Хімічний склад кормів і фізіологічне значення поживних речовин у живленні с.-г. тварин

ЛЕКЦІЯ № 2

1. Поживність кормів, як властивість задовольняти потреби тварин у поживних речовинах.

2. Схема зоотехнічного аналізу кормів.

3. Хімічний склад кормів і тіла тварин, його схожість і відмінність.

4. Вода і її роль в організмі тварин, вміст в кормах.

5. Протеїни, вуглеводи, ліпіди, мінеральні елементи та вітаміни, їх значення в живленні тварин, склад, вміст в кормах та тілі тварин.

1. Тварини – гетеротрофи і у процесі своєї життєдіяльності для задоволення фізіологічних потреб постійно потребують надходження до організму пластичних і енергетичних речовин, мінеральних елементів та вітамінів, які складають основу їх живлення.

Живлення тварин – це процес надходження в організм та засвоєння поживних речовин, який являє собою одну з основних ланок обміну речовин. Живлення охоплює такі процеси, як споживання й перетравлення корму, всмоктування перетравлених поживних речовин та використання їх для життєво необхідних процесів і утворення продукції. У процесі обміну енергія корму перетворюється в інші види – потенційну енергію приросту живої маси, молока, яєць, механічну енергію при виконанні твариною певної роботи. При цьому частина енергії в процесі окислення речовин перетворюється в теплову і використовується на підтримання температури тіла, необхідної для нормальної життєдіяльності організму.

Поживні речовини – це хімічні сполуки, які використовуються організмом тварин для забезпечення й підтримання метаболічної активності усіх його тканин, органів і систем. Поживні речовини слугують тваринам джерелом енергії для підтримання температури тіла, роботи всіх систем органів, а також структурним матеріалом, з якого утворюються нові клітини і тканини, що забезпечують ріст організму чи плода.

Поживність корму – це здатність його задовольняти природні потреби тварин у поживних речовинах.

Поживність корму можна визначити передусім за його хімічним складом, а також у процесі взаємодії корму і організму тварин, за зміною їх фізіологічного стану, обміну речовин та продуктивністю.

2. Корми, які використовують для годівлі сільськогосподарських тварин, є переважно продуктами рослинництва. Близько 85 хімічних елементів знаходиться як у рослинах, так і в організмі тварин. Мінеральні елементи залежно від їх вмісту в тілі тварин поділяють на макро- і мікроелементи. Елементи, вміст яких в організмі сягає 0,01%, відносять до макроелементів, кількість яких не перевищує 0,001% - до мікроелементів.

Аналіз кормів і хімічного складу тіла тварин проводять за схемою: (показати схему)

Першим етапом аналізу корму є визначення вмісту в ньому води і сухої речовини. У сухій речовині визначають органічні і неорганічні (зола) компоненти. Органічна речовина складається з азотистих і безазотистих речовин. Азотовмісні речовини об’єднані в групу під загальною назвою «сирий протеїн», який містить білки та інші азотисті речовини, щоназиваються амідами. До цієї групи сполук належать вільні амінокислоти, солі амонію, нітрати, нітрити тощо. Термін «сирий» означає, що в даній групі міститься не чиста речовина, а і інші сполуки, визначені сумісно. Наприклад, сирий жир містить нейтральний жир, віск, жироподібні і розчинні у жирі барвні речовини тощо.

3. За способом живлення рослини (автотрофи) кардинально відрізняються від тварин (гетеротрофів). Саме це й зумовлює суттєві відмінності у хімічному складі рослин і тіла тварин.

Показник	Корм	Тварина
трава конюшини	зерно кукурудзи	сіно лучне	бичок	свиня	курка
Вода	77,8	13,0	14,3	54,0	58,0	56,0
Суха речовина	22,2	87,0	85,7	46,0	42,0	44,0
Зола	8,6	1,6	7,2	10,0	6,6	9,8
Протеїн	16,6	10,1	13,3	32,6	35,7	47,7
Жир	4,0	4,5	2,9	55,2	55,2	40,9
Клітковина	22,5	2,2	30,7	-	-	-
Безазотисті екстрактивні речовини	47,9	81,6	47,9	2,2	2,5	1,6

Якщо хімічний склад тіла тварин відносно постійний: органічна речовина складається в основному з білка, жиру та незначної кількості вуглеводів (1-2%), то вміст поживних і біологічно поживних речовин у кормах рослинного походження значно коливається залежно від їх виду, складу ґрунту, кліматичних умов, добрив, агротехніки і способу підготовки до згодовування. Основу органічної речовини кормів рослинного походження складають вуглеводи, тваринного – білки та жири.

4. Вода. Вона є середовищем, в якому відбуваються процеси обміну, а її вміст у складі більшості живих організмів сягає 60-70%. Вода бере участь у багатьох життєвих функціях: прийманні та перетравленні корму (гідролізі), всмоктуванні перетравлених поживних речовин, перенесенні їх до клітин, транспортуванні в організмі ферментів, гормонів, вітамінів, розчиненні і винесенні продуктів життєдіяльності клітин, у реакціях обміну речовин, які відбуваються у водному середовищі, регуляції осмотичного тиску.

