Акушерство

36. Вливання лікарських речовин у цистерни чверті при маститі.

Антибіотики вводять у молочну цистерну підігрітим до 35–38 °С, 2–3 дози з тюбика чи шприца з наступним масажем вим’я двічі на добу до одужання. Високоефективними є також сульфаніламідні препарати пролонгованої дії, які вводять через кожних 24–30 годин.

37. Профілактика набряку вим’я у сухостійних корів.

Профілактика бути комплексною і передбачати повноцінну годівлю тварин відповідно до їх фізіологічного стану, належну гігієну утримання, запускати корів за 60 днів до отелення. Для цього за 10–15 днів до початку сухостійного періоду обмежують на 60 % даванку соковитих кормів та концентратів, переходять з триразового на дворазове, а потім на одноразове доїння. Після цього доїння припиняють. З метою профілактики маститу при останньому доїнні вводять корові внутрішньоцистернально антибіотики пролонгованої дії; впродовж сухостійного періоду один раз на два тижні проводять клінічне дослідження вим’я з пробним здоюванням секрету; для підвищення імунобіологічної реактивності організму сухостійних корів їм вводять вітамінні та тканинні препарати.

38. Шляхи проникнення мікробів у молочну залозу

Основними є три – галактогенний (через дійковий канал), лімфогенний (через пошкоджену шкіру), гематогенний (з током крові) при наявності вогнищ інфекції у матці, нирках, печінці, кишечнику чи інших органах.

39. Патогенез маститу

Мастит розвивається за закономірностями запального процесу, в ньому можна виділити послідовну зміну трьох фаз: пошкодження (альтерації), ексудації і відновлення (проліферації). Мікроорганізми, що проникли в залозу, швидко розмножуються і викликають подразнення тканин продуктами своєї життєдіяльності. Включається система клітинного та гуморального захисту. Під впливом запальної інфільтрації місця ураження виникає подразнення нервових закінчень і розвивається больова реакція. Якщо ж процес локалізується в альвеолах, то накопичений у них ексудат тисне на стінки альвеол, які можуть розриватися і утворювати великі порожнини, заповнені ексудатом. При відсутності лікування запальний процес розповсюджується за межі молочних ходів та альвеол на інтерстиціальну тканину.

40. Патогенетична терапія корів при маститі.

Патогенетична терапія полягає у нормалізації нейросудинних реакцій за допомогою новокаїну. В організмі тварини новокаїн швидко розпадається під впливом ферменту прокаїнестерази на параамінобензойну кислоту та діетиламіноетанол.

Найпростішим видом новокаїнової терапії є: внутрішньоцистернальні, внутрішньовенні, коротка новокаїнова блокада за Д. Д. Логвіновим, блокада зовнішнього соромітного нерва стегна, клубово-пахового нерва та їх гілок за Б. А. Башкіровим, блокада черевних нервів та пограничних симпатичних стовбурів за В. В. Мосіним, блокада промежинних нервів за І. І. Магдою.

41. Фізичні та термічні фактори, що сприяють розвитку маститу.

Сприятливими факторами щодо виникнення запалення є також ослаблення сфінктера дійки, багате постачання кров’ю вим’я під час лактації, неохайне утримання тварин, несвоєчасна ізоляція хворих тварин та інше. Проте у 15 % випадків мастит перебігає асептично, без участі мікроорганізмів, як наслідок ендогенної чи екзогенної інтоксикації організму, механічного, термічного чи хімічного травмування. Ендогенна інтоксикація може виникати при субінволюції матки, ендометриті, нефриті, ураженнях інших органів, екзогенна – при згодовуванні зіпсованих кормів, поїданні отруйних рослин. Неповноцінна годівля викликає ослаблення природної резистентності організму, місцевих захисних його реакцій. Особливо зростає ризик виникнення маститу при наявності в кормах залишкових кількостей пестицидів, підвищеному вмісті нітратів та нітритів, ураженні їх цвіллю та грибами. Сприятливим чинником виникнення маститів є недолік в організації машинного доїння.

42. .Класифікація маститу за перебігом запалення.

За перебігом хвороби – гострий, підгострий, хронічний.

Патанатомія

31. Які органи, тканини і клітини забезпечують діяльність імунної системи організму тварин і птиці?

В імунній с-мі розрізняють центральеі і периферійні органи імуногенезу.

