Мікротрубочки цитоскелету

Актинові філаменти в не м’язових клітинах

Актин складає значну частку білку всіх еукаріотичних клітин. Наприклад, в фібробластах частка досягає майже 10%, причому 50% знаходиться в дисоційованому (мономерному) стані (G-актин); 50% в складі філаментів — це F-актин. В не м’язових клітинах актинові філаменти виконують в основному дві функції: опорну — утворюють пучки з поперечними зшивками, які є опорою для різних внутрішньоклітинних структур та зовнішніх відростків; скорочувальну — разом з міозином актинові філаменти формують різні скорочувальні системи, які відповідальні за багато проявів клітинної рухомості.

Найбільш розповсюдженими актин-міозиновими скорочувальними комплексами в не м’язових клітинах є скорочувальне кільце, опоясувальна десмосома та напружувальні нитки, дифузна динамічна система актинових філаментів цитоплазми.

Скорочувальне кільце з актину та міозину формується в клітині, що поділяється під самою плазматичною мембраною. Скорочення цього кільця призводить до утворення в телофазі перетяжки посередині клітини та розподілу її на дві дочірні клітини.

Напружені нитки характерні для клітин, які здатні до руху. Вони мають товщину 0,5 мкм та довжину до 5 мкм, мають в складі крім актинових та міозинових молекул інші допоміжні білки, наприклад, тропоміозин в асоціації з актиновими фібрилами.

Менш упорядковані, чим вказані вище, системи актинових філаментів є в усій цитоплазмі, де виконують структурну та рухову функції. Входячи до тимчасових асоціацій з не м’язовим міозином, вони приймають участь в різних рухових реакціях (наприклад утворюючі потоки цитоплазми). Структурна їх функція проявляється в утворенні желеподібних структур.

Злагоджена взаємодія актинових філаментів з іншими допоміжними білками демонстративно проявляється при русі рухливих клітин — фібробластів, макрофагів.

Наступною постійною цитоскелетною структурою руху клітини є мікротрубочки. Однак всі вони утворюються завдяки діяльності ЦОМТів — центрів організації мікротрубочок. ЦОМТи — це електронно щільні утворення аморфної мілкозернистої структури. Вони виявляються в клітинному центрі біля центріолей в тваринних клітинах. В клітинах вищих рослин центріолей немає і ЦОМТи розташовуються безпосередньо в цитоплазмі. ЦОМТами також вважаються центромери (кінетохори) еукаріотичних хромосом. Хімічний склад ЦОМТів представлений комплексом РНК, білками та ДНК. ЦОМТи — самореплікуюча структура, тому доведена в них наявність ДНК. Згідно симбіотичній теорії ЦОМТи — є ендосимбіонтами — залишками спіроплазм, в структурі яких є мікротрубочки, завдяки котрим спіроплазми здатні рухатися в просторі, утворюючі ундулюючі (хвилеподібні) рухи.

Основна функція ЦОМТів полягає в тому, що вони приймають участь в індукції зборки (полімеризації) мікротрубочок. Похідними ЦОМТів є: мікротрубочки (МТ) веретена поділу; МТ цитоплазми; МТ центріолей; МТ базального тільця і аксонеми війок та джгутиків.

Мікротрубочки — це пусті циліндри з зовнішнім діаметром 25 нм, внутрішнім — 14 нм. Вони складаються з тубулярних білків α та β-тубуліну, які близькі по молекулярній вазі (50 тис.) та амінокислотному складу. Вони з’єднуються в гетеродимери, а потім утворюють ниткоподібні структури — протофіламенти, в яких β-тубулін одного димеру пов’язаний з α-тубуліном іншого. 13 протофіламентів розташовуючись паралельно утворюють саме мікротрубочку.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Будова скелетних м’язових фібрил хребетних	\|	Проміжні філаменти

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.