Вода в організмі міститься в основному у двох фракціях: внутрішньоклітинна й позаклітинна. Перша входить до складу клітин і перебуває у зв’язаному стані з білками, жирами, вуглеводами, утворюючи різні колоїди, гелі. Її частка становить 45% загальної маси води в організмі. Решта води в організмі (майже 20%) – позаклітинна. Вона циркулює в організмі (кров, лімфа), міститься між клітинами у вільному стані (запасна).

Вміст води у кормах коливається в межах від 5 до 95%. Чим менше в кормі води і більше сухої речовини, тим вища його поживність. Вміст води в тілі тварин змінюється з віком – від 80% у молодняку до 50% у дорослих тварин.

Потреба у питній воді залежить від виду, віку, вгодованості, способу утримання тварин, сезону року, температури і вологості повітря, кількості атмосферних опадів, температури води, способу водопостачання.

5. Суха речовина. Після висушування за температури 100-105ºС до постійної маси (повне випаровування) наважки корму чи тканини тварини одержують суху речовину, в якій розрізняють мінеральну (сира зола) і органічну частини. Остання складається з протеїну, жиру, клітковини і безазотистих екстрактивних речовин (БЕР).

Сира зола. Вміст неорганічних компонентів у кормі визначають спалюванням його наважки в муфельній печі за температури 500-550ºС. При цьому згорають органічні речовини, а залишок (неорганічні компоненти) називають «сирою» золою. До складу золи входять мінеральні елементи. Залежно від кількісного вмісту в кормах вони поділяються на макро- і мікроелементи.

Макроелементи – кальцій, магній, калій, натрій, фосфор, хлор, сірка.

Мікроелементи – залізо, мідь, кобальт, йод, марганець, цинк, селен, молібден, хром і фтор.

Сирий протеїн. Азотовмісні речовини (сирий протеїн) представлені в кормах білками і амідами.

Вміст сирого протеїну можна розрахувати множенням кількості азоту в речовині на коефіцієнт 6,25, оскільки білок містить в середньому 16% азоту.

Білки виконують певні функції в організмі, зокрема: структурну, каталітичну, скорочувальну, захисну, відтворну, транспортну, регуляторну.

За хімічною будовою білки бувають прості (протеїни) та складні (протеїди). Структурними одиницями білкової молекули є амінокислоти. Амінокислоти поділяють на незамінні – ті, що не синтезуються, та замінні – такі, що синтезуються в організмі. Аміди – це група азотистих сполук, що не відносяться до білків, але містять азот: амінокислоти, аміди амінокислот, сечовина, солі амонію, нітрати і нітрити та інші.

Безазотисті речовини. Фізіологічна роль безазотистих речовин корму полягає в забезпеченні обмінних процесів організму тварини енергією і пластичним матеріалом. Безазотисті речовини поділяють на жири і вуглеводи.

Сирий жир. Жири належать до групи ліпідів – високомолекулярних сполук, що не розчиняються у воді, але розчиняються в органічних розчинниках (ацетон, бензин, ефір). За своєю хімічною природою жири являють собою тригліцериди насичених і ненасичених жирних кислот. Жир входить до складу протоплазми клітин рослин і тварин як структурний матеріал. Він необхідний для нормальної роботи деяких залоз, що забезпечують травлення. У ньому розчиняються вітаміни А, Д, Е, К. Жир бере участь у терморегуляції та обміні речовин, надає еластичності шкірі, захищає внутрішні органи від механічних пошкоджень.

У тілі тварин вміст жиру знаходиться у межах від 3-4 до 45-50%, залежно від виду, віку і ступеня вгодованості.

Вуглеводи. Серед вуглеводів визначають сиру клітковину, безазотисті екстрактивні речовини, цукор і крохмаль.

Сира клітковина – це частина рослинного корму, що залишається після послідовного кип’ятіння його наважки в слабких розчинах кислот і лугів з наступним промиванням водою, спиртом і ефіром та висушуванням. Клітковина – головний полісахарид рослинних кормів, вона є основною складовою частиною грубих кормів. До складу сирої клітковини входить власне клітковина (целюлоза) та інкрустуючи речовини (лігнін, кутин, суберин), а також частина геміцелюлоз, пектинових речовин тощо.

Значення клітковини у живленні тварин полягає в тому, що:

- вона є енергетичним матеріалом для жуйних і коней;

- нормалізує процес травлення, оскільки стимулює розвиток і моторику травного каналу, інтенсивність виділення травних соків та їх активність.

Безазотисті екстрактивні речовини. До цієї групи поживних речовин входять усі безазотисті речовини корму, крім ліпідів та клітковини, а також органічні кислоти. Вміст БЕР визначають за різницею:

100 % - % води - % протеїну - % жиру - % клітковини - % золи

Основними складовими їх є цукри, крохмаль, інулін, глікоген, частина пектинових речовин і геміцелюлоз, камеді (рослинний клей) та органічні кислоти.

Вітаміни та інші біологічно активні речовини. До органічної речовини кормів входять вітаміни, ферменти, гормоноподібні та антипоживні речовини, які відіграють значну роль в оцінці поживності кормів.

Вітаміни (дописати вдома).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.