Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Маргінальність, її сутність та зміст.

 

1. Зміст та сутність поняття “соціальна мобільність”

 

Непорушність ієрархічної структури суспільства не означає відсутності усередині її якого-небудь руху. На різних етапах можливо різке збільшення одного й скорочення іншого шару, що неможливо пояснити природним приростом населення — відбувається міграція окремих індивідів по вертикалі. Ці пересування по вертикалі при збереженні самої стратифікаційної структури розглядають як соціальну мобільність (саме поняття «соціальна мобільність» значно ширше й включає також горизонтальні переміщення індивідів і груп — перехід їх в інші, але рівні по статусі професійні спільності, територіальні переміщення у вигляді міграції населення).

Групова мобільність, вносить у стратифікаційну структуру більші зміни, нерідко впливає на співвідношення основних соціальних шарів і пов'язана з появою нових груп, чий статус перестає відповідати сформованій системі ієрархії. До середини XX в, такою групою стали керуючі, менеджери великих підприємств. Не випадково на базі узагальнення ролі, що змінилася, керуючих у західній соціології складається концепція «революції менеджерів» (Дж. Бернхейм), відповідно до якої адміністративна страта починає відігравати вирішальну роль не тільки в економіці, але й у соціальному житті, доповнюючи й навіть іноді витісняючи клас власників.

Групові переміщення по вертикалі особливо інтенсивні в часи структурної перебудови економіки. Поява нових престижних, високооплачуваних професійних груп сприяє масовому пересуванню по ієрархічній градації.

Падіння соціального статусу професії, зникнення деяких професій провокують не тільки рух униз, але й поява маргінальних шарів, що поєднують осіб, що втрачають звичне положення в суспільстві, що втрачають досягнутий рівень споживання. Відбувається розмивання соціокультурних цінностей і норм, що раніше спаювали людей і їхнє стійке місце в соціальній ієрархії.

У періоди гострих соціальних катаклізмів, корінної зміни соціально-політичних структур може відбутися майже повне відновлення вищих класів суспільства. Така кардинальна заміна соціального складу вищого шару суспільства протікає в обстановці крайнього протистояння й твердої боротьби.

Економічні кризи, що супроводжуються падінням рівня матеріального добробуту широких мас, ростом безробіття, різким збільшенням розриву в доходах, стають першопричиною чисельного росту найбільш знедоленої частини населення, завжди складучої основу піраміди соціальної ієрархії. У таких умовах переміщення по спадній лінії охоплює не одинаків, а цілі групи, і може бути тимчасовим або здобувати сталий характер. У першому випадку соціальна група вертається на звичне місце в міру подолання економічних труднощів, у другому випадку група міняє свій соціальний статус і вступає в складний період адаптації до нового місця в ієрархічній піраміді.

Масові групові переміщення по вертикалі зв'язані, по-перше, із глибокими серйозними змінами в соціально-економічній структурі суспільства, що обумовлюють появу нових класів, соціальних груп, що прагнуть до завоювання свого місця в соціальній ієрархії; по-друге, зі зміною ідеологічних орієнтирів, систем цінностей, політичних пріоритетів - у цьому випадку спостерігається рух нагору тих політичних сил, які змогли вловити зміни в умонастроях, орієнтаціях і ідеалах населення, відбувається хвороблива, але неминуча зміна політичної еліти; по-третє, із разбалансіровкою механізмів, що забезпечують відтворення стратифікаційної структури суспільства. Механізми інституалізації, легітимації й хабітуалізації перестають функціонувати в повному обсязі в силу радикальних змін, що відбуваються в суспільстві, росту конфліктності й соціальної невизначеності.

Переміщення в економічній, політичній і професійно-статусній ієрархії відбуваються, як правило, одночасно або з невеликим розривом у часі. Причина цього - взаємозалежність факторів, їх викликаючих: зміни в соціально-економічній структурі визначають зрушення в масовій свідомості, а поява нової системи цінностей відкриває дорогу для легітимації соціальних інтересів, запитів і домагань груп, що орієнтуються на них.

 




Переглядів: 286

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.112 сек.