ВІКОВІ, СТАТЕВІ ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ М'ЯЗІВ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ

ЛЕКЦІЯ 6.

У новонароджених і дітей перших років життя сухожилки розвинені відносно більше, ніж черевце м'яза. Слід також зазначити, що місця початку та прикріплення з віком змінюються в зв'язку з нерівномірним ростом м'язів та кісток, а також у зв'язку з розростанням кісткових горбистостей та зміною співвідношення між довжиною м'язових та сухожилкових частин.

Відомо також, що м'язи верхньої кінцівки незалежно від статі мають багато індивідуальних особливостей. Так, дельтоподібний м'яз іноді недорозвинений або має додаткові м'язові пучки. Великого та малого круглих м'язів може не бути. Двоголовий та триголовий м'язи плеча іноді мають одну або три головки. Дуже варіабельні м'язи передпліччя і кисті. Довгого долонного м'яза часто немає з одного або обох боків. Іноді немає квадратного м'яза-привертача, м'яза-відвертача, м'яза-розгинача мізинця та деяких інших. Спостерігають випадки, коли кілька м'язів зливаються в один або мають спільні сухожилки.

Залежно від віку, статі та фізичного навантаження змінюється кількість м'язових волокон і потовщуються або стоншуються фасції пояса верхньої кінцівки і вільної верхньої кінцівки. Як правило, чітко визначається асиметрія м'язів правої та лівої верхніх кінцівок.

Фасції, синовіальні сумки та піхви верхньої кінцівки. Фасції пояса верхньої кінцівки та вільної верхньої кінцівки утворюють кістково-фасціальні та фасціальні піхви для окремих м'язів і груп м'язів. У цих піхвах, а також у борознах, щілинах та проміжках між ними, заповнених жировою тканиною, розміщуються судини і нерви.

Фасцію ділянки пояса верхньої кінцівки залежно від утворів, які вона покриває, поділяють на дельтоподібну, надосну, підлопаткову, а також пахвову.

Дельтоподібна фасція (fascia deltoidea) складається з поверхневої та глибокої пластинок. Поверхнева, тонша пластинка покриває дельтоподібний м'яз іззовні, а глибока відокремлює м'яз від суглобової капсули плечового суглоба. Надосна фасція прикріплюється до країв надоєної ямки і покриває однойменний м'яз. Підосна фасція прикріплюється до країв підосної ямки і разом з глибокою пластинкою дельтоподібної фасції утворює піхву для підосного та малого круглого м'язів. Тонка підлопаткова фасція натягнута над підлопатковою ямкою і покриває однойменний м'яз. Найбільше практичне значення має пахвова фасція, що закриває знизу пахвову ямку. Крізь отвори фасції в пахвову ямку проходять судини і нерви.

Пахвова ямка (fossa axillaris), в утворенні якої беруть участь м'язи верхньої кінцівки, має чотири стінки і два отвори. Передня стінка утворена великим та малим грудними м'язами, задня — підлопатковим і великим круглим м'язами та найширшим м'язом спини, присередня — переднім зубчастим м'язом, а бічна — плечовою кісткою та м'язами плеча.

Верхній отвір пахвової ямки обмежений І ребром, ключицею з підключичним м'язом та верхнім краєм лопатки. Крізь нього проходять з боку шиї великі судини та нерви. Нижній отвір пахвової ямки спереду обмежений нижнім краєм великого грудного м'яза, ззаду — нижнім краєм найширшого м'яза спини, присередньо — переднім зубчастим м'язом та іззовні — плечовою кісткою з м'язами плеча. Пахвова ямка заповнена жировою тканиною, в якій знаходяться різних розмірів лімфатичні вузли.

Рис. 1. М'язи кисті (долоня):

1 — квадратний м'яз-привертач; 2 — ліктьовий м'яз — згинач зап'ястка; 3 — удержувач згиначів; 4 — протиставний м'яз мізинця; 5 — долонні міжкісткові м'язи; 6 — червоподібний м'яз (відрізаний); 7 — сухожилок поверхневого м'яза — згинача пальців: 8 — сухожилки глибокого м'яза — згинача пальців; 9 — синовіальна піхва вказівного пальця; 10 — 1 тильний міжкістковий м'яз; 11 — привідний м'яз великого пальця; 12 — короткий відвідний м'яз великого пальця (відрізаний); ІЗ, 16 — довгий м'яз — згинач великого пальця; 14 — короткий м'яз — згинач великого пальця; 15 — протиставний м'яз великого пальця.

