- адреналін - при відсутності серцевих скорочень, або якщо через 15-30 сек. штучної вентиляції легень та закритого масажу серця ЧСС залишається меншою 80 за 1 хв. Використовують 0,1 мл р-ну адреналіну та 0,9 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Доза - 0,1 мл отриманого розчину на 1 кг маси. Вводиться внутрішньовенне. При відсутності ефекту -повторюють через кожні 5 хв., але не довше 30 хв.
- 5% розчин альбуміну - при гіповолемії. Доза - 10 мл на 1 кг маси новонародженого, вводять внутрішньовенне.
- натрію бікарбонат 4% розчин - при наявності метаболічного ацидозу. Доза - 4 мл на 1 кг маси, вводять внутрішньовенне не швидше, як за 2 хв.
- антагоністи наркозних засобів: налоксон, бемегрід - при наркозній депресії.
Застосування рекомендованих раніше препаратів (р-н глюконату кальцію, кокарбоксилаза, еуфілін, гормони та ін.) визнано недоцільним.
Другий етап полягає в оцінці ефективності ШВЛ. Через 2-3 хв. ШВЛ припиняють на 15-30 сек, щоб проконтролювати наявність спонтанних дихальних рухів. Якщо самостійне дихання неадекватне, продовжують ШВЛ з позитивним тиском на видиху.
Третій етап - перехід на самостійне дихання, корекція порушень метаболізму, профілактика респіраторного дистрес-синдрому (РДС). РДС проявляється клінікою дихальної недостатності (шумне дихання, задишка, роздування крил носа, втягнення міжреберних проміжків, надключичних ямок та надчеревної ділянки), зумовленою ателектазами в легенях. Для лікування застосовують киснево-гелієву суміш (підігріту) із створенням позитивного тиску на видиху, інфузійну терапію.
Якщо через 15-20 хв. ШВЛ спонтанне дихання не встановлюється, ставлять питання про припинення реанімаційних заходів.
Переглядів: 170
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google: