Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Поняття способів забезпечення зобов'язань.

Під способами забезпечення зобов'язань слід розуміти передбачені законом або договором спеціальні заходи, покликані додатково стимулювати боржника до належного виконання свого обов'язку за головним (основному) зобов'язанням, а у разі невиконання їм свого обов'язку - служити засобом задоволення інтересів кредитора.

До способів забезпечення виконанні зобов'язань відносяться: неустойка (штраф, пеня), застава, поручительство, гарантія і задаток.При цьому неустойка, застава і поручительство застосо-вуються для забезпечення виконання зобов'язань за участю будь-яких суб'єктів. Завдаток, звичайно, застосовується для забезпечення зобов'я-зань між фізичними особами або з їх участю.

Неустойкою(штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник зобов'язаний сплатити кредитору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у разі прострочення виконання. З огляду на те, що неустойка - це і міра відповідальності, її нерідко називають санкцією.

Неустойка - найбільш поширений спосіб забезпечення виконання зобов'язань. Залежно від підстав виникнення розрізняють неустойку законну (нормативну) і договірну.

Залежно від особливостей визначення розміру неустойки і характеру порушень, за які вона встановлюється, неустойка іноді іменується штрафом або пенею.

Штраф- це неустойка, яка визначається в твердій грошовій сумі за кожне порушення за зобов'язанням, у тому числі і за прострочення, або ж стягується однократно у вигляді певного відсотка з суми невико-наного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пеня - це неустойка, що обчислюється, як правило, в процентному відношенні до суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Через заставукредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержа-ти задоволення з вартості закладеного майна переважно перед іншими кредиторами.

З приведеної формули застави виходить, що в заставному правовідношенні як кредитор завжди виступає заставодержатель, тобто особа, що приймає майно в заставу. Заставником, тобто особою, що передає майно в заставу, як правило, виступає боржник за основним зобов'язанням, але їм може бути і третя особа. Застава виникає через закон або договір і регламентується Цивільним кодексом України і Законом України від 2 жовтня 1992 р. "Про заставу".

Предметом застави може бути як майно (річ), так і майнові права. Важливо мати на увазі, що предметом застави можуть бути тільки ті речі, (майно) яке не виключене з цивільного обороту. Їм може бути і таке майно, яке стане власністю заставника в майбутньому, тобто після укладення договору застави, зокрема продукція, плоди і інші доходи (майбутній урожай, приплід тварин і т.п.). Предметом застави можуть бути такі майнові права, як права на чужі речі, орендні права на підприємства, будови, споруди, кредиторські вимоги, спадкові і інші права.

Не можуть бути предметом застави національні культурні і історичні цінності, що знаходяться в державній власності і занесені або підлягаючі занесенню в Державний реєстр національної культурної спадщини, а також об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена, майнові комплекси державних підприємств і їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації. Предметом застави не можуть бути вимоги, що мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом.

За договором поручительствапоручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання перед ним свого зобов'язання в повному об'ємі або в частині.

Сторонами в договорі поручительства є кредитор за основним зобов'язанням і поручитель. Можливі випадки участі в договорі поручи-тельства і декількох поручителів. Угода про поручительство повинна полягати під загрозою його недійсності письмовій формі. Поручи-тельство може бути оформлено у вигляді договору, що укладається між головним боржником і поручителем на користь третьої особи - кредитора по основному боргу.

Забезпечувальний характер поручительства полягає в тому, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником кредитор має право пред'явити свою вимогу до поручителя. При цьому поручитель, якщо інше не було встановлене договором, відповідає в тому ж об'ємі, що і боржник, зокрема, за сплату відсотків, за відшкоду-вання збитків, за сплату неустойки (штрафу, пені).

Гарантія- це договір, по якому одна юридична особа (гарант) зобов'язується погасити заборгованість перед кредитором іншої юридичної особи у разі невиконання останнім забезпеченого гарантією зобов'язання. Забезпечувальна функція гарантії полягає в тому, що при невиконанні боржником основного зобов'язання, яке забезпе-чується гарантією, кредитор має право стягнути суму непогашеної заборгованості з юридичної особи - гаранта. Отже, гарантія схожа з поручительством по коло беруть участь в ній осіб: кредитор, боржник і третя особа - гарант.

Задаткомвизнається грошова сума, що видається одній з договірних сторін в рахунок тих, що належать з неї за договором платежів іншій стороні на доказ укладення договору і забезпечення його виконання.

З приведеного визначення задатку виходить, що він виконує три функції: платіжну, посвідчувальну і забезпечувальну.

Платіжна функція задатку виявляється в тому, що гроші, що передаються однією стороною іншої, йдуть в залік сум, що належать за договором. Посвідчувальна функція полягає в тому, що передача задатку свідчить про наявність між сторонами головного зобов'язання. Нарешті, забезпечувальна функція задатку виражається в тому, що закон передбачає майнові наслідки (визначає долю грошових сум, переданих як завдаток) у разі невиконання однієї із сторін зобов'язання, забезпеченого задатком. Так, якщо за невиконання зобов'язання, забезпеченого задатком, ответственна сторона, що дала задаток, вона його втрачає і задаток залишається у іншої сторони. У разі, коли за невиконання зобов'язання зобов’язальна сторона, що одержала задаток, зобов'язана сплатити іншій стороні подвійну суму задатку.

Крім того, сторона, відповідальна за невиконання зобов'язання, зобов'язана відшкодувати іншій стороні збитки, із заліком суми задатку. Проте ця норма закону є диспозитивною, і тому в договорі може бути передбачена інший зв'язок між задатком і збитками, що виникли в результаті невиконання або неналежного виконання зобов'язання, забезпеченого задатком.




Переглядів: 484

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття, форма і види цивільний – правових договорів. | Спадкове право.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.