Заняття 1.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Департамент аграрної освіти та науки

Науково-методичний центр аграрної освіти

ГАВРИЛІН П.М., ШУЛЕШКО О.О.

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

ДО ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

З МІОЛОГІЇ СВІЙСЬКИХ ТВАРИН

(для викладачів анатомії та студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації)

Київ

“Аграрна освіта”

УДК 599.75(07)

Методичний посібник до лабораторних занять та самостійної роботи з міології свійських тварин (для викладачів анатомії та студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації). – Київ: Аграрна освіта, 2005.- 33с.

Укладачі: д. в. н., професор Гаврилін П.М., к. в. н., доцент Шулешко О.О..

У виданні представлені методичні підходи до викладання анатомії м’язової системи свійських тварин з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності лікаря ветеринарної медицини. В представленому посібнику подані схеми, що створені на основі класифікації м’язів за функцією та їх взаємозв’язків із скелетом, які спрямовані на підвищення ефективності самостійної роботи студентів із вивчення анатомії м’язової системи ссавців.

Посібник призначений для викладачів анатомії та студентів аграрних вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації зі спеціальності 7.130501 – “Ветеринарна медицина”, розроблений відповідно до типової програми “Анатомія свійських тварин”, затвердженої Департаментом кадрової політики, аграрної освіти та науки Міністерства аграрної політики України 06.11.2000 р.

Рецензенти:

●

● професор кафедри технології переробки та контролю якості продукції тваринництва ДДАУ, докт. вет. наук М.П. Високос

Посібник розглянуто і схвалено на засіданні кафедри нормальної та патологічної анатомії сільськогосподарських тварин ДДАУ

Протокол №7 від «1» лютого 2005 р.

Посібник розглянуто і схвалено до друку на засіданні науково-методичної ради факультету ветеринарної медицини

Протокол №4 від «4» лютого 2005 р.

Заняття 1.

Тема: М'язи голови (лицеві м’язи, жувальні м’язи). М’язи, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба та голови.

Мета заняття.Забезпечити засвоєння загальної схеми розподілу м¢я-зів за морфо-функціональними групами. Вивчити особливості будови, фік-сації до скелета та топографію м’язів голови та м’язів, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба та голови.

Матеріальне забезпечення:голови коня, великої рогатої худоби, свині, собаки, що розрізані у сагітальній площини з відпрепарованими міміч-ними та жувальними м’язами; невеликі трупи тварин (собака, теля, вівця) з відпрепарованими м’язами, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба та голови (з одного боку кінцівка частково відрізана – перерізані поверхневий та глибокий грудні м¢язи на відстані 5-7 см від точок закріплення на кінцівці, відрізаний зубчастий вентральний та ромбоподібний м¢язи за місцем їх закріплення на відповідних ділянках лопатки); скелети та муляжі тварин, схеми закріплення м’язів.

Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторно-практичних занять під керівництвом викладача. Акцентувати увагу, що м’язи голови за фіксацією поділяються на лицеві (мімічні), що діють на шкірні складки (губи, щоки, крила носа, вушні раковини, повіки), жувальні або м’язи висково-нижньощелепного суглоба, а також м’язи язика, під'язикового апарату, глотки, гортані, очного яблука, вушної раковини, котрі вивчаються у відповідних розділах спланхнології та естезіології (схема 1).

Підкреслити, що менша частина мімічних м'язів розташована в товщі шкірних складок по периметру природних отворів (ротовий отвір, ніздрі, щі-лина повік). Ці м'язи звужують чи закривають отвори і називаються сфінк-терами. Переважна більшість мімічних м'язів розміщена радіально до отво-рів,розширюючи їх. Вони позначаються як дилататори. М'язи вушної рако-вини обертають її, опускають та підіймають, спрямовуючи в бік джерел звуку. Відмітити, що сфінктери, які становлять основу губ і повік, зовні вкриті шкірою, а зсередини - слизовою оболонкою. Дилататори, як правило, каудальним кінцем закріплюються на черепі, а назальним - в основі шкіри (сполучно – тканинних пластинках) губ, крил носа, повік, підборіддя та хрящах носа. За довжиною дилататори поділяються на довгі та короткі. При цьому, каудальні точки фіксації довгих дилататорів розташовані, як правило, на межі лицевого та мозкового відділів черепа, тоді як коротких - по краях кісток, що формують вхід до ротової та носової порожнин.

Жувальні м'язи забезпечують функцію висково–нижньощелепного суг-лоба: дорсальні точки їх закріплення знаходяться над суглобом на кістках мозкового відділу черепа, вентральні – на нижньощелепній кістці. За дією на суглоб вони поділяються на змикачі та розмикачі нижньої щелепи. Відмі-тити, що група м'язів-змикачів особливо розвинута та заповнює найбільші ямки, що розташовані біля відповідного суглоба (вискова, ямки жувального та крилоподібного м'язів).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.