Розвивальне навчання.

Термін розвивальне навчанняналежить великому швейцарському педагогу Йоганну Песталоцці.

Л.С. Виготського увів у психологію поняття про два рівні розвитку дитини: актуальний рівень –це ті психічні властивості або якості, які вже сформувалися, засвоєні дитиною, найближчий розвиток – ті властивості психіки, які ще перебувають у становленні, те що може вирішити дитина з допомогою дорослого.

Суть - створюються умови, при яких розвиток учня стає головною задачею як для вчителя, так і для самого учня. Засіб організації, зміст, методи і форми розвивального навчання орієнтовані на всебічний розвиток учня. Основна ідея – випереджувальний розвиток мислення, що забезпечує готовність учня самостійно використовувати свій творчий потенціал. Перехід від несвідомої діяльності до свідомої. Спочатку учень лише розповідає словесно відтворює свої дії, їх послідовність і поступово виховує у себе своєрідну рефлексію процесу навчальної діяльності. Відмінна особливість – це відсутність традиційних шкільних оцінок. Спілкування у формі діалогу як між вчителем та учнями, так і між учнями зокрема. Головним завданням вчителя стає допомога в навчанні учням.

Функції вчителя:1. о-ція індив навчання; 2. супроводження; 3. забезпечення рефлексивних дій учнів

Типова схема навчального циклу складається із орієнтовано-мотиваційного, пошукового-дослідницького, практичного (застосування результатів діяльності на попередніх етапах) та рефлексивно-оціночного актів.

У 60-70-х роках теорія Л.В. Занкова, дидактичні принципи якого є:

- навчання на високому рівні складності – хар не тим, що підвищує абстрактну норму складності, а тим, що дозволяє кожному розкрити свої власні сили;

- під час навчання провідну роль повинні мати теоретичні знання;

- вивчення матеріалу швидкими темпами, що дозволяє мобілізувати внутрішні розумові здібності;

- учні повинні самі усвідомлювати хід мисленевих дій – рефлексія;

- звертати увагу на розвиток кожного учня – простір індивідуальності.

Особливості методики: 1) багатогранність навч діяльності – включення крім інтел ще й емоційну; 2) процесуальність пізнання – вивчення кожного відрізку навч курсу входить в якості елементів вході вичення іншого курсу; 3) спрямованість методики на вирішення суперечностей; 4) варіативність

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.