• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Способи забезпечення виконання зо­бов'язання

Неустойка (штраф, пеня) – визначена зако­ном чи договором сума, яку боржник повинен передати креди­торові у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'я­зання.

Застава — зобов'язання, за яким кредитор має право в разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати заставлене майно.

Порука— зобов'язання, за яким поручитель повинен перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині, яка не виконана.

Завдаток– грошова сума або рухоме майно, яке передаєть­ся кредиторові боржником у рахунок належних з нього за дого­вором платежів на підтвердження його виконання. Якщо основ­не зобов'язання не виконане з вини сторони, яка дала завдаток, сума не повертається, а якщо з вини особи, яка отримала завда­ток, то вона повинна повернути подвійну суму завдатку.

Гарантія — це зобов'язання, що видається бан­ком, іншою фінансовою установою, страховою організацією, за яким відповідний банк (гарант) гарантує перед кредитором виконання боржником свого обо­в'язку.

Притримання— це правовідносини, за якими кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові, має право притримати її у себе до моменту належного виконання зобов'язання боржником щодо цієї речі (оплата речі, відшкоду­вання витрат за її утримання). Але до кредитора, який притри­мує річ у себе, право власності на неї не переходить. Право на притримання речі може бути передано третій особі, вказаній боржником.

Зобов'язання припиняється за таких підстав:

v надання відступного (за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо);

v зарахуванням

v за домовленістю сторін

v прощенням боргу

v неможливістю виконання — у зв'язку з обставиною, за яку кожна із сторін не відповідає (форс-мажорні обставини);

v смертю фізичної особи або ліквідацією юридичної особи

Порушенням зобов'язання

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

v припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмо­ви від зобов'язання, якщо це встановлено договором або зако­ном, або розірвання договору;

v зміна умов зобов'язання;

v сплата неустойки;

v відшкодування збитків та моральної шкоди.

Збитками є:

v втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі (ре­альні збитки);

v доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Моральна шкода полягає:

v у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа за­знала у зв'язку з каліцтвом та іншим ушкодженням здоров'я;

v у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

v у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

v у приниженні честі, гідності та ділової репутації фізичної чи юридичної особи.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не вста­новлено договором або законом.

У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сто­рона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Од­ностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторо­ну від відповідальності за порушення зобов'язання.

Боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, зав­дані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку ви­конати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено догово­ром або законом.

6. Договір та його види

Договір– це домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обо­в'язків. Під ним також розуміють взаємне погодження волі двох або більше сторін, спрямоване на досягнення передбачуваного договором юридичного результату.

Договори розрізняються за різними критеріями. Цих видів договорів залежно від критеріїв є безліч, але можна виділити кілька основних.

За розподілом прав і обов'язківдоговори можуть бути одно­сторонніми та двосторонніми (такий поділ має ті самі ознаки, що й одностороннє та двостороннє зобов'язання). Поряд із ними існують також і багатосторонні договори, але на відміну від дво сторонніх, учасники в цьому випадку об'єднуються для досяг­нення спільної мети.

Договори можуть бути оплатними та безоплатними.

Вони також поділяються на реальні та консенсуальні.

Договори можуть бути основними та попередніми. Основний договір може існувати самостійно. Попередній договір завжди передбачає інший договір, з яким він пов'язаний.

Змістом договорує права і обов'язки сторін, які визначають­ся в умовах договору. Договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнута згода за всіма істотними умовами.

Предметом договору є те, з приводу чого укладається договір.

Укладення договоруможе складатися з двох стадій – пропо­зиції укласти договір (оферта) та згоди прийняти пропозицію (акцепт).

Оферта має місце тоді, коли вона адресується конкретній особі і має вказівки на всі основні умови договору і намір особи, яка надіслала оферту у разі позитивної відповіді, бути зобов'язаною договором з адресатом. Відповідь особи про прийняття умов офер­ти називається акцептом. Але оферта не завжди повністю задо­вольняє адресата, і він у відповіді може запропонувати свої умо­ви для укладення договору. Такий акцепт з новими пропозиці­ями стає новою офертою і тепер інша сторона повинна відреагувати на пропозицію. Якщо нова оферта не отримала ак­цепту, це означає відмову в укладенні договору. Договір вва­жається укладеним з моменту одержання акцепту особою, яка надіслала оферту у визначений офертою строк для відповіді або протягом нормально необхідного для цього часу, зважаючи на засоби зв'язку, через які було передано пропозицію.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором чи законом. До­говір може бути змінено або розірвано на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, але лише за рішенням суду.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розір­ваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Окремими видами зобов'язань є такі:

v договори про передачу майна у власність: купівля-продаж; поставка;

v договори контрактації сільськогосподарської продукції; міна; дару­вання; рента; довічне утримання (догляд);

v договори про передачу майна у тимчасове користування: найм (оренда); прокат; лізинг; позичка;

v договори про виконання робіт: підряд; побутовий підряд; підряд на проектні та пошукові роботи;

v договори про надання послуг: перевезення, зберігання, страхування, доручення, комісія тощо.

Переглядів: 535