Якісні та кількісні методи дослідження.

Якісні (м'які) методидають змогу виявити приховані, суб'єктивні думки, настрої, що становлять життєвий світ людини, з наступною їхньою інтерпретацією.

Якісні методи ефективні там, де потрібно виявити суб'єктивні механізми діяльності індивідів як виконавців соціальних ролей. Увага науковців до м'яких методів (якісної соціології) зросла у другій половині XX ст., що відповідає постпозитивістській традиції, а також основним напрямам гуманістичної соціології. У класичному варіанті м'які методи чи не вперше були використані у відомій праці Ч. Томаса та Ф. Знанецького "Польський селянин у Європі та Америці", де аналізувалися особисті документи індивідів (листи, біографії, інтерв'ю, газетні матеріали, дані агенцій із міграції тощо). Виділяють низку м'яких методів.

Метод ствольної біографії (біографічний метод) - вільне відтворення індивідом перебігу власного життя через призму суспільних подій.

Метод фокус-груп - спланована дискусія, котру веде модератор ("соціолог-якісник") у спеціально відібраній групі незнайомих людей навколо обраної теми (фокусування на певній проблемі) з метою збору думок і пошуку консенсусу щодо певного питання. Цей метод широко застосовується в маркетингових дослідженнях.

Відкриті групові дискусії - якісна методика, спрямована на усвідомлення проблем певних спільностей і пошуку шляхів їхнього вирішення. Такими спільностями можуть бути сільський схід, сусідська община, територіальні об'єднання тощо.

Нарративне інтерв'ю (narrativ - розповідь) - вільна розповідь про життя оповідача без втручання модератора.

До якісних методів належать також традиційний аналіз документів, вільне (нестандартизоване інтерв'ю тощо).

Слабке місце цього типу методів, суб'єктивність, розглядається як позитив, як один із чинників досягнення мети дослідника- повніше зрозуміти соціальне явище, що підлягає вивченню.

Жорсткі (кількісні)методиспрямовані на безпосередню реєстрацію фактів і передбачають суворі прийоми їхньої обробки. Результатом такої обробки є знання в числовій формі. Такі методи подають певне уявлення про явище, наголошуючи на його кількісних характеристиках, але власне явище не розкривають і не пояснюють приховані, латентні, механізми, суб'єктивні смисли, значення, що привели до його появи.

Кількісні методи соціологічних досліджень базуються на опитуваннях певної кількості респондентів і дозволяють отримати числові значення, що досліджуються.

Кількісні дослідження отримали свою назву через націленість на отримання кількісної інформації про велике число об’єктів дослідження. Такі дослідження призначені для вивчення об'єктивних, кількісно вимірюваних характеристик поведінки людей, вони застосовуються тоді, коли необхідні точні, статистично надійні дані.

Кількісні методи дослідження є найбільш вживаними, оскільки їх використання дає змогу розповсюджувати результати дослідження на всю сукупність і говорити узагальнено про населення країни чи певного регіону, внаслідок охоплення багатьох респондентів.

В основі методик кількісних досліджень завжди лежать строгі статистичні моделі, використовуюються великі вибірки, що дозволяє вияснити кількісні (числові) значення досліджуваних показників. До вибірки в кількісних дослідженнях висуваються жосткі вимоги, які базуються на теорії вірогідності і математичної статистики.

Кількісні методи рекомендується проводити:

· Для визначення частоти і об’єму споживання товару

· Для порівняння відносної ефективності готових концепцій

· Для виявлення джерела отримання інформації

· Для опитувань громадської думки

Методи кількісних досліджень:

Анкетування, Особисті інтерв’ю, Телефонні інтерв’ю

4.Особливості використання якісних методів в соціології.

Якісні методи - це методи, які базуються на теоретичних ресурсах соціології, індивідуальному досвіді, спостереженнях, аналізі особистих та офіційних документів і т.д.; вони спираються на розуміння, пояснення та інтерпретацію емпіричних даних і є джерелом формування гіпотез і продуктивних ідей. Якісні методи - це методи, відповідають не на питання "скільки?", А на питання "що?" "Як?" і "чому?".

Кисляк М. ділить методи дослідження на первинні та вторинні.

Первинні, вони ж польові, методи дослідження являють собою пошук, збір та обробку даних спеціально для конкретного аналізу.

Вторинні, або кабінетні, представляють собою пошук, збір і аналіз вже існуючої вторинної інформації. Вторинна інформація представляє собою дані, зібрані раніше для інших цілей ^8.

У ході вторинного аналізу використовуються дані, зібрані ким-небудь іншим. Вони потрібні на етапі проведення кампанії і спрямовані або на підтвердження правильності обраної стратегії, або на застосування в ряді випадків альтернативних планів дії.

