Неочікувану (непередбачувану, не прогнозовану ).

В макроекономічному аналізі існують дві теорії, згідно з якими розглядаються вплив інфляціонних очікувань на економічну поведінку суб'єкта. Теорія адаптивних очікувань та теорія раціональних очікувань.

Теорія адаптивних очікувань виходить з того, що економічні суб'єкти формують свої інфляційні прогнози спираючись на аналіз інформації про розвиток економічних процесів у минулому.

В теорії раціональних очікувань економічні суб'єкти формують свої інфляційні прогнози спираючись як на інформацію про минуле, так і про майбутній розвиток економічних процесів. Але завжди треба мати на увазі те, що інфляція – це дуже складне явище, тому і прогнозування інфляційних очікувань потребує спеціальних знань та вмінь від економічних суб'єктів.

Згідно з причин, що породжують інфляцію, розрізняють інфляцію попиту та інфляцію витрат ( пропозиції).

Інфляція попиту – це таке зростання загального рівня цін, яке пояснюється випереджальним зростанням сукупного попиту AD порівняно з сукупною пропозицією AS в умовах граничного виробничого потенціалу (див. рис. 6.1).

Рис.6.1.Інфляція попиту Рис.6.2. Інфляція витрат

Якщо сукупна пропозиція AS є незмінною, то збільшення сукупного попиту AD на її горизонтальному відрізку не призведе до інфляції і тому стимулювання AD є бажаним. На висхідному відрізку кривої AS економіка знаходиться в умовах неповної зайнятості, тобто має певні резерви виробничих потужностей. Тому збільшення сукупного попиту з AD1 до AD2 викличе збільшення сукупної пропозиції з незначним зростанням рівня цін з Р1 до Р2 . Інфляцію на цьому відрізку називають передчасною. На вертикальному відрізку кривої AS економіка перебуває в умовах повної ( або близької до неї) зайнятості, майже всі виробничі потужності завантажені, тому будь-яке підвищення сукупного попиту з AD 2 до AD3 призведе до інфляційного зростання рівня цін з Р2 до РЗ.

Інфляція витрат ( пропозиції) –це таке зростання загального рівня цін, яке виникає внаслідок збільшення витрат на одиницю продукції та зменшенням сукупної пропозиції ( див. рис. 6.2). Основні джерела інфляції витрат – 1) зростання цін на сировину та енергію; 2) зростання номінальної заробітної плати; 3) зростання непрямих податків.

Графічно інфляцію витрат ( пропозиції), можна показати зміщенням кривої AS1 ліворуч до AS2 при незмінній кривій сукупного попиту AD. Це призведе до збільшення рівня цін з Р, до Р2. таким чином, інфляція витрат, як правило, відбувається у формі стагфляції , то поряд з зростанням рівня цін відбувається зменшення обсягів виробництва.

Інфляція попиту і інфляція витрат можуть породжувати одна одну і тоді вони будуть викликати інфляційну спіраль « ціни - заробітна плата». Як правило, починається ця спіраль з інфляції попиту, що змушує робітників виступати за підвищення заробітної плати і т.ін.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація інфляції за різними критеріями	\|	Причини та наслідки інфляції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.