МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Долаток 5Додаток 4 З літопису Ібн ал-Асіра Похід полководців Чінгісхана — Джебе й Субутая в Європу (1223 р.) Алі Ібн ал-Асір (друга половина XII—І чверть XIII ст.) жив у Моссулі; виконував урядові доручення до Багдадського уряду, багато працював над історією й магометанською теологією. Після себе залишив літопис. Наведений уривок подає дані про похід полководців Чінгісхана — Джебе і Субутая — в Європу й про битву з їх військом руських князів і половців на р. Калці. Захопивши країну кіпчаків, татари в 620 (1223) р. пішли походом проти руських. Останні з'єдналися, щоб дати бій, з кіпчаками, яких багато виселилось в їхню країну. Вони разом виступили назустріч татарам, щоб наздогнати їх, поки ті не вступили на руську територію. При їх наближенні татари відступали і були переслідувані ворогом, який думав, що вони не насміляться битися з ним. Він завзято переслідував їх по п'ятах, а татари продовжували відступати протягом дванадцяти днів, поки раптом несподівано не напали на руських і кіпчаків, які були далекі від думки про можливість нападу. Це був один із найзавзятіших боїв: він тривав кілька днів, але татари, нарешті, стали переможцями; кіпчаки і руські зазнали цілковитої поразки; під час безладної втечі, вони здебільшого були порубані; всі їхні обози попали в руки татар. Ті, які встигли врятуватись, а таких було небагато і їм довелось пройти довгий шлях, — дісталися до Русі у самому нещасному вигляді. Татари по їхніх слідах вдерлися туди, вбиваючи, палячи й руйнуючи все, що було на їхньому шляху. Поважні купці і багаті жителі країни виселились із найціннішим майном і переплили море, щоб урятуватись у магометанських країнах. Спустошивши Русь, татари залишили її і пішли на Булгарію в кінці 620 (кінець 1223) року. Булгарське військо вийшло назустріч; вони заманили його в засідку; коли воно проходило те місце, де ховалися татарські загони, ті, яких воно переслідувало, повернулись до нього лицем, і булгари були оточені і більшість їх була перебита; тільки небагато врятувалось; кажуть, що таких було коло чотирьох тисяч. Татари рушили через Сакассін, щоб повернутися до свого володаря Чінгісхана. Історія України в документах і матеріалах. — Т. 1.— С. 157—158.
З "Повісті минулих літ" Навала татаро-монгольських завойовників на Київську Русь (1236-1240 рр.) Батий же, взявши Козельськ, пішов у землю Половецьку, а звідти став посилати [війська] на городи руські. Взяв він город Переяслав списом, вибив його увесь, і церкву архангела Михайла сокрушив і начиння церковне незчисленне срібне і золоте, і дороге каміння узяв. І єпископа преподобного Симеона вони убили. У той же час послав він [війська] на Чернігів. Обступили вони город великою силою, і Мстислав Глібович, почувши про напад на город іноплемінних, прийшов на них зо всіма воями. Билися вони, переможений був Мстислав, і безліч із воїв його побито було, і взяли вони город, і запалили вогнем. Єпископа [Порфирія] вони зоставили живим і одвели його в Глухів. Менгухан тим часом прийшов розвідати город Київ, і став він на тій стороні Дніпра коло городка Пісочного. Побачивши город, він здивувався красі його і величі його. Він прислав послів своїх до Михайла [Всеволодовича] до городян, хотячи їх обманути, та вони не послухали його. Літопис руський. — С. 394.
|
||||||||
|