Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Компоненти готовності майбутнього вчителя початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій.

Проведені дослідження науковців свідчать про те, що структуру готовності майбутніх вчителів початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій складають такі компоненти:

1. Мотиваційний компонент(інтерес до професії вчителя; розуміння необхідності вдосконалення власної професійної діяльності; зацікавленість новими досягненнями в галузі педагогічних технологій, розуміння необхідності впровадження у навчальний процес ІКТ; орієнтація на досягнення високих результатів; бажання та здатність виявити креативність у вирішенні професійних завдань; спрямованість на власний інтелектуальний розвиток, а також розвиток учнів).

2. Змістовний (когнітивний) компонент(інформованість студентів про новітні технології та володіння їх змістом; інформаційна культура; комп’ютерна грамотність; знання методики викладання соціально-педагогічних дисциплін із використанням комп’ютерної техніки; професійно-педагогічні знання, вміння та якості: педагогічний такт, педагогічна вимогливість, товариськість, самовладання).

3. Проектувально-технологічний компонент(аналітичні вміння, знаходження оптимальних технологічних методів застосування в педагогічній практиці; прогностичні вміння – передбачення можливих результатів упровадження інформаційно-комп’ютерних технологій та засобів у викладанні, попереднє оцінювання витрат засобів, праці та часу учасників освітнього процесу; моделювальні вміння – розробка власного електронного освітнього проекту та планування технології його використання при вивченні соціально-педагогічних дисциплін з урахуванням як власних потреб, так і потреб студентів, можливостей (матеріальних зокрема), інтересів, засобів, досвіду і власних якостей особистості).

4. Організаційний компонент(мобілізаційні вміння – вміння привертати увагу учнів, розвивати в них стійкий інтерес до навчання, формувати потребу в здобутті знань із навчальних дисциплін; інформаційно-дидактичні вміння, що пов’язані з безпосереднім викладанням навчальних дисциплін , вміння та навички пошуку та роботи з інформацією; розвивальні вміння – стимулювання пізнавальної самостійності й творчого мислення у студентів, розвиток їх пізнавальних здібностей за допомогою створення проблемних ситуацій та завдань, що потребують застосування раніше засвоєних знань із педагогічних дисциплін ; орієнтаційні вміння – стійкий інтерес майбутніх викладачів-педагогічних дисциплін до навчальної та професійної діяльності, формування наукового світогляду, а також орієнтація на постійне вдосконалення комунікаційних вмінь – користування комунікаційними технологіями (вербальні та перцептивні вміння, педагогічні техніки тощо).

5. Контрольно-оцінний компонент(рефлексія – самооцінювання власної професійної підготовки та діяльності; діагностувальні вміння – перевірка знань, умінь і навичок студентів за допомогою інформаційно-комунікаційних і традиційних технології; корекційні вміння – використання технологій, що спрямовані на коригування та підвищення освітнього рівня студентів).

Отже, готовність майбутніх вчителів до застосування інноваційних педагогічних технологій – це внутрішній стан (здатність), що є ознакою професійної кваліфікації, а також результатом цілеспрямованої підготовки студента.

Однак педагогічні інновації, як і будь-які інші нововведення, породжують труднощі підготовки студентів до їх застосування. Вивчення досвіду роботи молодих вчителів, та студентів випускних курсів щодо застосування новітніх інформаційних технологій на уроках у початкових класах допомогло з'ясувати рівень їх підготовки до застосуванням новітніх технологій.

З’ясовано, що труднощі винткають різного типу. А саме:

- труднощі теоретично-практичного характеру, пов”язані з необхідністю поєднання новітніх програм із державними програмами виховання і навчання, співіснування великої кількості педагогічних технологій та намаганням пристосувати до конкретних умов педагогічні технології, елементи змісту навчання й виховання яких, ефективні в інших галузях, або концепції, розроблені в інших історичних умовах, щопризводить до втрати суті та змісту інновації.

- труднощі особистісного характеру, пов”язані з низьким рівнем мотиваційної готовності студентів, низькою здатністю до творчості та рефлексії, низькою інноваційною компетентністю.

Отже,основну роль в побудові грамотного суспільства відіграють вищі навчальні заклади. Вища школа впливає на всі сторони навчального процессу, тому в сучасних умовах на перший план виходить завдання щодо формування готовності майбутніх учителів до застосування інноваційних педагогічних технологій у професійній діяльності. Враховуючи труднощі та компоненти готовності майбутніх вчителів початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій слід створити педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів .

1) З метою формування інформаційних умінь, що визначають теоретичну і практичну готовність майбутнього вчителя-початківця до застосування інноваційних технологій у навчальному процесі необхідно впроваджувати спеціальні лабораторні практикуми, практичні заняття, факультативи безпосередньо у процесі підготовки творчого вчителя-початківця.

2) спрямованість навчально-виховного процесу на формування мотиваційної готовності майбутнього вчителя початкових класів до застосування інноваційних педагогічних технологій;

3) розвиток позитивної рефлексії щодо застосування інноваційних педагогічних технологій на практиці;

4) доповнення і розширення змісту курсів психолого-педагогічних дисциплін щодо формування знань, умінь і навичок застосування інноваційних педагогічних технологій у початковій школі.

5) забезпечення практико-орієнтованого підходу професійної підготовки майбутніх учителів до використання інноваційних педагогічних технологій, який полягає у застосуванні педагогічних форм і методів інтерактивно-рефлексивного спрямування: ділових ігор, тренінгів, ситуативного моделювання, створення казково-пізнавальної реальності, педагогічного консультування, діалогів, полілогів, дискусій;

6) поєднання контролю та самоконтролю за якістю вирішення поставлених завдань, оцінювання викладачем навчальних досягнень студентів і самооцінки ними власних результатів.


Читайте також:

  1. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
  2. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
  3. Автомобільні ваги із застосуванням цифрових датчиків
  4. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
  5. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.
  6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  7. Акти правозастосування, їх види
  8. Акти правозастосування.
  9. Алгоритм із застосування річної процентної ставки r.
  10. Алгоритм із застосуванням річної облікової ставки d.
  11. Аміноглікозиди (стрептоміцину сульфат, гентаміцину сульфат). Механізм і спектр протимікробної дії, застосування, побічні ефекти.
  12. Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу




Переглядів: 1641

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема: 7 Готовність вчителя початкових класів до організації процесу інтерактивного навчання | Тема: 8.Технології колективного та диференційованого навчання .

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.