Шлунок.

Стравохід.

1) Ахалазія: характеризується дифузним розширенням просвіту над місцем локального звуження кардіального відділу шлунка (симптом «лійки»), правобічна дистопія, відсутність газового міхура шлунка.

2) Дивертикули: а) пульсійні (справжні), причиною виникнення яких є слабкість м’язової стінки – мають перешийок та гладкі округлі контури; б) тракційні (несправжні), причиною виникнення яких є періезофагеальні процеси – мають зубчасту форму.

3) Опікова хвороба: виникає внаслідок ураження термічними, хімічними або радіаційними факторами; у гострий період характеризується дифузним звуженням просвіту, гіпертонусом, набряком складок слизової оболонки, гіперсекрецією, сповільненням евакуації до шлунка; коли захворювання переходить у хронічну стадію, то характеризується локальними, обмеженими чи дифузними звуженнями просвіту за рахунок опікових стриктур, супрастенотичними розширеннями, звивистими набряклими складками слизової оболонки, гіперсекрецією, порушенням евакуації до шлунка аж до повної її відсутності.

4) Рефлюкс-езофагіт: виникає у нижній третині стравоходу внаслідок рефлюксу (зворотному закиданню вмісту шлунка з підвищеною кислотністю до стравоходу), характеризується гастроезофагеальним рефлюксом, обмеженим набряком складок слизової оболонки, гіперсекрецією, кардіоспазмом.

5) Доброякісні пухлини: аденоми, ліпоми – характеризуються поодинокими чи множинними дефектами наповнення з рівними чіткими контурами, відсутністю патології тонусу та перистальтики, дивергенцією складок.

6) Злоякісні пухлини: рак аденокарциноми, скір – характеризуються поодиноким дефектом наповнення з нерівними нечіткими контурами, ригідністю стінки, обривом складок, обривом перистальтики, відсутністю газового міхура шлунка.

7) Виразкова хвороба: у стравоході зустрічається нечасто, характеризується локальним розширенням просвіту (симптом «ніші» або «депо барію»), запальним валом, конвергенцією складок, гіперсекрецією, місцевим гіпертонусом, посиленням перистальтики, сповільненням евакуації за рахунок кардіоспазму.

1) Гіперацідний гастрит: характеризується зменшенням просвіту шлунка, гіпертонусом, гіперсекрецією, гіперперистальтикою, набряком складок слизової оболонки, пілороспазмом та затримкою евакуації.

2) Гіпоацидний гастрит: характеризується збільшенням просвіту шлунка, зниженням тонусу, гіперсекрецією, поверхневою перистальтикою, потовщенням складок слизової оболонки при загостренні і потоншенням їх при ремісії, відкритим воротарем та прискореною евакуацією.

3) Анацидний гастрит: передраковий стан, характеризується значним збільшенням просвіту шлунка, що може набувати форми мішка, атонією, часто відсутністю секреторної діяльності, відсутністю перистальтики, відсутністю складок, значною затримкою евакуації.

4) Ерозивний гастрит: переважно локалізується у антральному відділі, характеризується всіма ознаками гіперацидного гастриту, а також ерозивними «депо барію» у антральному відділі, бульбогастральним рефлюксом.

5) Гіпертрофічний гастрит: крім ознак гіперацидного гастриту, характеризується множинними дефектами наповнення у тілі та антральному відділі, пов’язаними між собою.

Рентгенологічні симптоми пухлин та виразкової хвороби ідентичні до проявів їх у стравоході.

Тонкий кишківник.

Виразкова хвороба у 80 % випадків локалізується у дванадцятипалій кишці. Рентгенологічні прояви її досить типові, викладені вище. Крім того у цибулині дванадцятипалої кишки може зустрічатись симптом «вказівного пальця». Одним з ускладнень виразкової хвороби, що проявляється як «гострий живіт» і контрастує себе без введення штучного контрасту є перфорація, рентгенологічним симптомом якої є серпоподібне просвітлення під правим склепінням діафрагми (вільний газ у черевній порожнині).

Хвороба Крона (термінальний ілеїт) характеризується ураженням лімфатичних вузлів клубової кишки, що супроводжується обмеженими звуженнями просвіту кишки, симптомом «бруківки», утворенням норицевих ходів, що можуть сполучати клубову кишку з товстою кишкою, сечовим міхуром, порожниною матки тощо, що можливо виявити за допомогою фістулографії.

Кишкова непрохідність за умови локалізації у тонкому кишківнику є більш небезпечною, тому що у просвіт тонкого кишківника відкриваються протока підшлункової залози та жовчовивідна протока, що може призвести до некрозу стінки кишки і розвитку перитоніту. Рентгенологічно проявляється метеоризмом, порушенням рухливої функції, поперечною посмугованістю, а також чашами Кльойбера.

Товстий кишківник.

Неспецифічний виразковий коліт рентгенологічно проявляється у вигляді симптому «свинцевої труби» (дифузне звуження посвіту лівої половини кишківника, відсутність гаустрацію, множинні «депо барію»). Клінічно проявляється кривавими проносами.

Туберкульозний коліт уражає переважно праву половину товстого кишківника, характеризується обмеженими звуженнями просвіту, симптомом «бруківки», може ускладнюватись ерозивними змінами (ерозивні «депо барію»), норицями, що діагностуються за допомогою фістулографії.

Спастичний коліт супроводжується закрепами, спастичними болями у лівій половині товстого кишківника. Рентгенологічно характеризується локальними, обмеженими чи дифузними звуженнями просвіту, порушенням гаустрацію, істотним сповільненням евакуації.

Читайте також:

Інвагінація шлунка, інвагінація голодної кишки в шлунок.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Впізнання трупа та його частин.	\|	Патологія слинних залоз.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.