Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема 1. Сутність туризму, умови та фактори його розвитку

Передумова

Метою викладення дисципліни «Основи туризмознавства» є засвоєння студентами базових понять і визначень туризму як сфери діяльності; ознайомлення з основними підходами до управління розвитком туризму в Україні та в світі; осмислення найбільш актуальних проблем, які виникають у зв’язку з поширенням міжнародних туристських зв’язків.

Відповідно, за своїм змістом даний курс складається з двох логічно завершених частин або модулів: «Основи теорії туризму» та «Інституціонально-організаційні засади туризму».

Перш за все, в курсі висвітлюються об’єктивні передумови виникнення теорії туризму і основні етапи її розвитку; наводяться визначення таких базових понять як „туризм”, „турист”, „туристська послуга”, „туристична індустрія”; розглядаються питання класифікації видів і форм туризму; характеризуються основні складові світової індустрії туризму.

Значна увага приділена також питання управління і регулювання туристичної діяльності в Україні і в світі. Розглядається сутність ліцензування, сертифікації і стандартизації туристичних послуг. Заключна частина конспекту лекцій присвячена організації і плануванню комерційної роботи підприємства туризму. Зокрема, наводяться методи формування турів, розрахунку цін, визначення прибутку від продажі туристичних послуг.

Головна мета опорного конспекту лекцій полягає в тому, щоб подати знання про туризм у максимально стислому, структурованому за окремими темами виді. Це, на думку укладачів, дозволить значно полегшити вивчення студентами основ туристичної діяльності. ОКЛ складено відповідно до програми курсу. В ньому використані матеріали підручників та навчальних посібників з туризму, авторами яких є відомі вітчизняні та зарубіжні фахівці: Бейдик О.О., Любіцева О.О., Мініч І.М., Федорченко В.К., Александрова А.Ю., Біржаков М.Б., Квартальнов В.О., Сєнін В.С., Яковлєв Г.А., Нешков М., Ракаджийська С.

Тема 1. Сутність туризму, умови та фактори його розвитку

План лекції:

1. Етимологія і семантика поняття «Туризм»

2. Умови та фактори розвитку туризму

3. Функції та значення туризму в суспільстві

4. Класифікація подорожуючих осіб

Література: 12, 13, 14, 17, 20

1.1 Етимологія і семантика поняття „туризм”

Мотиви мандрівок людей:

- допитливість

- потреби в лікуванні

- бажання приймати участь у спортивних змаганнях

- інтерес до природних явищ і історико культурних об’єктів

- інші мотиви

Туризм може бути визначений як:

- усі добровільні подорожі людей, вчинені з метою пізнання, відпочинку, лікування, для здійснення громадської і професійної діяльності, якщо це не пов’язано з роботою, що оплачується на місці відвідування;

- форма рекреації, засіб проведення вільного часу шляхом використання сфери послуг у поїздках людей;

- сукупність видів економічної діяльності, які відносяться до подорожей людей і пов’язані з перебуванням поза місцем їх постійного проживання. Сектор економіки невиробничої сфери, підприємства і організації якого задовольняють потреби туристів у різноманітних послугах;

- тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності у місці перебування. Закон України “Про туризм”.

1.2 Умови та фактори розвитку туризму

Табл. 1.1

Умови розвитку туризму
Природно-географічні Сприятливий клімат, красива природа, різноманітна флора і фауна	Історико-політичні Наявність культурних, архітектурних та історичних цінностей, історичні події, мирне політичне становлення	Соціально-економічні Життєвий рівень населення країни, куди спрямовані туристичні потоки, суспільний лад, рівень економіко –господарського розвитку	Матеріально-технічні Наявність сучасного інфраструктурного забезпечення туризму

Табл. 1.2

Фактори розвитку туризму
Внутрішні фактори - Удосконалення туристичного продукту дестинації - Маркетинг - Удосконалення системи продажу туристичних послуг - Розвиток професійної турагентської та туроператорської мережі	Зовнішні фактори - Демографічні зміни - Підвищення добробуту населення - Безпека подорожей - Розвиток транспорту і інфраструктури туризму - Зростання культурного рівня людей
Фактори залучення туристів - Природні - Культурні - Соціальні умови країни, де формуються туристичні потоки	Фактори, що впливають на вибір місця подорожі - Туристичні ресурси - Розвиток інфраструктури - Рівень економіко-господарського розвитку - Життєвий рівень населення країни, куди спрямовані туристичні потоки