У ссавців до центральних органів відносяться кістковий мозок і тимус, до периферійних – лімфатичні вузли, селезінку, лімфоїдні утворення травного тракту, орг. дихання і сечостатевого тракту, крові, лімфу, с-му мононуклеарних фагоцитів. У птахів до центр. органів належать кістковий мозок, тимус і клоакальна сумва, а до периферійних – селезінка, легені, шкіра, сльозна залоза, кров, лімфа. Всі імунні р-ції в організмі відбуваються за участю імунних клітин, що продукуються в кістковому мозку і тимусі. До них належать лімфоцити та їх похідні, а також макрофаги і мікрофаги. Лімфоцити поділяються на Т- і В-лімфоцити та природних кілерів.

32. Які клітини беруть безпосередню участь в імунних реакціях організму і яка їх функція?

Всі імунні р-ції в організмі відбуваються за участю імунних клітин, що продукуються в кістковому мозку і тимусі. До них належать лімфоцити та їх похідні, а також макрофаги і мікрофаги. Лімфоцити поділяються на Т- і В-лімфоцити та природних кілерів. Т-лімфоцити утворились із стовбурових клітин кісткового мозку і мігрують до тимуса, набуваю відповідної імунокомпетентності і розсиляютися у тимусзалежних зоних. Популяція різноманітна, розрізняють: Т-кілери, Т-супресори, Т-гелпери, Т-ампліфаєри. Т-лімфоцити забезпечують р-ції клітинного імунітету, що має важливе значення у захисті організму від вірусних і бактеріальних хвороб. В-лімфоцити перетворюються ще у кістковому мозку, після цього проходять у кров і лімфу та розселяються в тимусзалежних зонах, у птахів формуються у клоакальній сумці. Розрізняють: В-ефектори, В-гелпери, В-супресори. Вони забезпечують р-цію гуморального імунітету, що має важливе значення в захисті організму від хвороб.

33. З яких стадій складається процес імуногенезу?

Імунна відповідь – процес, який починається з моменту надходження у вн. середовища організму антигену і закінчується формуванням специф. р-ції. Розрізняють первинну і вторинну імунну відповідь. Первинна виникає при первинному контакті орг. з антигеном, вторинна – при повторному з тим же антигеном. У первинній розрізняють індиктивну, охоплює час від моменту контакту орг. з антигеном до появи у периферійній крові специф. антитіл, і продуктивна, виникає через 2-3-ох тижнів після індуктивної.

34. Які процеси відбуваються в органах імунної системи в індуктивній та продуктивній стадіях імуногенезу.

Розрізняють первинну і вторинну імунну відповідь. Первинна виникає при первинному контакті орг. з антигеном, вторинна – при повторному з тим же антигеном. У первинній розрізняють індиктивну, охоплює час від моменту контакту орг. з антигеном до появи у периферійній крові специф. антитіл, і продуктивна, виникає через 2-3-ох тижнів після індуктивної. В індуктивній стадії антиген фагоцитують мікрофаги і макрофаги. Фагоцитоз є початковим етапом імунної перебудови орг. Переробка антигена в макрофагах є необхідною умовою для реалізації імунної відповіді як гуморальної, так і клітинної природи.

35. Морфологія гіперчутливості негайного і сповільненого типів.

Р-ції гіперчутливості найкраще виражені в тканинах, через які проникає антиген. Це слизова оболонка травного та респіраторного трактів і шкіра. Гіперчутливість негайного типу обумовлена імунопатологічними механізмами, що пов’язані з гуморальним імунітетом. Для р-ції характерна морфологія гострого імунного запалення, пусковим механізмом є імунна р-ція. Йому властиві швидкість розвитку, сповільнений перебіг відновлювальних процесів. Спостерігаються зміни у стінках судин, стромі та перенхімі. Р-ця сповільненого типу обумовлена імунологічними механізмами, пов’язаними з клітинним імунітетом. В основі цього лежить хронічне імунне запалення. Ці р-ції нерідко поєднуються або змінюються одна другою.

36. Що таке автоімунні процеси і автоімунні хвороби. Який механізм їх розвитку?

Розвиваються в результаті р-ції імунної с-ми проти власних тканин і органів, унаслідок чого відбувається їх морфофункціональне пошкодження. Розвиток автоімунної патології можливий лише при порушенні фізіологічної ізоляції антигенів, до яких відсутня імунна толерантність. Морфологічні зміни при автоімунних хворобах характеризується дистрофічними і запальними процесами в уражених органах. Р-ції відіграють важливу роль у патогенезі багатьох хвороб. Діагностику проводять комплексно.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.