Мирова угода

Поряд із можливістю участі кредиторів у санації боржника поза провадженням справи про банкрутство законодавство багатьох країн передбачає можливість такої участі вже в ході провадження справи — через укладення мирової угоди. Можливість укладення мирової угоди передбачено статтею 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також статтею 78 Господарського процесуального кодексу.

Мирова угода — це процедура досягнення домовленості між боржником та кредиторами щодо пролонгації строків сплати належних кредиторам платежів або щодо зменшення суми боргів.

Разом із заявою щодо порушення справи про банкрутство неспроможний боржник подає в господарський суд проект мирової угоди, список усіх кредиторів та дебіторів із визначенням сум заборгованості, баланс та інші документи, які свідчать про фінансове і майнове становище боржника. У проекті мирової угоди даються пропозиції боржника за такими позиціями:

· форма платіжних поступок кредиторів (списання чи пролонгація);

· бажаний період пролонгації заборгованості;

· бажана сума списання боргу;

· обсяг (квота) початкового погашення заборгованості.

Згідно з вітчизняним законодавством, мирова угода між боржником і кредиторами може бути укладена на будь-якому етапі провадження справи про банкрутство. Вона може стосуватися лише вимог, забезпечених заставою, і другої та наступних черг кредиторів.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймає комітет кредиторів більшістю голосів. Воно вважається затвердженим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника, дали письмову згоду на укладення мирової угоди. Водночас для осіб, які не дали згоди па укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для тих, що підтримали укладення угоди.

Рішення про укладення мирової угоди від імені боржника підписує керівник боржника чи арбітражний керуючий (керуючий санацією ліквідатор}, які виконують повноваження органів управління та керівника боржника; від імені кредиторів — голова комітету кредиторів.

Угода укладається в письмовій формі і підлягає затвердженню господарським судом. З цією метою керуючий протягом п'яти днів з дня укладення мирової угоди повинен подати до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди.

До заяви додаються такі документи:

1) текст мирової угоди;

2) протокол засідання комітету кредиторів, на якому було схвалене рішення про укладення мирової угоди;

3) список кредиторів;

4) зобов'язання боржника відшкодувати всі першочергові витрати;

5) письмові заперечення кредиторів, які виступають проти мирової угоди.

Як правило, мирові угоди передбачають комбінацію відстрочення та списання заборгованості. Законодавство деяких країн визначає ще й мінімальну частку заборгованості, яку боржник мусить погасити, щоб мирову угоду було затверджено господарським судом. Розмір такої частки може залежати від строку пролонгації заборгованості. Наприклад, у Німеччині ця мінімальна частка становить 35% загальної суми заборгованості, якщо пролонгація не перевищує 12 місяців; 40% — якщо відстрочку дано на довший період. Вітчизняне законодавство таких обмежень не установлює, залишаючи це на розсуд комітету кредиторів.

Формально з дня затвердження господарським судом мирової годи припиняються повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), однак комітет кредиторів може покласти на арбітражного керуючого наглядові функції за ходом виконання мирової угоди. Під час дії мирової угоди арбітражний керуючий не має права розпоряджатися майном боржника. Він лише контролює ефективність його використння. З цією метою керуючий може, наприклад, вимагати, щоб усі грошові розрахунки підприємства проводились через спеціальний рахунок, рух коштів на якому він міг би перевіряти постійно.

У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання, вимоги кредиторів щодо належних їм платежів у незадоволеній їхній частині відновлюються у повному обсязі. Нагадаємо, що Затвердження мирової угоди є підставою для припинений Справи про банкрутство, а визнання мирової угоди недійсною — для її відновлення.

Мирова угода щодо відстрочення сплати платежів у бюджет та в цільові позабюджетні фонди укладається відповідно до вимог податкового законодавства. Згідно із порядком проведення органами державної податкової служби прощення (списання) і розстрочення (відстрочення) податкової заборгованості платників податків за укладення мирової угоди у справі про банкрутство ці дії провадяться щодо тих податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, які передбачені Законом України «Про систему оподаткування». Крім того, прощенню (списанню) і розстроченню (відстроченню) підлягають усі види пені, штрафних та фінансових санкцій, а також плата за наданий податковий кредит.

Прощенню (списанню) підлягає нарахована (але не сплачена на Дату укладення мирової угоди) заборгованість, яка постала раніше за два повні календарні роки, котрі передували дню подання заяви щодо порушення справи про банкрутство до господарського суду.

Прощенню (списанню) чи розстроченню (відстроченню) на термін до шести років підлягають нараховані, але не сплачені на дату укладення мирової угоди у справі про банкрутство суми заборгованості, які виникли протягом двох останніх календарних років перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду.

Також може підлягати прощенню (списанню) та розстроченню (відстроченню) нарахована, але не сплачена на день укладення мирової угоди сума заборгованості у розмірі 30% від донарахованих за результатами документальних перевірок сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів та фінансових санкцій за всіма видами податків.

Суми пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих з дня подання заяви щодо порушення справи про банкрутство до господарського суду до дня прийняття керівником державного податкового органу рішення про прощення (списання) та/або розстрочення (відстрочення) згідно з ухвалою господарського суду про затвердження мирової угоди, підлягають списанню.

На підставі ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди керівник органу державної податкової служби зобов'язаний прийняти рішення про прощення (списання) сум заборгованості протягом трьох днів з дня отримання такої ухвали. Рішення про розстрочення (відстрочення) заборгованості приймається на умовах безоплатності користування наданим податковим кредитом.

Зазначимо, що головною метою державних органів за прийняття рішень щодо відстрочення чи списання частини вимог є відновлення нормальної господарської діяльності боржника та створення умов для сплати наступних платежів на користь держави.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.