БАГАТОПЛІДНА ВАГІТНІСТЬ

Багатоплідна вагітність - це така вагітність, яка завершується народженням двох дітей і більше. Частота її становить 0,7-1,5% всіх пологів.

Є два типи близнят- однояйцеві (ідентичні, гомологічні), при цьому тип плацентації монохоріальний біамніотичний, і різнояйцеві (гетерологічні) - тип плацентації біхоріальний біамніотичний. Різнояйцеві близнята можуть бути однієї або різної статі, однояйцеві завжди однієї статі, з однаковою групою крові (рис. 61).

З вірогідністю майже 50-70% можна прогнозувати багатоплідну вагітність у разі наявності таких чинників: випадки багатоплідної вагітності у родоводі подружжя, попередні пологи з народженням двійні, настання вагітності після гормонального лікування з приводу безплідності або використання гормональних контрацептивів.

Багатоплідну вагітність частіше діагностують у другій її половині або навіть вже під час пологів.Клініка характеризується такими ознаками: а) швидке збільшення розмірів матки і невідповідність їх терміну вагітності, особливо у 14-17 тиж.; б) низьке стояння передлеглої частини плоду над входом у таз у поєднанні з високим стоянням дна матки; в) раннє відчуття рухів плоду (з 15-16-го тижня) в різних місцях матки; г) надлишкова маса тіла жінки за відсутності ендокринних порушень і ознак токсикозу вагітних; ґ) розвиток недокрів'я, пізнього токсикозу; д) при об'єктивному обстеженні пальпується більше двох великих частин плоду і вислуховується в двох (і більше) точках серцебиття плоду з 20-го тижня вагітності. Багатоплідну вагітність можна діагностувати також за допомогою додаткових методів дослідження. На ЕКГ і фКГ визначають два (і більше) серцебиття плодів (рис. 62). Результати дослідження екскреції хоріонічного гонадотропіну з 10-го тижня свідчать про багатоплідну вагітність. Найкращі результати дає ультразвукове дослідження (майже 100 % вірогідність). Результат можна отримати уже на 6-8-му тижні вагітності.

При багатоплідній вагітності часто спостерігаються невиношування і загроза її переривання, анемія і пізній токсикоз вагітних, багатоводдя, гіпоксія плодів, іноді муміфікація одного з них. При настанні пологів можливі дискоординація або слабкість пологової діяльності, передчасне і раннє відхо-дження навколоплодових вод, випадіння дрібних частин плоду і пуповини, передчасне відшарування плаценти другого плоду або спільної плаценти, кровотечі в послідовий і ранній післяпологовий періоди.

Лікування. Вагітна потребує медичного нагляду з часу діагностування багатоплідної вагітності. Вже з 16-20-го тижня проводять профілактику, а за потреби й лікування залізодефі-цитної анемії. У термін 18-22 і 31-34 тижнів проводять профілактичну госпіталізацію. Необхідно також здійснювати динамічний контроль (за допомогою ультразвукового дослідження і гістерографії) за станом плоду та матки і у разі необхідності проводити госпіталізацію незалежно від терміну вагітності. Якщо пологова діяльність розпочалася при недоношеній вагітності і цілому плодовому міхурі, то вживають заходів щодо збереження вагітності. За наявності показань (непідготовлені пологові шляхи, гіпоксія плоду, тазове передлежання обох плодів, обтяжений акушерський анамнез, поперечне положення одного з плодів, неефективність стимуляції пологів) і терміні вагітності 38 тижнів і більше проводять операцію кесарського розтину.

У перший період пологів після створення гормонально-ві-таміно-глюкозо-кальцієвого фону вводять спазмолітичні засоби, проводять профілактику гіпоксії плоду. В разі потреби проводять стимуляцію пологів окситоцином (5 ОД на 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду). Після народження першої дитини необхідно перев'язати кінець пуповини у плоду і матері, оскільки за наявності однієї плаценти другий плід може загинути від кровотечі ще до народження. Слід запобігати стрімким пологам чи передчасному відходженню навколоплодових вод, аби уникнути випадіння дрібних частин плоду чи петель пуповини.

Вже при прорізуванні передлеглої частини другого плоду починають проводити профілактику кровотечі у послідовий і ранній післяпологовий періоди введенням 1 мл 0,02% розчину метилергометрину внутрішньовенне крапельно в 200 мл 5% розчину глюкози. Після народження плодів визначають, якими є ці близнята - однояйцевими чи різнояйцевими, і проводять старанне спостереження за їх станом, оскільки такі новонароджені належать до групи підвищеного ризику.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.