• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Наповнювачі

Як і при виготовленні композицій з твердого каучуку, застосування наповнювачів в латексних композиціях переслідує мету покращувати фізикомеханичні властивості виробів, що виготовляються, понизити їх собівартість, змінити забарвлення.

Разом з тим, існує ряд специфічних особливостей застосування наповнювачів в латексних композиціях.

Активні посилюючі наповнювачі, якими є різні марки технічного вуглецю, як правило, лише трохи збільшують міцність при розриві полімерів латексних композицій, але одночасно при відносно невеликих дозуваннях (5...10 частин маси полімеру латексу) істотно збільшують модуль, опір роздиру, опір стиранню.

Практично всі наповнювачі, що вживаються в латексних композиціях призводять до зміни колоїдно-хімічних властивостей латексів, збільшують їх в'язкість, знижують агрегатну стійкість. Найбільше загущення латексних композицій відбувається при застосуванні технічного вуглецю. З цієї причини дозування технічного вуглецю в латексних композиціях не повинне перевищувати 15...20 частин маси на 100 частин маси полімеру латексу. Перелік найбільш часто вживаних в латексних композиціях наповнювачів приведений в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Наповнювачі латексних композицій

Технічний вуглець марки К-354 застосовується для підвищення міцності при розриві, модуля, опору роздиру полімерів синтетичних і штучних латексів.

Технічний вуглець марки П-705, що характеризується підвищеною структурністю, застосовується в латексних композиціях, що призначені для виготовлення виробів з підвищеною електропровідністю або антистатичними властивостями.

Крейда і каолін вводять в латексні композиції, головним чином, для зниження їх вартості. При цьому спостерігається зниження міцності при розриві і відносного подовження при розриві полімерів латексів при одночасному збільшенні модуля і жорсткості. При виготовленні виробів, для яких міцнісні показники не мають істотного значення, дозування крейди і каоліну в латексних композиціях може бути доведене до 400 частин маси на 100 частин маси полімеру латексу. На відміну від більшості інших інгредієнтів латексних композицій крейда і каолін можуть бути вве­дені в латекс без попереднього приготування дисперсій.

Бентоніт, в основному, застосовується у виготовленні водних дисперсій сипких інгредієнтів латексних композицій. У водному середовищі бентоніт утворює ланцюгові структури, збільшуючи в'язкість системи. Завдяки цій властивості бентоніт перешкоджає осіданню інгредієнтів в дисперсіях і в латексній композиції.

Двоокис титана застосовується в латексних композиціях, головним чином, як пігмент, додаючи виробам білий колір. Звичайно дозування двоокису ти­тана в латексних композиціях складає 4...5 частин маси на 100 частин маси полімеру латексу.

Стирол-бутадієнові латекси з високим вмістом зв'язаного стиролу в полімері (СКС- 85 ГП), введені в натуральні, бутадієн-стирольні і штучний поліізопреновий латекс, призводять до підвищення модуля, жорсткості, твердості, міцності при розриві полімерів вказаних латексів.

Переглядів: 476