До якісних методів відносятьексперимент, різні види опитувань: глибинні інтерв'ю і фокус-групи, біографічний метод, аналіз документів; кейс стаді (дослідження випадку). При цьому автори виявляють значно більші розбіжності у питанні їх перерахування, що пояснюється специфікою якісних методів в цілому як менш формальних. ²⁰

«Використання якісних методів, - пише В.В. Семенова, - є пріоритетним, якщо в центрі уваги дослідника знаходиться вивчення своєрідності окремого соціального об'єкта, дослідження загальної картини події або випадку в єдності його складових, взаємодія об'єктивних і суб'єктивних факторів ²¹ ».

Якісні методам дослідження характеризуються значним рівнем стандартизації та формалізації, використанням статичних розподілів, шкальних показників та індексів, а до кількісних оглядові чи експериментальні методи, що визначаються як жорсткі і холодні.Якщо соціолога цікавить аналіз достовірності повторення зв'язків між тими чи іншими соціальними явищами, їх зміна і причинне пояснення, класифікація і систематизація подій і ставлення до них з боку респондентів, то тут слід застосувати кількісний підхід. Якщо ж потрібна опис загальної картини соціального явища, інтерпретація та розуміння внутрішнього, суб'єктивного в діях людини то тоді використовується якісний підхід. Таким чином, одна й та ж проблема може бути досліджена з позиції і якісної і кількісної стратегії.

5.Поняття методу опитування в соціології та його можливості.
Серед методів збору первинної інформації в соціології особливе місце посідає метод опитування.
Опитування - метод збору соціальної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (інтерв'ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога і респондента (опитуваного) шляхом реєстрації відповіді респондентів на сформульовані соціологом питання, які випливають з цілей і завдань дослідження.
З його допомогою можна одержати інформацію, не завжди відображену в документальних джерелах чи доступну прямому спостереженню. До опитування вдаються, коли необхідним, а часто і єдиним джерелом інформації є людина — безпосередній учасник, представник, носій досліджуваних явища чи процесу. Вербальна (словесна) інформація, одержана завдяки цьому методові, значно багатша і загалом надійніша, ніж невербальна, Вона легше піддається кількісному опрацюванню й аналізу, що дає змогу широко використовувати для цього обчислювальну техніку. Достоїнством методу опитування є також його універсальність. Вона полягає в тому, що при опитуванні реєструють і мотиви діяльності індивідів, і результати їх діяльності. Все це забезпечує методові опитування переваги, не властиві ні методові спостереження, ні методові аналізу документів.
При опитуванні надто важлива взаємодія соціолога та опитуваного. Дослідник втручається у поведінку респондента, що, звичайно, не може не позначитися на результатах дослідження. Інформація, одержана від респондентів за допомогою опитування, відображає реальність тільки в тому аспекті, в якому вона існує в їх свідомості. Тому завжди слід враховувати можливе спотворення інформації, одержаної методом опитування, що пов'язано з особливостями процесу відображення різних сторін соціальної практики у свідомості людей.

Плануючи збір інформації, соціолог повинен врахувати умови, які можуть впливати на її якість. Однак врахувати всі умови практично неможливо. Невраховані умови є випадковими чинниками. Наприклад, випадковими можуть стати місце і обставини проведення опитування. Ступінь незалежності інформації від впливу випадкових чинників, тобто її стійкість називається надійністю інформації. Вона залежить від здатності суб'єкта давати одні й ті ж відповіді на одні й ті ж питання і визначається незмінністю цих питань і варіантів відповіді на них для всієї виборної сукупності або кожної з груп.

Для підвищення надійності інформації соціолог повинен підтримувати постійними якомога більше умов збору інформації: місцеві обставини опитування, порядок і формулювання питань та відповідей на них, а також всі впливи дослідників на респондентів у процесі опитування.

Важливе значення у соціологічному дослідженні має достовірність одержаної інформації, коли відмінності між людьми за вимірюваною характеристикою, виявлені в результаті дослідження, відповідають справжнім відмінностям за цією характеристикою.
Для одержання достовірної інформації необхідно, щоб опитуваний:

а) сприйняв потрібну інформацію;

б) правильно зрозумів її;

в) зміг згадати, якщо необхідно, події минулого;

г) обрав адекватну відповідь на поставлене питання;

д)зміг адекватно втілити відповідь у слова.
За ступенем формалізації — на стандартизовані і нестандартизовані (вільні). За частотою проведення — на одноразові й багаторазові. Бувають опитування суцільні і вибіркові. Специфічними видами є опитування експертів, соціометрія.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.