Використання покажчиків на функцію

Синтаксис мови С++ дозволяє використовувати покажчик на функцію. Ім'я будь-якої константи ¾ це покажчик – константа, дорівнює адресі початку входу у функцію, тобто адресі її першої машинної команди. Крім констант можна також описувати покажчики - змінні на функцію у вигляді:

type (*name) (список аргументів); ,

де type ¾ тип значення, що повертається функцією, ;

name ¾ ім'я змінної - покажчика на функцію.

Покажчики на функцію використовуються в наступних основних випадках :

¾ при використанні їх як формальні аргументи в інших функціях;

¾ для непрямого виклику інших (резидентних) функцій (програм), початок входу в який записується у відоме місце ОП.

Приклад 5.1Обчислення суми і різниці двох чисел програмно реалізувати з використанням покажчика на функцію для доступу до інших функцій

//P5_1.CPP –використання покажчика на функцію для доступу

// до інших функцій¾difference( )іsum( ).

#include < iostream >

using namespace std;

int difference ( int, int ); //Прототип функції

int sum ( int, int );

Void main ( )

{

int (*fun) (int, int );

int x = 20, y = 5, z ;

fun = difference ; //Присвоювання адреси одного покажчика - іншому

z = fun (x, y);

cout << "z = " << z << еndl;

fun = sum; //Присвоювання нової адреси покажчика

z = fun (x , y );

cout << "z = " << z << endl;

}

int difference (int a , int b) //Опис функції

{ return (a - b);

}

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.