Табл. 1.3

Фактори які впливають на попит на ринку міжнародних туристичних послуг
Фактори, які сприяють підвищенню попиту	Фактори, які гальмують попит
• соціально-демографічні зміни; • зміна суспільних цінностей; • зміна поведінки споживачів; • поява нових ринків виїзного туризму; • туризм як фактор престижу; • зростання досвіду подорожуючих; • зміни у сфері пропозиції туристичних послуг; • використання новітніх технологій; • поява нового соціального феномену LOНАS; • глобалізація.	• підвищення транспортних затрат; • можливе зниження доходів населення; • політичні конфлікти, екологічні катастрофи. порушення прав людини; • протидія місцевого населення розвитку туризму • зростання екологічної свідомості людей; • насиченість подорожами деяких категорій людей.
Фактори які впливають на пропозицію на ринку міжнародних туристичних послуг
Фактори, які сприяють підвищенню туристичної пропозиції	Фактори, які стримують туристичну пропозицію
• потреба в іноземній валюті у приймаючих країнах; • необхідність диверсифікації структури економіки; зростання зайнятості населення; • інтерес центрів прийняття рішень у країнах в'їзного і виїзного туризму щодо його розвитку; • поява нових форм подорожей.	• негативний вплив туризму на розвиток приймаючих країн; • тимчасова відмова туроператорів від пропозиції турів до певних туристичних дистанцій.

1.3 Функції та значення туризму в суспільстві

Туризм – глобальне, поліфункціональне явище сучасного світу. Серед основних функцій туризму слід зазначити рекреаційну, соціальну, культурну, екологічну, економічну, просвітницьку і виховну.

Туризм є складовою рекреації, пов’язаною з подоланням простору задля відпочинку, розваги, лікування або з будь-якою іншою метою, не пов’язаною з отриманням прибутку.

Рис. 1.1 Функції туризму в суспільстві

Сутністю рекреаційної функції туризму є фізіологічна та психологічна релаксація людини. Вона знаходить своє вираження у відновленні під час туристичної поїздки фізичних сил людини, її оздоровленні, набутті нових вражень та відчуттів.

Сучасний стиль життя урізноманітнює проведення дозвілля в бік інтелектуалізації, саморозвитку, посилюючи тим самим культурну функцію туризму. Туризм виступає засобом комунікації та саморозвитку, підвищення рівня освіти та загальної культури шляхом ознайомлення з культурою, побутом, традиціями та віруванням, стилем та характером життя інших народів, з культурною спадщиною людства та перлинами природи. Дедалі більшого значення набуває екологічна функція туризму. З одного боку, туризм виступає споживачем певних природно-рекреаційних благ і зацікавлений в їх збереженні. Значною є і економічна функція туризму. Потреби подорожуючої людини, з огляду на масовість, сформували галузь сфери обслуговування населення, яка при подальшому розвитку перетворилась в індустрію туризму – міжгалузевий комплекс, що відіграє провідну роль в економіці багатьох країн світу.

Рис 1.2 Значення туризму у розвитку суспільства

1.4 Класифікація подорожуючих осіб

Людина – найголовніша фігура туристичного процесу. Але не всі люди, які подорожують, вважаються туристами.

Виділяються три головних ознаки, які дозволяють об’єднати туристів і екскурсантів у категорію відвідувачів і одночасно відрізнити їх від інших подорожуючих осіб:

- переміщення за межі звичайного середовища;

- тривалість перебування в місці призначення;

- мета поїздки.

«Турист»

Термін „турист” у широкому розумінні означає особу, яка здійснює подорож не за необхідністю, а заради власного задоволення, або розширення культурного кругозору, з одного пункту до іншого протягом якогось часу і повертається до того пункту, з якого розпочалася подорож. Збільшення обсягів національного та міжнародного туризму у двадцятому столітті, підвищення його економічного, політичного і соціального значення, призвели до необхідності чіткого визначення понять „турист”.

Визначення поняття “турист”

Відвідувач, перебування якого складає як мінімум одну ночівлю у відвідуваному місці

Громадянин, споживач окремих або комплексних туристичних послуг, що перебуває за межами свого постійного місця проживання.

Особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою Законом України метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов'язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін. Закон України “Про Туризм”

Класифікація за цілями (мотивами) поїздки відбиває різну економічну природу двох категорій мігрантів: відвідувачів та інших подорожуючих осіб. З економічної точки зору людина, яка отримала робоче місце за кордоном, є виробником товарів і послуг, тобто валового внутрішнього продукту іноземної держави. За свою працю вона одержує гроші, які переводить на батьківщину. Тому у фінансовому відношенні оплачувана діяльність іноземних громадян пов’язана з відпливом валюти (витратами) із країни їх тимчасового перебування та надходженням (доходами) для країни постійного проживання.

«Екскурсант»

Екскурсант – це тимчасовий (одноденний) відвідувач місцевості, населеного пункту або країни, незалежно від його громадянства, статі, мови і релігії, який знаходиться у даній місцевості в цілях туризму менш ніж 24 години.

Питання для самоперевірки

1. Які об’єктивні передумови сприяли розвитку теорії туризму?

2. В якому регіоні світу помічені перші спроби теоретичного осмислення туристичного розвитку?

3. Перерахуйте основні найбільш значущі події у розвитку теорії туризму у ХХ сторіччі?

4. У чому полягає різниця між кількісними, структурними та якісними тенденціями у розвитку туристичної науки?

5. Як пов’язані між собою теорія туризму і економіка туризму?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.