Контрзаходи

Самооборона

Самооборона як обставина, що виключає протиправність діяння, є загальним принципом права, властивому і міжнародному праву. Його правильне розуміння полягає в наступному - силу дозволено відбивати силою, але нехай це робиться помірковано, для самооборони, щоб запобігти збиток, а не для помсти. Статті про відповідальність держав містять наступне положення:

"Стаття 21. Самооборона. Протиправність діяння держави виключається, якщо це діяння є законною мірою самооборони, прийнятої відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй".

Контрзаходи - це дії, що були б протиправними, якби не здійснювалися у відповідь на правопорушення з метою забезпечення припинення протиправного діяння й одержання відшкодування збитку. "Стаття 22. Контрзаходи у відношенні міжнародно-противоправного діяння. Протиправність діяння держави, що не відповідає міжнародному зобов'язанню у відношенні іншої держави, виключається, якщо є у тій мірі, у який це діяння є контрзаходом, початої проти останньої держави відповідно до глави ІІ Частини третьої".

4. Форс-мажор

У відносинах, регульованих як внутрішнім, так і міжнародним правом, мають місце ситуації, події, породжувані нездоланною силою - форсом-мажором. Це спонукало різні галузі внутрішнього права установити норми, що визначають права й обов'язки суб'єктів права у випадку таких подій. У міжнародному праві під форсом-мажором розуміється ситуація, при якій суб'єкт змушений діяти всупереч міжнародному зобов'язанню в результаті дії нездоланної сили чи непередбаченої події, що не піддається контролю.

5.Стан крайнього лиха.Аналіз міжнародної практики свідчить, що випадки нещастя, в основному, зв'язані з повітряними і морськими судами, що проникають на територію іноземної держави через погані погодні умови, технічної несправності і т.п.

"Стаття 24.

1. Протиправність діяння держави, що не відповідає міжнародному зобов'язанню цієї держави, виключається, якщо виконавець даного діяння не мав у цій ситуації лиха іншого розумного способу врятувати своє життя чи життя осіб, довірених його піклуванню.

2. Пункт 1 не застосовується, якщо:

а) ситуація лиха обумовлена, або цілком, або в сполученні з іншими факторами, поводженням держави, що посилається на неї; чи

б) відповідне діяння з імовірністю створить порівняно більшу чи серйозну небезпеку".

6. Стан необхідності

Стан необхідності як обставина, що виключає протиправність, є загальним принципом права. "Необхідність переважає над правом".

"Стаття 25. Стан необхідності.

1. На стан необхідності держава не може посилатися як на підставу, що виключає протиправність діяння, що не відповідає міжнародному зобов'язанню цієї держави, за винятком випадків, коли дане діяння:

a) є єдиним для держави шляхом захисту істотного інтересу від серйозної і неминучої небезпеки; і

b) не наносить серйозного збитку істотним інтересам визначеної держави чи держав, у відношенні яких існує дане зобов'язання, чи міжнародного співтовариства в цілому.

2. У будь-якому випадку на стан необхідності держава не може посилатися як на підставу, що виключає протиправність, якщо:

a) дане міжнародне зобов'язання виключає можливість посилання на стан необхідності; чи

b) ця держава сприяла створенню стану необхідності".

Обставини, що пом’якшують вину фізичних осіб.

Комісія міжнародного права при розробці проекту Кодексу злочинів проти миру і безпеки людства відмовилася від визначення обставин, що виключають чи пом'якшують вину, стосовно до міжнародного кримінального права. Вона виходила з того, що питання повинно вирішуватися в кожному випадку відповідно до загальних принципів кримінального права.

Міжнародний кримінальні суд приймає рішення відповідно до загальних принципів кримінального права. Це досить складно, оскільки різні правові системи дотримуються різних схем. Деякі системи розрізняють

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методологія оцінки ризику	\|	Обставини, що виправдовують,

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.