• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Основні напрямки підвищення стійкості роботи об'єкта в надзвичайних ситуаціях

СТІЙКІСТЬ РОБОТИ ЛІКУВАЛЬНИХ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ, ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ

ЛІКУВАЛЬНИХ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ.

ТЕМА 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Р.

М.Запоріжжя

ЛІКУВАЛЬНИХ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ.

ТЕМА 5.ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

ЛЕКЦІЯ.

(для студентів Запорізького державного медичного університету)

Обговорено на засіданні кафедри

« _____» ______________2013р.

Протокол №____________

Навчальна ціль :

ознайомити студентів з основними елементами стійкості роботи лікувальних та фармацевтичних закладів у надзвичайних ситуаціях, з плануванням заходів цивільного захисту та порядком дій за сигналами оповіщення, з медико-технічним забезпеченням стійкої роботи лікувальних та фармацевтичних закладів у надзвичайних ситуаціях. Довести до студентів систему екстренної евакуації лікувальної установи та фармацевтичного закладу.

Вид навчальних занять – лекція.

Тривалість заняття – 2 години.

Місце проведення заняття – клас.

Навчальні питання і орієнтовний розрахунок навчального часу:

Навчальна література і посібники:

1. Підручник «Цивільний захист», Стеблюк М.І., 2007р., Київ.

2. Закон України « Про Цивільну оборону України», ВРУ, № 2974-ХП, 1993р., № 555-Х1У, 1999р.,Київ.

3. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», УПУ № 1809-111, 2000р.

4. Положення про Цивільну оборону України, постанова КМУ, № 299, 1994р., Київ.

5. Концепція захисту населення і територій у разі загрози та виникнення НС, Указ Президента України, № 234, 1999 р., Київ.

6. Періодичні інформаційні видання. МВС України, 1990-2001рр.,Київ.

7. Цивільна оборона, Воєнвидав, Москва, 1981р.

8. ГСРФ «Безпека в надзвичайних ситуаціях», Стандарт-видав.Росії,Москва, 1995-2010рр.

9. Дії населення в НС. РВЦ ЦО і НС, Київ, 1997р.

10. Нормативно-методична література з питань протипожежної безпеки. МВС України, 1995-2001рр.

ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ

Основи стійкості роботи об`єктів, психологічної підготовленості керівного складу, спеціалістів і населення до дій в екстремальних умовах, навченості керівного складу ЦЗ об'єкта і населення правильно виконувати комплекс заходів цивільного захисту — це здатність його в надзвичайних ситуаціях випускати продукцію у запланованому обсязі, необхідної номенклатури і відповідної якості, а у випадку впливу на об'єкт уражаючих факторів, стихійних лих та виробничих аварій — у мінімально короткі строки відновити своє виробництво. Залежить вона від таких основних факторів: розміщення об'єкта відносно великих міст, об'єктів атомної енергетики, хімічної промисловості, великих гідротехнічних споруд, військових об'єктів та ін.; природно-кліматичних умов, технології виробництва; надійності захисту працюючих, населення від впливу уражаючих факторів, наслідків стихійних лих і виробничих аварій, катастроф; надійності системи постачання об'єкта всім необхідним для виробництва продукції (паливом, мастилами, електроенергією, газом, водою, хімічними засобами захисту рослин, ветеринарними засобами, мінеральними добривами, запасними частинами, технікою та ін.); здатності інженерно-технічного комплексу протистояти надзвичайним ситуаціям; стійкості управління виробництвом, ведення рятувальних та інших невідкладних робіт для відновлення порушеного виробництва. Дані фактори визначають і основні вимоги стійкості роботи об'єктів у надзвичайних ситуаціях та шляхи її підвищення.

Більш підготовленими до стійкої роботи будуть ті об'єкти, які реально оцінять фактори, їх несприятливий вплив на виробництво і розроблять відповідні заходи. Завчасне проведення організаційних, агрохімічних, агротехнічних, інженерно-технічних, ветеринарно-санітарних, лісотехнічних, лісогосподарських, меліоративних та інших заходів максимально знизить результати впливу уражаючих факторів мирного і воєнного часу і створить сприятливі умови для швидкої ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Робота об'єкта в цілому складається з роботи окремих галузей виробництва, тому необхідно розглянути стійкість у надзвичайних умовах окремих галузей виробництва.

На основі вивчення факторів, які впливають на стійкість роботи об'єктів, і оцінки стійкості елементів і галузей виробництва проти уражаючих факторів ядерної, хімічної і біологічної зброї, стихійних лих і виробничих аварій, необхідно завчасно організувати і провести організаційні, інженерно-технічні і технологічні заходи для підвищення стійкості роботи.

Здійснення організаційних заходів передбачає завчасну підготовку всіх структур цивільного захисту, служб і формувань до надзвичайних ситуацій.

Вжиттям технологічних заходів підвищується стійкість роботи об'єктів шляхом змінювання технологічних процесів, режимів, можливих в умовах надзвичайних ситуацій.

Інженерно-технічні заходи мають забезпечити підвищену стійкість виробничих споруд, технологічних ліній, устаткування, комунікацій об'єкта до впливу уражаючих факторів під час надзвичайних ситуацій.

При проведенні цих заходів необхідно враховувати конкретні умови об'єкта народного господарства, проте є загальні організаційні інженерно-технічні заходи, які мають проводитись на всіх об'єктах.

1.2 Забезпечення захисту людей та їх життєдіяльності.

Створення на об'єкті надійної системи оповіщення про загрозу нападу противника, радіоактивне забруднення, хімічне і біологічне зараження, загрозу стихійного лиха і виробничої аварії.

Організація розвідки і спостереження за радіоактивним забрудненням, хімічним і біологічним зараженням; гідрометеорологічне спостереження за рівнем води, напрямком і швидкістю вітру, рухом і поширенням хмари радіоактивного забруднення, СДЯР і ОР.

Створення фонду захисних споруд ЦО, запасів засобів індивідуального захисту і забезпечення своєчасної видачі їх населенню.

Завчасна підготовка до масової санітарної обробки населення і знезаражування одягу, організація взаємодії з установами охорони здоров'я для медичного обслуговування населення у надзвичайних ситуаціях.

Підготовка до евакуації населення, розміщеного в зонах можливих руйнувань і катастрофічного затоплення. Завчасна підготовка місць евакуації, організація прийому евакуйованого населення на територію населених пунктів.

Постачання населення продуктами харчування, питною водою, предметами першої необхідності; комунальне побутове обслуговування населення з урахуванням проведення евакуаційних заходів, забезпечення захисту продовольчих запасів.

Навчання населення способам захисту, надання першої допомоги, практичним діям в умовах надзвичайних ситуацій, морально-психологічна підготовка населення для виживання.

Забезпечення чіткої інформації про обстановку та правила дій і поведінки населення в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

1.3 Захист цінного й унікального устаткування.

Захистити цінне і унікальне устаткування можна завдяки проведенню інженерно-технічних заходів, щоб зменшити небезпеку пошкодження і руйнування цінного й унікального устаткування, станків з програмним керуванням, шліфувальних, токарних, розточних, зубофрезерних, пресових станків, автоматичних конвеєрних ліній та іншого устаткування.

Варіантами такого захисту є розміщення зазначеного устаткування в заглиблених приміщеннях, а також використання спеціальних захисних пристосувань, закріплення станків на фундаментах, застосування контрфорсів для підвищення стійкості проти перекидання обладнання.

Переглядів: 5288