МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Закон грошового обігуРис. 3.1. Структура грошової системи Види грошей включають види державних кредитних і паперових грошових знаків, розмінної монети, що мають законну платіжну силу. Раніше ще могли бути й металеві гроші у формі золотих і срібних монет. Платіжна сила символічних грошей встановлюється державою, яка створює і механізм їх емісії – порядку випуску в обіг та вилучення з нього. Варто зазначити, що емісію банкнот здійснює центральний банк. Масштаб цін – історично обумовлений елемент грошової системи, що визначав ваговий вміст золота чи срібла у грошовій одиниці. Сьогодні, коли гроші не мають внутрішньої вартості, масштаб цін є примусовим і визначається державою. Форми і умови безготівкового платіжного обігу визначаються державою через регламентацію обігу безготівкових грошей. Це передбачає визначення видів безготівкових грошей (чеків, кредитних карток, “електронних грошей”), сфер готівкових і безготівкових розрахунків, порядку випуску безготівкових платіжних засобів, режим використання грошей на банківських рахунках тощо. Порядок обміну національної грошової одиниці на іноземні визначається державними законодавчими актами, а валютний курс (співвідношення між грошовими одиницями різних країн) – в залежності від типу грошової системи може визначатись ринком або встановлюватись державою в особі уповноважених нею на те органів (як правило, центральним банком). Інститути системи грошового обігу включають органи і установи, які здійснюють емісію (випуск) грошей в обіг, регулювання їх кількості. Це, насамперед, центральний банк і уся банківська система, державні фінансові органи та інші. У залежності від змісту і структури грошової системи, взаємодії і ролі її елементів існують певні тенденції і закономірності у розвитку і функціонуванні грошової системи. Історія знає три типи грошових систем: біметалізм, монометалізм і систему нерозмінних кредитних грошей. В основі системи біметалізму знаходились два грошових метали –золото і срібло (у давні часи таких металів було більше), за якими законодавче закріплювалась роль загального еквіваленту. Однак, біметалізм виявився нежиттєвою системою, адже існування двох мір вартості суперечило суті товарних грошей як єдиного загального еквіваленту.Тому у більшості європейських країн і у США та Канаді у другій половині 19 століття утвердилась система золотого монометалізму.Вона передбачала безпосередній обіг золотих монет, а також вільний обмін грошових знаків (банкнот) на золото. Система золотого монометалізму у ході своєї еволюції пройшла два етапи: • система золотомонетного обігу; • система номінальних грошових знаків (банкнот) із золотозливковим чи золотодевізним стандартом. Золотомонетний обіг – найдорожча, але разом з тим і найстійкіша грошова система. Усі функції грошей виконують дійсні (золоті) гроші у формі монет. При цій системі не буває ні нестачі, ні надлишку золотих грошей, які вільно випадають з обігу і вільно повертаються до нього завдяки функції нагромадження (утворення скарбу). Золотомонетний обіг поєднується з обігом банкнот, які вільно обмінюються на золото за номіналом. Внаслідок цього така грошова система має не лише відносну стійкість, але й забезпечує необхідну еластичність грошового обігу. Золотомонетний стандарт існував у більшості розвинених країн до першої світової війни, а в США – до 1933 року. Головною причиною відмови від золотомонетного обігу було те, що розвиток товарного виробництва вступав у суперечність із стабільною, але нееластичною і дорогою системою. Видобуток золота розвивався значно нижчими темпами, ніж суспільне виробництво. Високий динамізм у нарощуванні обсягів промислового і сільськогосподарського виробництва вступив у суперечність із існуючою грошовою системою, яка ставала все більш помітним гальмом в розвитку товарного виробництва. Тому на зміну золотомонетному грошовому обігу на початку 20 ст. прийшла система номінальних грошових знаків (банкнот) з початку з обмеженим обміном національних грошей на зливки золота (золотозливковий стандарт), а пізніше, і на іноземну валюту (золотодевізний стандарт). Згодом відбувся перехід до системи нерозмінних кредитних грошей. Дана система – новий тип грошової системи, який характеризується такими особливостями: • основу становлять кредитні гроші у формі банкнот; • золото вилучається із внутрішнього і міжнародного обігу, відміняється офіційний золотий вміст забезпечення грошової одиниці і розмін банкнот на золото; • зменшується обіг готівки і значно зростає обіг безготівкових грошових засобів; • відбувається повна монополізація емісії грошей державою; • значно зростає роль державного регулювання грошового обігу. Таким чином, кредитні гроші, виконуючи функції повноцінних грошей, роблять грошовий обіг незалежним від золота. Золото перестає бути загальним еквівалентом для усіх товарів, його перестають використовувати як при внутрішніх, так і при зовнішніх розрахунках. Роль загального еквівалента все більше закріпляються за символічними грошима без внутрішньої вартості. Але на цьому еволюція грошової системи не закінчується. Сьогодні відбувається перехід до системи “електронних” грошей,ароль готівки (банкнот) все зменшується. Грошовий обіг підпорядковується дії певного економічного закону, який відображає внутрішній, сталий, причинно-наслідковий зв’язок між грошовою і товарною масами. Згідно даного закону протягом певного періоду часу для без інфляційного обігу необхідна лише певна, об’єктивно зумовлена грошова маса. Закон грошового обігу виражається таким рівнянням: Мф = Мн де Мф - фактична грошова маса в обігу; Мн - об’єктивно необхідна для обігу маса грошей. Якщо Мф > Мну обігу знаходяться зайві гроші, а коли Мф < Мн, то існує нестача грошей у обігу. Скрізь, де є гроші і грошовий обіг, об’єктивно діє і даний закон – закон вирівнювання фактичної і об’єктивно необхідної кількості грошей в обігу. З розвитком товарного виробництва грошовий обіг значно ускладнився. У ньому помітну роль стали відігравати заощадження населення, депозити суб’єктів господарювання, попит на гроші, викликаний обліком векселів тощо. Це ускладнило визначення необхідної кількості грошей для обігу. Помітний внесок в аналіз грошових відносин і дослідження проблеми визначення необхідної кількості грошей для обігу зробив І. Фішер. Ним запропоноване загальне рівняння обміну: , де М – маса грошей; V – швидкість обігу однойменної грошової одиниці; P – ціни товарів; Q – кількість товарів і послуг. З цього рівняння визначається маса грошей: . Добуток рівня цін на реальний національний продукт (PQ) є вираженням сукупної вартості усіх кінцевих товарів і послуг, що вироблені економічною системою протягом певного часу, наприклад, року. Згідно з формулою V і Q не залежить від грошової маси і, відповідно, зміна М призводить до пропорційних змін у Р. Проте різні складові частини грошової маси (грошові агрегати) мають різну швидкість свого обігу. Для врахування даної обставини І. Фішер приділив значну увагу аналізу структуризації грошової маси та її впливу на реальні форми прояву закону грошового обігу. Читайте також:
|
||||||||
|