Зміст роботи

Під час самостійної підготовки до лабораторної роботи:

1. Вивчити технологічне призначення, принцип дії, конструктивні схеми і правила безпечної експлуатації сковорід і фритюрниць, занести їх в лабораторний журнал. Звернути увагу на фактори, що визначають ефективність роботи цих теплових апаратів, якість готових виробів.

2. За літературними джерелами вивчити основні характеристики конкретних типів електричних сковорід і фритюрниць, що серійно випускаються промисловістю, занести їх в лабораторний журнал.

3. Вивчати принципову схему стенда з дослідження режимів роботи сковороди СЕСМ-0,2 (Додаток В).

4. Ознайомитись зі змістом, методиками виконання експерименту і розрахунків.

Після проведення допуску до лабораторної роботи в лабораторії:

1. Ознайомитися з будовою електричних сковорід і фритюрниць, представлених в лабораторії, призначенням окремих конструктивних елементів, правилами безпечної експлуатації цих теплових апаратів. Особливу увагу слід приділити елементам автоматичного регулювання роботи сковорід і фритюрниць.

2. Визначити геометричні розміри й обчислити площі наступних ділянок зовнішньої поверхні сковороди СЕСМ-0,2: кришки, панелі терморегулятора, верхніх поверхонь тумб, лицевих панелей тумб, бокових поверхонь тумб. В розрахунку загальної поверхні сковороди площу інших елементів не враховувати. Окремо визначити площу поду сковороди. Дані занести в таблицю 7.1.

Таблиця 7.1

Розрахунок площі окремих елементів зовнішньої поверхні

сковороди СЕСМ-0,2

№ з/п	Назва елементу	Довжина, м	Ширина, м	Площа , м²
	Кришка, f₁
	Панель терморегулятора, f₂
	Ліва верхня поверхня тумби, f₃
	Права верхня поверхня тумби, f₄
	Лицева панель лівої тумби, f₅
	Лицева панель правої тумби, f₆
	Бокова поверхня лівої тумби, f₇
	Бокова поверхня лівої тумби, f₈
	Загальна поверхня сковороди, F	-	-

3. Підготувати до роботи сковороду СЕСМ-0,2.

4. Завантажити у сковороду 0,05 кг олії.

4. Провести дослідження режимів роботи сковороди СЕСМ-0,2.

Дослідження проводяться при нестаціонарному і стаціонарному теплових режимах. За початок стаціонарного режиму прийняти момент досягнення жиром, що знаходиться в чаші, температури необхідної для смаження кулінарних виробів.

У період нестаціонарного режиму визначаються:

1) тривалість нагрівання жиру до заданої температури;

2) витрата електроенергії;

3) температура зазначених в таблиці 7.1 ділянок поверхні сковороди;

4) температура навколишнього повітря;

5) температура жиру.

У період стаціонарного режиму визначаться:

1) тривалість смаження кулінарних виробів до готовності з урахуванням часу на завантаження і вивантаження виробів;

2) початкова температура кулінарних виробів;

3) кінцева температура на поверхні (в шкоринці)) і всередині виробу;

4) маса напівфабрикатів;

5) маса готових гарячих виробів;

6) температура зазначених в таблиці 7.1 ділянок поверхні сковороди;

7) температура навколишнього повітря.

Вимір температури зазначених ділянок поверхні сковороди проводиться за допомогою електроконтактного термометра ЕТПМ. Температура жиру в чаші, на поверхні й усередині виробу виміряється за допомогою хромель-копелевих термопар, приєднаних до мілівольтметра через перемикач. Температура навколишнього повітря і початкова температура виробів визначається за допомогою спиртового термометра зі шкалою до 100°С.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.