лишайниковий покрив: проективне покриття _________ %

№п/п Назви рослин Рясність Розподіл Проективне покриття
       
       

Загальна задернованість _________ _______ Товщина дернини _________ см

Антропогенне втручання: ___________________________________________________________________________________________

Назва фітоценозу:_________________________________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________


МЕТОДИКА ЗАПОВНЕННЯ БЛАНКУ ОПИСУ БІОГЕОЦЕНОЗУ ЛІСУ

Тип лісорослинних умов(А0, В1 і т.д.)характеризує залежність формування рослинності лісу від основних особливостей екотопу: гігротопу (забезпеченості ґрунтовою вологою) і трофотопу (забезпеченості мінеральними речовинами):

Трофотоп Гігротоп А – бори (бідні місцезростання) В – субори (відносно бідні) С – сугрудки (відносно багаті) D – грудові (багаті місцезростання)
0 – дуже сухі А0 В0 С0 Д0
1 – сухі А1 В1 С1 Д1
2 – свіжі А2 В2 С2 Д2
3 – вологі А3 В3 С3 Д3
4 – сирі А4 В4 С4 Д4
5 – мокрі А5 В5 С5 Д5

Т р о ф о т о п и (місцезростання за багатством ґрунту):

Борові місцезростання (А) формуються на пісках, щебені, скелях, торфі, − бідних на елементи мінерального живлення субстратах. Характерний вид деревних рослин цих місцезростань – сосна. Під борами переважно сформувалися дернові борові ґрунти.

Суборові місцезростання (В) формуються на відносно бідних субстратах (супісках, піщано-глинистих відкладах). Для деревного ярусу характерні два під’яруси – вищий, в якому домінує сосна, і нижчий – з домінуванням широколистяних дерев (дуба і його супутників). Під суборами (мішаними лісами), як правило, сформувалися дерново-підзолисті ґрунти.

Сугрудкові місцезростання (С) відносно багаті на елементи мінерального живлення (їх прикладом можуть бути легкі суглинки). У лісах на цих трофотопах зростають широколистяні ліси з домішкою сосни, або без неї (наприклад, на змитих ґрунтах різних схилів ).

Грудові місцезростання (D) – найбагатші елементами мінерального живлення. На них зростають широколистяні ліси з багатим підліском і трав’янистим покривом.

Г і г р о т о п и (визначаються за зволоженням ґрунту й характером рослинності):

Дуже сухі гігротопи (0) характерні для ґрунтів легкого механічного складу. Вони пилять, удень нагріваються, на них зростає сухе розріджене ксерофітне різнотрав’я.

Сухі гігротопи (1) характерні для ґрунтів, які при дотику не холодять руку; на них зростає ксерофітне різнотрав’я й злаки.

Свіжі гігротопи (2) – ґрунт не пилить, трохи охолоджує руку; рослини – мезоксерофіти.

Вологі гігротопи (3) – ґрунтів нормального зволоження (при дотикові до ґрунтового профілю на руку налипають окремі структурні агрегати; ґрунт ущільнюється в грудочки; рослини – мезофіти.

Сирі гігротопи (4) – місця надлишкового зволоження, коли при здавлюванні грудочки ґрунту виділяються крапельки води. Рослини – мезогігрофіти.

Мокрі гігротопи (5) ті, з яких при копанні ґрунтового профілю зі стінок просочується вода. На них зростають рослини-гігрофіти.

 

Формула деревостану записується в балах: за 10 балів приймається загальна кількість дерев на досліджуваній площадці (S = 400 м2). Наприклад, на площадці виявлено 42 екземпляри дуба (64%), 18 дерев граба (27%), 5 дерев ясеня (7,5%), 1 черешня (1,5%). Таким чином, на ділянці зростають 66 дерев (100%, які приймаємо за 10 балів; тоді 1 бал ≈ 10%). Якщо частка виду дерев менше 1 бала (5-9,5%), то у формулі ставиться значок (<), а якщо менше 5% то (+).

Отже, формулу деревостану в даному випадку записують як: 6Д3Г<1Яс+1Ч.

Тип лісу– словесна назва лісу за переважанням екологічної групи дерев домінуючого (І-го) ярусу та характеру екотопу.

Перший варіант назви типу лісу з формулою деревостану 6Д3Г<1Яс+1Ч: ліс грабово-дубовий свіжого груду (D2); другий варіант назви типу лісу ─ діброва грабова свіжа (D2). Інші приклади: ліс сосновий сухий (бір сухий); ліс дубово-сосновий свіжий (субір свіжий).

Світлова повнота деревостану (ступінь зімкнутості крон) визначається в десятих долях бала шляхом проведення окомірної оцінки. Якщо в лісі неба не видно із-за крон, то його світлова повнота становить 1 бал; якщо крони закривають 1/3 неба, то світлова повнота – 0,3.

Опис деревостану. У таблиці послідовно записують назви видів дерев (від більш поширених – до найменш поширених) та їх характеристики. Спочатку на геоботанічній площадці площею 400 м2 (20 x 20м; 10 x 40м; 16 x 25м) описуються дерева І-го, потім ІІ-го й ІІІ-го ярусів.

Висота деревостану визначається по типовому (середньому) дереву даного виду. Для цього рекомендується відміряти відстань від кореневої шийки дерева на тому ж рівні (10, 15, 20, 25 м), та за допомогою екліметра визначити кут від місця виміру до вершини дерева, визначити за формулою або таблицями його висоту + додати зріст вимірювача.

Діаметр теж визначається по модельному дереву за допомогою сантиметрової стрічки, на висоті 1,30 м від кореневої шийки.

Вік дерева визначається за можливістю – по спилові або за даних лісотаксації, які є у лісових господарствах.

Клас бонітету визначається в залежності від віку (в роках) і висоти модельного дерева (за таблицею).

Особливості росту деревостану – це коротка характеристика його крони, висоти дерева, сучкуватості, форми й стану стовбура, наявності захворювань чи їх слідів.

 


Тема 3. ДОСЛІДЖЕННЯ СТЕПОВОГО БІОГЕОЦЕНОЗУ




Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.