Рис. 2. Топографія плеча (схема):

1, 4 — міжм'язові перегородки; 2 — піхва м'язів-розгиначів, 3 — плечова кістка; 5 — судинно-нервовий пучок плеча; 6,7 — піхви м'язів-згиначів; 8 — підшкірна судина

Фасція плеча (fascia brachii) оточує м'язи плеча (Рис. 2). На присередній і бічній поверхнях плеча від неї до плечової кістки відходять міжм'язові перегородки плеча, які відокремлюють м'язи-згиначі від м'язів-розгиначів.

З обох боків двоголового м'яза плеча знаходяться присередня та бічна двоголові борозни. Більш важливою практично є присередня борозна, по якій проходить плечова артерія з однойменними венами та серединний нерв.

Фасція передпліччя (fascia antebrachii) виражена краще, ніж фасція плеча, і є її продовженням. У верхній третині передпліччя від неї частково починаються деякі з поверхневих м'язів передпліччя та ряд перетинок до кісток, які утворюють піхви для м'язів передньої та задньої груп.

У ділянці променезап'ясткового суглоба фасція утворює щільне потовщення, яке спереду називають удержувачем згиначів, а ззаду — удержувачем розгиначів. Під цими утворами в напрямі до кисті йдуть сухожилки м'язів передпліччя.

На передній ділянці є ліктьова ямка (fossa cubitalis), обмежена зверху двоголовим та плечовим м'язами, іззовні — плечопромене-вим, а зсередини — круглим м'язом-привертачем. У межах ямки, безпосередньо під шкірою, розміщена серединна вена ліктя, а в глибині її лежать плечова артерія та вени, а також серединний нерв.

У нижньому відділі передньої поверхні передпліччя між сухожилками м'язів-згиначів визначають три борозни. Променева борозна обмежена ззовні сухожилком плечопроменевого м'яза, а зсередини — сухожилком променевого м'яза — згинача зап'ястка. У глибині борозни лежить променева артерія, тут звичайно промацують пульсацію її. Крім того, тут розміщуються променеві вени та поверхнева гілка променевого нерва. Серединна борозна утворена назовні сухожилком променевого м'яза — згинача зап'ястка та досередини — сухожилком поверхневого м'яза — згинача пальців. У цій борозні розміщується серединний нерв. Ліктьова борозна обмежена іззовні сухожилком поверхневого м'яза — згинача пальців та ліктьового м'яза — згинача зап'ястка. В цій борозні проходять ліктьова артерія, вени та нерв.

Фасціальні перетинки разом з кістками передпліччя формують передню, задню та бічну піхви. У передній піхві розміщуються всі м'язи передньої групи передпліччя, в задній — деякі м'язи-розгиначі, а в бічній — плечопроменевий м'яз та променеві м'язи — розгиначі зап'ястка. Слід пам'ятати, що в нижній частині передпліччя у фасціальних піхвах знаходяться не м'язи, а їхні сухожилки.

Фасції передпліччя продовжуються у фасції кисті, де розрізняють тильну фасцію та долонний апоневроз. На тилі зап'ястка фасція утворює щільне потовщення — удержувач розгиначів а на долонній поверхні зап'ястка — удержувач згиначів. Удержувач згиначів прикріплюється до кісток зап'ястка і разом з ними утворює канал зап'ястка, в якому в синовіальних піхвах проходять сухожилки м'язів-згиначів.

Між утворами верхньої кінцівки е багато синовіальних сумок та піхов, серед яких найбільше практичне значення мають синовіальні сумки та піхви кисті. Так, на долоні розміщені п'ять ізольованих одна від одної синовіальних піхов пальців кисті. На тилі кисті є шість синовіальних піхов — для м'язів розгиначів.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ВІКОВІ, СТАТЕВІ ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ М'ЯЗІВ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.